Коронавірусні перспективи: фармацевтика може стати головною точкою зростання економіки України

Пандемія коронавірусу не тільки планомірно знищує українську економіку — для деяких галузей хвороба, навпаки, стала потужним стимулом для розвитку. Серед них — фармацевтика.

Експерти вже сьогодні прогнозують приріст інвестицій в українську фармацевтику, збільшення обсягів вітчизняного ринку лікарських засобів, а також розвиток виробничих потужностей з випуску сучасних препаратів в Україні. І не тільки. Галузь сьогодні активно розвивається, впроваджуючи нові технології та принципи роботи.

Гроші на лікування є!

Галузеві експерти стверджують: наслідком протиепідемічних дій стали реорганізація ланцюжків поставок, скорочення або призупинення клінічних досліджень і діджиталізація галузі.

І вбачають непогані перспективи для подальшого розвитку української фармацевтики. При цьому, незважаючи на складні економічні умови, фармацевтика залишається привабливою індустрією для інвестування: деякі великі фармкомпанії розглядають можливість зміцнити присутність в Україні.

Після істотного спаду, пов’язаного з поширенням епідемії і запровадженням карантинних обмежень, фармаринок увійшов у фазу зростання — в грошовому вираженні. Зростання на майже 10% було зафіксовано у серпні, а за підсумками року ринок, за прогнозами, має піднятися на 4,5-6,3%.

Утiм успішним для галузі був і позаминулий рік. За даними довідника «Фармацевтика України 2020», обсяг аптечного ринку ліків у 2019-му досяг 3,4 млрд доларів. Для порівняння: у 2016 році продажі медикаментів через аптечні мережі становили всього 2 мільярди. При цьому середньорічний темп зростання ринку в останні п’ять років становить близько 12%.

Щоправда, існує доволі цікава залежність: споживання ліків в упаковках злегка скоротилося. Так, в 2016 році продажі препаратів досягли 1046 млн. упаковок, у 2017 — 1115 млн упаковок, в 2018-му — 1144 млн упаковок, а в 2019 році було продано 1110 млн упаковок лікарських засобів. Це означає тільки одне — споживач купує менше ліків, але залишає в аптеці більше коштів.

Тобто, виробники вже кілька років поспіль піднімають відпускні ціни, забезпечуючи для себе додаткові прибутки. А така ситуація свідчить тільки про стабільність попиту, тобто здатність ринку платити більше.

Тож у грошовому еквіваленті споживання ліків у розрахунку на одну людину зростає. У 2018 році цей показник був на рівні 82 долари на людину, а торік досяг 105 доларів.

При тому, що за цими показниками Україна значно відстає від країн Західної Європи, де, наприклад в Угорщині, споживання препаратів становить 229 доларів на людину, а в Італії — 438. Це свідчить про розвиненість системи охорони здоров’я в цілому в конкретній країні та відображає платоспроможність населення.

Подібні тенденції відстежуються і в Україні. Так, у нас упродовж останніх років зростає не тільки фармацевтичний, а й госпітальний ринок, — торік його обсяги сягнули 0,4 млрд доларів, що на 4-5% більше, ніж iще рiк тому. Хоча його частка в загальному обсязі реалізації препаратів усе ще невелика і становить близько 11%.

Україну врятувала вітчизняна фармацевтика

Пандемія коронавірусу подарувала галузі нові перспективи. У розпал епідемії в багатьох країнах відчувався дефіцит низки медикаментів. Не стала винятком і наша держава. Така тенденція насамперед пояснюється тим, що фармацевтичні компанії часто самі не виробляють сировину для препаратів, а імпортують їх.

Головні постачальники — Китай та Індія. Але у зв’язку з карантинними обмеженнями через пандемію частина заводів якийсь час не функціонувала, були складності з поставками через закриття кордонів. Утім наша держава, на відміну від інших, перенесла цей дефіцит порівняно безболісно.

Головним чином завдяки існуванню досить потужної вітчизняної фармацевтичної галузі. На етапі карантинних обмежень ми мали запаси не тільки готової продукції, а й додатковий запас сировини на складах. Водночас фармвиробники переглянули свої плани з випуску препаратів і засобів дезінфекції, скорегувавши їх під зростаючий попит.

