150-річчя геніальної поетеси: театр Франка покаже чотири вистави за творами Лесі Українки

У день 150-річчя геніальної Лесі Українки, 25 лютого, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка покаже прем’єру вистави «Кассандра» за однойменною поемою славетної ювілярки режисера Давида Петросяна.

І це не єдина пошана столичних «франківців» уродженій Ларисі Петрівні Косач. За три суміжні дні провідний український театр, який і сам нещодавно розміняв перші 100 років, покаже чотири вистави — що можливо, з огляду його репертуару осучасненої класики та двох сцен — основної та Камерної сцени імені Сергія Данченка, перед якими вільних місць ніколи не залишається.

«Поема «Кассандра» Лесі Українки є одним iз найзагадковіших творів української літератури. Історія пророка, який не потрібен своєму народові, породжує багато запитань. Хто є пророком у наш час і чи приймуть його люди? — розмірковує режисер-постановник Давид Петросян.

— Твір дуже сучасний. В еру комп’ютерних технологій дуже легко втекти до світу ілюзій. Чи здатні ми почути гірку правду? Чи потрібна нам подібна людина? Яка сама не вірить. А безвір’я не спроможне подарувати надію іншим. Знання без віри призводить до хаосу».

Лауреат Урядової премії імені Лесі Українки Давид Петросян додає: «Мені здається, що поетеса писала не про греків i Троянську війну, а про те, що інтелігенція її часів була надзвичайно освіченою, але лише поодинокі постаті виявляли бажання щось зробити для відро­дження своєї країни. «Без дії знання нічого не варті», — казала Леся Українка.

У виставі немає ані конкретного часу, ані місця дії. Територія абстрактна. Тому що це було, є і буде завжди».

Театрали з великим інтересом очікують побачити в ролі Кассандри досвідчену заслужену артистку України Ксенію Башу та Марину Кошкіну, яка ще не має звань, але так само є улюбленицею публіки та критиків.

Завжди гарантією успіху є робота в постановці режисерки з пластики — заслуженої діячки мистецтв України Ольги Семьош­кіної. Цікавість викликає участь у роботі хормейстерки Сусанни Карпенко, співкерівниці гурту автентичного співу «Божичі».

Ім’я Лесі Українки не сходить iз репертуару «франківців» ще з перших сезонів існування театру. 1922-го почали грати «Лісову пісню», постановником якої був Євген Коханенко.

Через три роки «Камінного господаря» зрежисував Гнат Юра. Пів століття тому представляли «Кассандру» режисера-постановника Сергія Сміяна. У 1988-му — «Камінний господар» Сергія Данченка.

Мавку — Оксану Батько та Лукаша — Олексія Богдановича та Остапа Ступку пам’ятають глядачі з 1993 року, коли з’явилася вистава «Лісова пісня» режисера-постановника Дмитра Чирипюка. У 2011 році представляли «Одержиму» Юрія Розстального, де чутлива Оксана Батько виконувала роль Міріам.

У ці лютневі ювілейні дні глядачам випаде подивитися випробувану часом виставу «На полі крові» Юрія Розстального, в якій Юду грає Остап Ступка, а Прочанина — Дмитро Рибалевський.

А також одну з найновіших постановок (2019) — Verba, за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня», режисера-постановника Сергія Маслобойщикова, яка претендує на здобуття Шевченківської премії.

Читайте також: ЩЕ ОДИН ТАЛАНТ ПОЕТЕСИ: ЛЕСЯ УКРАЇНКА БУЛА МАЙСТЕРНОЮ ВИШИВАЛЬНИЦЕЮ