Поліція знайла матір новонародженої дівчинки, яку підкинули в Кременчуцький перинатальний центр

Ще 28 січня біля входу до Кременчуцького перинатального центру ІІ рівня залишили новонароджене дитя.

Подібних випадків в індустріальному центрі Полтавщини не було понад 20 років.

«Близько 23-ї години у двері нашого медичного закладу подзвонили, — розповідає директор перинатального центру Радомир Сербін.

— І коли наші співробітники вийшли на вулицю, то біля порога побачили спортивну сумку, в якій лежало немовля. Навкруги в цей час нікого не було. Дитину одразу занесли до приміщення й викликали лікарів. Ті обстежили маля (це виявилася дівчинка вагою 2 кілограми 50 грамів) і дійшли висновку, що, попри таку невелику вагу, вона доношена й цілком здорова. Відтак із самого початку дитина не мала потреби в лікуванні — потребувала тільки догляду. До речі, у сумці була й записка, у якій мати дiвчинки ви­бачалася за свій вчинок і просила, щоб працівники перинатального центру подбали про її доньку. Також вона назвала дату пологів, а ще поінформувала, що назвала дівчинку іменем Мішель».

Наразі дитина перебуває в перинатальному центрі. За словами Радомира Сербіна, вона забезпечена всім необхідним: як адаптованими сумішами для штучного вигодовування, так й одягом i підгузками.

«Тому ніяка допомога не потрібна, — ще раз наголошує керівник Кременчуцького перинатального центру, — бо ми маємо багато телефонних дзвінків від містян, які воліли б чимось допомогти. Дівчинка перебуватиме в нашому закладі місяць, після цього ми переведемо її до дитячої лікарні. А вже звідти вона потрапить до Будинку дитини, де охочі зможуть її вдочерити (у перинатальному центрі зробити це неможливо)».

Як повідомив речник полтавської поліції Юрій Сулаєв, поліція вже встановила особу матері «підкидька».

«Їй 32 роки, вона місцева, — розповів він. — А свою поведінку молода жінка пояснює тим, що в неї багато дітей (новонароджена дівчинка — восьма), а тому вона не в змозі підняти всіх їх на ноги. Принісши дитину до перинатального центру, вона дочекалася, доки відчинилися двері, аби переконатися, що її донька в безпеці. І слава Богу, що ця жінка прийняла рішення, в результаті якого з немовлям нічого не трапилося: якщо дитина небажана, то краще все ж передати її до державної установи, де про неї подбають. І, можливо, врешті-решт вона буде щасливою в іншій родині».