Відомий аналітик AtlanticCouncil Андерс Аслунд виграв в апеляційному суді цивільну справу проти олігарха Ігоря Коломойського, в якій останній вимагав спростувати твердження, що він — бандит, який вкрав iз «ПриватБанку» 5,5 мільярда доларів.
Це засвідчує відповідне рішення Феміди, оприлюднене в реєстрі судових рішень. Ще в серпні 2020 року скандально відомий Печерський райсуд Києва ухвалив рішення на користь Коломойського, яким зобов’язав пана Аслунда спростувати свої слова про те, що Коломойський є «бандитом, який вкрав мільярди». Також спростувати ці оціночні судження аналітика мали й видання «Українські новини» та НСТУ, які також мали статус відповідачів.
Адже УНН опублікувало в себе на сайті новину із заголовком «Аслунд заявив, що Коломойський має сидіти у в’язниці», тож саме цей фрагмент виступу аналітика показали в програмі «Перша шпальта» на телеканалі «UA: Перший», який належить НСТУ.
Зауважимо, що йдеться про виступ Аслунда на економічному форумі «Ялтинська європейська стратегія». Пан Коломойський вимагав спростувати такі фрази з новини УНН: «Аслунд висловив жорстку позицію відносно Коломойського, заявивши, що той повинен сидіти у в’язниці» та «я не розумію, якщо Коломойський бандит і він пограбував «ПриватБанк» — чому він не сидить у в’язниці?».
Крім цього, одіозний олігарх вимагав спростування таких частин iз виступу аналітика: «Президент не повинен зустрічатися з Коломойським — тільки в суді варто зустрічатися з людиною, яка вкрала 5,5 млрд доларів»; «Чому немає кримінальної справи проти злодія? Через те, що злодій забагато вкрав?».
І хоча Печерський суд постановив, що такі заяви є недостовірними, тому Аслунд, УНН та НСТУ мають їх спростувати, Київський апеляційний суд вирішив, що рішення суду першої інстанції є неправильним, бо ці заяви є оціночними судженнями, а не фактичними даними.
«Вирішуючи суперечку, суд достатньою мірою не врахував характер та зміст висловлювань відповідача ОСОБА_1 (Аслунда. — Ред.), питання, яких торкався відповідач, та їх актуальність для суспільства, тож дійшов помилкових висновків, що висловлювання відповідача є фактичними твердженнями й не можуть розцінюватися як оціночні судження», — йдеться в апеляційному рішенні.
Серед іншого, апеляційний суд звернув увагу на те, що в демократичному суспільстві відомі публічні особи можуть піддаватися публічний критиці більше, ніж звичайні люди: «Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова та вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати й мають виявляти більшу терпимість».
Відтак, судді підсумували, що вимоги Коломойського є «втручанням у право відповідача Аслунда на свободу вираження поглядів».