Українські виробники також вчасно зорієнтувалися у ситуації і зосередили власні зусилля на вивченнi й розробці препаратів, які пов’язані з лікуванням коронавірусної інфекції. Ще навесні міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляв про п’ять українських компаній, які працюють над ліками від коронавірусу.

За його словами, це Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, «Дарниця», «Фармак», «Біофарма», «Інтерхім». «Кожен з них намагається зробити ліки в тому числі для симптоматичного лікування», — заявив Степанов, додавши, що перечислені компанії вже подали заявки на проведення клінічних досліджень.

Таким чином, пандемія збільшила шанси нашої держави на розвиток вітчизняного фармацевтичного виробництва.

Як заявляють аналітики ринку, коронавірус показав залежність країн від імпорту ліків і сировини для їх виробництва з Азії, що загрожує дефіцитом ліків у разі обмежень експорту активних фармацевтичних інгредієнтів або логістичних складнощів, які мали місце на початку 2020 року.

У світі ця тенденція виглядає доволі яскраво: деякі країни, наприклад, Франція і США, розглядають можливість або вже вжили заходів для того, щоб зміцнити власні виробничі потужності. В Україні така необхідність декларується вже давно.

Але саме на тлі пандемії стало очевидним, наскільки важливо розвивати виробництво якісних препаратів в Україні. Сприятимуть цьому спрощення процедур реєстрації лікарських засобів і легалізація дистанційної торгівлі ліками, закон про яку був ухвалений Верховною Радою у вересні минулого року.

Інвестиції у ліки

Дані Держстату офіційно підтверджують формування в українській фармацевтиці позитивних інвестиційних трендів, якi чітко проявилися в умовах пандемії. Фармацевтика входить до трійки галузей української економіки, потік капітальних інвестицій у непростому 2020 році не впав, а навпаки — зростав. Цікаво, що інші місця із фармою поділяють галузі, які отримали поштовх для розвитку завдяки карантинним обмеженням: поштово-кур’єрська сфера та телекомунікації. Решта галузей у порівнянні з 2019 роком пішли в мінус, а деякі й зовсім недобрали по 70-80% надходжень від попереднього рівня.

Натомість у фармацевтичну галузь за останні пів року прийшло 1,2 млрд грн. капітальних інвестицій. Приріст капітальних інвестицій у виробництво основних фармацевтичних продуктів і препаратів за січень-червень 2020 року сягнув 37% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

Для країни, яка, м’яко кажучи, перебуває на узбіччі інтенсивного інвестиційного руху, це небувалий успіх. Причому подвоєння відбулося як щодо показника квітня-червня 2019 року, так і щодо січня-березня 2020.

Навіть більше: експерти-статистики зафіксували суттєве збільшення прямих іноземних інвестицій в українську фармацевтичну галузь — практично нечувана тенденція як для української економіки. Якщо за підсумками 2019 року обсяг прямих іноземних інвестицій сягав і 30% від рівня капітальних інвестицій у галузь, то за перший квартал минулого він уже перевищував 60%.

На цьому шляху ми чітко повторюємо ситуацію в Європі. За дослідженнями інвестиційної привабливості країн Європи у червні 2020 року, медико-біологічна галузь виявилася серед тих секторів європейської економіки, в яких найбільше шансів на реалізацію інвестиційних проєктів із залученням прямих іноземних інвестицій.

Фармацевтика виявилася в групі галузей iз найменшим ризиком скасування інвестпроєктів з іноземними інвестиціями, та й у сфері виробництва лікарських засобів і медичного обладнання ситуація в Європі виглядає вельми обнадійливо: відповідно до опитування керівництва 500 найбільших європейських компаній, саме охорона здоров’я може виявитися одним iз трьох локомотивів розвитку європейської економіки на найближчі роки.

Щоб зменшити можливі втрати через пандемію і швидше відновити економіку регіону, необхідно, як вважають європейські аналітики, вже зараз знаходити нові джерела державного і приватного фінансування, поступово послаблюючи залежність від банківського сектору.

