Україна вивчає європейський досвід онлайн-голосування на виборах
Українська влада досліджує європейський досвід у сфері виборчого права, включно з електронним голосуванням. Особливу увагу приділяють питанням ІТ-безпеки та технічної реалізації. >>
45-річний Альбін Курті претендує на посаду прем’єра.
У Косові в неділю, 14 лютого, відбулися позачергові парламентські вибори, результат яких може погіршити відносини з сусідньою Сербією, про відокремлення від якої Приштина односторонньо заявила 2008 року і з якою нині намагається відновити діалог за посередництва Європейського Союзу.
Це були шості вибори в цій частково визнаній країні. За 14 років незалежності жоден уряд не добув до кінця визначеної Конституцією чотирирічної каденції. Одну з найбідніших країн Європи роз’їдають корупція та злочинність, а тепер ще й коронавірус.
1,8 мільйона виборців Косова мали обрати 120 депутатів парламенту. За ці місця боролися 1 тис. 79 кандидатів від 28 партій. 20 парламентських місць зі 120 зарезервовано для національних меншин: 10 — для найбільш численної сербської меншини та 10 для інших меншин — ромів, боснійців, ашкалі, єгиптян, турків та горанів.
Передвиборчі опитування свідчили, що перемогу на виборах здобуде ліва популістська націоналістична албанська партія «Самовизначення» (Vetevendosje). Так і сталося.
У понеділок, 15 грудня, Державна виборча комісія Косова повідомила після обробки 87% відданих на виборах голосів, що ця партія лідирує з результатом 47,8%. Другою фінішувала інша опозиційна сила — Демократична партія Косова з 17,3% підтримки виборців.
Правляча «Демократична ліга Косова» посіла лише третє місце з 7,5% набраних голосів. Остаточний підрахунок не надто змінить цей розклад сил. У сербських анклавах усі 10 мандатів вибороли серби.
Партія «Самовизначення» здобула таку високу підтримку завдяки обіцянкам її лідера Альбіна Курті подолати корупцію і не йти на жодні компроміси у відносинах із Сербією.
Сам Альбін Курті до парламенту не балотувався, оскільки центрвиборчком країни виключив його зі списку кандидатів через умовну судимість у 2018 році за застосування ним сльозогінного газу в парламенті.
Виконувачка обов’язків президентки Косова Вйоса Османі була змушена призначити нинішні позачергові вибори внаслідок рішення Конституційного суду Косова 21 грудня 2020 року.
Те рішення, ухвалене за скаргою «Самовизначення», визнало неконституційним результат червневого 2020 року голосування в парламенті за призначення уряду прем’єр-міністра Авдуллаха Хоті.
Партія «Самовизначення» перемогла й на попередніх виборах, восени 2019 року, і створила на початку 2020-го уряд на чолі зі своїм лідером Альбіном Курті. Але пробула при владі лише 51 день.
У березні 2020 року партія «Демократична ліга Косова» Авдуллаха Хоті влаштувала голосування про недовіру до нього. У червні після кількох місяців політичних сварок був призначений уряд на чолі з Хоті, професором економіки й колишнім міністром фінансів.
«Самовизначення» зі здобуттям більшості в парламенті висуне кандидатуру Курті в прем’єри. За даними агенції «Франс Пресс», Курті націлений на проведення реформ і позиціонує себе як політика нового покоління, котрий протистоїть «старій гвардії».
Особливо значною популярністю 45-річний Курті користується серед молоді та тих вихідців iз Косова, котрі проживають за кордоном. Головними завданнями нового уряду стануть скорочення безробіття, боротьба з організованою злочинністю і корупцією.
Під «старою гвардією» мають на увазі Демократичну партію Косова. Засновник партії, колишній албанський бойовик та експрезидент Хашим Тачі разом зі своїми найближчими сподвижниками перебуває в Гаазі в очікуванні суду за військові злочини.
Українська влада досліджує європейський досвід у сфері виборчого права, включно з електронним голосуванням. Особливу увагу приділяють питанням ІТ-безпеки та технічної реалізації. >>
Міхаїла Кавелашвілі обрала президентом Виборча колегія Грузії, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», >>
У суботу, 14 грудня, в грузинському парламенті починають процедуру президентських виборів, вперше через Колегію виборників, які чинна президентка та опозиція не вважають легітимними. >>
Міністерство закордонних справ України висловлює солідарність із Румунією на тлі безпрецедентної гібридної атаки Росії проти румунської демократії, про яку свідчать розсекречені цього тижня румунською владою дані. >>
Ілон Маск, який є найбагатшою людиною світу, витратив понад 250 мільйонів доларів, щоб допомогти республіканцю Дональду Трампу перемогти на президентських виборах. >>
Британський міністр закордонних справ Девід Леммі заявив, що наразі простежується присутність Росії у багатьох війнах, які тривають у світі. >>