«Бородата» Феміда: чому через сім років досі не покаранні винні у вбивстві судді і мера Кременчука

Минуло рівно сім років відтоді, як 11 лютого близько 19:00 у Кременчуці біля під’їзду багатоповерхового будинку з обрізу мисливської рушниці був убитий суддя Автозаводського районного суду Олександр Лободенко.

Правоохоронцям знадобилося вісім місяців, щоб відправити за ґрати підозрюваних у цьому резонансному злочині. Але до того часу на їхньому рахунку з’явилася ще одна жертва — мер Кременчука Олег Бабаєв, якого було застрелено, також з обрізу мисливської рушниці, 24 липня 2014 року.

Троє із чотирьох підозрюваних, однак, досі перебувають у слідчому ізоляторі. Певно, тому, що їм дуже не хочеться залишок життя провести у в’язниці. До чергової річниці убивства Олександра Лободенка Гадяцький районний суд, де останнім часом розглядалася кримінальна справа, підніс «сюрприз»: 10 лютого він задовольнив заяву сторони підозрюваних про відвід колегії суддів, а також прийняв самовідвід судді, яка входила до складу колегії.

Отож справа знову буде відправлена на нове вивчення в інший суд. За ці сім років вона через різні обставини кочує з однієї судової інстанції в іншу вже сьомий (!) раз. І, схоже, крапка в цій історії буде поставлена ще нескоро.

«Наступним буду я!»

І що довше триває цей процес, то заплутанішою виглядає історія з убивством Олега Бабаєва, якому передувало вбивство судді Олександра Лободенка.

11 лютого 2014 року 34-річний суддя отримав кілька смертельних поранень із гладко­ствольної рушниці неподалік під’їзду багатоповерхівки, у якій мешкав.

Перед трагічною смертю він розглядав справи місцевих євромайданівців, тому в слідчих спочатку виникла версія про помсту активістів. Але вона не отримала підтвердження. Також суддя Лободенко повинен був розглядати позов комунального підприємства «Кременчуцька телерадіокомпанія» до телекомпанії «Візит» Олександра Мельника, який нібито незаконно приватизував телевежу ще у 2006 році.

Таким чином, міська влада, на чолі якої стояв Олег Бабаєв, намагалася змусити сьогоднішнього підсудного повернути майно в комунальну власність. Хоча насправді мало хто сумнівався в тому, що реальною причиною судового позову було те, що редакція «Візиту» вела незалежну політику й часто критикувала команду Олега Бабаєва. І змусити замовкнути канал можна було, лише відібравши в нього телевежу.

За словами нашого джерела в правоохоронних органах, причетного до розслідування подвійного вбивства, замовники замаху на життя Олександра Лободенка хотіли лише налякати його, а виконавці стріляли в ногу, проте він інстинктивно присів й отримав іншу кулю в спину.

Після розстрілу судді Олег Бабаєв сказав рідним і близьким: «Наступним буду я!». Через півроку його пророцтво справдилося.

48-річного кременчуцького градоначальника вбили 26 липня 2014 року близько 10:00 поруч зі сміттєвими баками, біля яких він зупинився, щоб викинути пакет з відходами. По суботах Олег Бабаєв відпускав водія й сам сідав за кермо чорного броньованого «мерседеса». Із припаркованої неподалік білої «вісімки» пролунали три постріли. Одне з поранень виявилося смертельним.

За трагічним збігом обставин мера Кременчука ховали того дня, коли він повинен був їхати до Києва на затвердження його на посаді голови Полтавської обласної держадміністрації.

«Новина про призначення Олега Бабаєва керівником області змусила його ворогів діяти на випередження, — розповідав авторові цієї публікації на правах анонімності один із правоохоронців, який брав участь у розкритті подвійного вбивства. — Вони розуміли, що в разі підвищення Бабаєва для них настануть не найкращі часи».

Тоді затримали власника приватної телекомпанії «Візит» й низки інших бізнесів у Кременчуці Олександра Мельника, який у матеріалах кримінального провадження називається організатором подвійного убивства; топ-менеджера юридичної компанії, колишнього співробітника управління боротьби з організованою злочинністю Олександра Крижановського, якого звинувачують у посередництві, а також племінника Крижановського, підприємця з Кременчука Ігоря Пасічного і його друга з Глобинського району Ігоря Куника — виконавців убивств.

Жертви замовних убивств — суддя(ліворуч) та мер.

«Набридло брехати!»