Європа давно з заздрістю поглядає на американський ринок, що бурхливо розвивається, венчурного капіталу, галузеві ж аналітики очікують, що подібні «хвилі» надійдуть і до Європи. А ми сподіваємося, що вони зачеплять і Україну.

Ліки — поштою або дроном

Тим часом вітчизняні експерти радять нашому бізнесу: варто звернути увагу на нові можливості для розвитку фармацевтики — роздрібну торгівлю ліками. Саме вона сьогодні стає головним трендом на Заході.
Засновник компанії «Амазон» і один з найбагатших підприємців у світі — Джефф Безос — вирішив кинути виклик аптечнiй роздрiбнiй торгiвлi. Першу спробу продавати препарати онлайн і потім доставляти їх споживачам його компанія зробила в 1999 році, коли придбала 40% онлайн-аптеки Drugstore.com.

Але споживачі не оцінили новий сервіс. Ситуація з пандемією змусила пацієнтів переглянути своє ставлення до сервісу: сьогодні доставка препаратів через «Амазон» зростає не тільки в США, а й в інших країнах світу. Сама ж «Амазон» займається розвитком нової компанії та освоює аптечний сегмент, підписавши угоду зі страховою компанією.

Результати співпраці здивували навіть досвідчених страховиків — понад 70% клієнтів вважають за краще отримати доставку препаратів додому. Зараз компанія проводить переговори з іншими американськими страховими компаніями.

За даними Міжнародної асоціації ради по аптеках, в усьому світі вже працює близько 35 тис. онлайн-аптек і їх кількість щомісяця збільшується. Цей бізнес, наприклад, у Німеччині працює з 2005 року. Всі процеси регламентовані — від інформації, яку необхідно публікувати на сайтах, до правил транспортування і зберігання препаратів.

Споживач може замовити ліки тільки в ліцензованих аптеках, а термін доставки не повинен перевищувати двох днів. Часто клієнти користуються послугами поштових операторів, що є для них справжнім порятунком.

У Данії доставку препаратів можна замовити через сайт Датської фармацевтичної асоціації. Вона контролює доставку ліків по всій території країни.

Особливість фармацевтичного ринку Данії — однакові ціни на ліки в усіх аптеках країни. Тому деякі місцеві жителі, щоб заощадити, замовляють необхідні препарати за межами Данії. Там ціни можуть бути нижчими, що є великою перевагою для споживачів.

У Польщі, на яку рівняється Україна, онлайн-продаж лікiв теж дозволений. За вимогами Міністерства охорони здоров’я Польщі, в кожній аптеці має працювати цілодобова телефонна «гаряча лінія», транспортувати медпрепарати можна тільки при певній температурі, а на пакеті повинна бути вказана вся інформація.

Доставка товарів, у тому числі медичного призначення, особливо показала свою ефективність під час карантину. У 2020 році в країнах Європейського Союзу було поставлено ліків на суму 207,3 млрд доларів, що на 12,6% більше в порівнянні з 2015 роком. Великий внесок у розвиток галузі зробили поштові оператори.

«Кризова ситуація часто розкриває справжній характер суспільства. Це також актуально щодо поштової галузі. Громадяни, включаючи наших співробітників та їхні родини, покладаються на широку та ефективну поштову мережу для надсилання й отримання відправлень», — заявив керівник Асоціації європейських поштових операторів Жан-Поль Форсвіль.

За його словами, поштові оператори змогли забезпечити ефективну доставку медичних препаратів. Наприклад, «Пошта Хорватії» тестує роботу з дрона, і перші результати виявилися обнадійливими. Дрони можуть виявитися дуже ефективними в тому випадку, якщо споживачеві, який живе у важкодоступних місцях, наприклад, терміново необхідні препарати.

Можливість впроваджувати передові технології є не тільки у західних компаній, а й у великих українських, наприклад у «Новій пошті».

Поширеність інтернет-сервісів у нашій державі, звичка клієнтів ними активно користуватися можуть послугувати своєрідним трампліном для розвитку не тільки окремо взятої фармацевтики, а й економіки держави в цілому.

І саме виробництво ліків, а не, скажімо, металургія чи агропромисловий комплекс, може стати локомотивами нашої економіки. Ця галузь принаймні продукує більшу додану вартість.