Згідно з інформацією, оприлюдненою у ході судових засідань, які відбувалися у Кобеляцькому, Полтавському, Київському й Октябрському м. Полтави та у Гадяцькому районному судах, а також в Апеляційному суді Харківської області, в лютому 2014 року Олександр Крижановський звернувся до Ігоря Пасічного з пропозицією завдати одній людині тілесних ушко­джень, аби вона на тривалий час злягла в лікарню. І передав йому аркуш паперу з іменем, адресою та номером автомобіля наміченої жертви. Йшлося про суддю Олександра Лободенка.

Пасічний підшукав собі спільника — свого знайомого Ігоря Куника. Вони домовилися, що стрілятиме Куник, а Пасічний його підвезе до місця мешкання судді на власному автомобілі й організує звідти втечу. Так і зробили. Коли суддя підходив до свого під’їзду, Ігор Куник кілька разів вистрелив у нього з обріза.

Після виконання замовлення Олександр Мельник передав Олександру Крижановському 10 тисяч доларів, які він розділив між Куником та Пасічним, не забувши, звісно, про себе.

А у Мельника через місяць, оскільки вбивство судді не було розкрите, виник інший злочинний намір — вбити кременчуцького міського голову Олега Бабаєва.

Не відкладаючи ідею в довгу шухляду, він знову звернувся до колишнього убозівця Крижановського з пропозицією ліквідувати мера, який загрожує його бізнесу. Далі діяли за вже відпрацьованою схемою.

Щоправда, на цей раз виконавці попросили у замовника вдвічі більшу суму — 20 тис. доларів. Уже в березні Крижановський передав їм 18 тисяч, на які Пасічний та Куник придбали автомобіль ВАЗ-2108, знайшовши його через сайт безкоштовних оголошень у Великій Багачці, а також нові сім-картки. З того часу вони установили стеження за пересуванням мера.

Обвинувачений Ігор Пасічний розповів, що саме з цього автомобіля, за кермом якого він перебував, 26 липня 2014 року на вулиці Сумській Ігор Куник тричі вистрелив у спину Олегу Бабаєву. За виконану «роботу» виконавці отримали від Олександра Мельника 10 тисяч доларів, а ще 50 тисяч він мав сплатити протягом п’яти місяців рівними частинами. Однак виплати припинилися у зв’язку з затриманням усіх чотирьох.

Суд над ними, як бачимо, зайшов у глибокий кут. Прорив стався лише у липні 2019 року, коли справа перебувала у Гадяцькому районному суді. «Набридло брехати!» — заявив на одному із засідань Ігор Пасічний, який погодився на співпрацю з обласною прокуратурою.

На той час він добився через Європейський суд відшкодування матеріальної компенсації у розмірі 1,8 тисячі євро за надмірну тривалість кримінального прова­дження. І почав давати правдиві покази у режимі відеоконференції, перебуваючи у Крюківському районному суді, оскільки суд змінив йому перед цим запобіжний захід із тримання в СІЗО на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета.

Суд визнав винним Ігоря Пасічного у причетності до скоєння двох особливо тяжких злочинів і призначив йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Але, за «законом Савченко», весь термін його перебування в СІЗО був помножений на два, тож до в’язниці він так і не потрапив.

До речі, колишній підприємець Ігор Пасічний — чоловік племінниці Крижановського. Свого часу він «спеціалізувався» на викраденнях автомобілів, і дядько його дружини, працюючи у правоохоронних органах, не раз допомагав йому уникати кримінальної відповідальності. Тож Ігор був йому зобов’язаний за це, тому й погодився спочатку «налякати» суддю, а потім «прибрати» мера.

І ще одна деталь. Тільки через три роки в цьому кримінальному провадженні з’явився «другий план» — обласна прокуратура зацікавилася ще однією особою, можливо, причетною до вбивства Олега Бабаєва, — тепер уже колишнім першим заступником голови Полтавської облради Євгеном Холодом. У ході розгляду справи з’ясувалося, що донька Бабаєва у 2011 році позичила двоюрідному братові Холода 30 млн грн, які він не повернув.

Передбачається, що насправді ця угода була укладена між покійним Бабаєвим і Євгеном Холодом — на той момент бізнес-партнером його дочки.

У жовтні 2017 року адвокатові Івану Макару все ж вдалося домогтися відкриття кримінального прова­дження стосовно Євгена Холода. Одна з версій слідства — усунення мера Кременчука було вигідне не лише Мельнику, а й посадовцям з його оточення, які зрештою змогли посісти його місце, а також партнерам по бізнесу.

Але перспектив у розслідуванні цієї лінії, здається, ще менше...