(Не)страшна старша профільна школа: чи закриватимуть 10-11-й класи і коли

«З вересня в нашій школі не буде 10-го класу. Вирішуйте, де ви продовжите навчання». Це «есемес», які отримали батьки в деяких шкільних чатах. Такий текст здатен налякати будь-яких батьків та й дітей.

Друга страшилка, яку розігнали ЗМІ, — старша профільна школа буде лише в містах iз населенням 50 тис.+, а в менших населених пунктах її не буде.

На жаль, правда це чи неправда, відповідає це законодавству чи не відповідає, не розiбралися не лише батьки чи користувачі соцмереж, а й журналісти, які почали писати про масове закриття 10-11 класів мало не у всіх школах, та окремі політики, які під приводом захисту інтересів виборців кинулися лікувати головний біль гільйотиною.

Іншими словами — під приводом захисту інтересів дітей зупинити реформу, яка покликана покращити якість освіти, не розбираючись, чи справді нове законодавство про повну загальну середню освіту передбачає щось подібне.

На щастя, не всі депутати такі легковірні, і члени Комітету освіти і науки від різних фракцій 29 січня виступили із заявою у Верховній Раді, де чітко заявили:

— Повна загальна середня освіта в Україні обов’язкова, безкоштовна і гарантується Конституцією.
— Це відвертий фейк, що в селах і селищах більше не буде старших класів.
— Реформа старшої профільної школи має відбуватися в інтересах дитини, щоб створити умови для якісної освіти дітей і дати їм можливість повноцінно підготуватися для подальшого професійного життя.

Насамперед, невелике засадниче пояснення: трирічна старша профільна школа (10-12 класи), згідно з реформою «Нова українська школа», має з’явитися до 2027 року.

Вона спроєктована, щоб дати старшим школярам можливість вибору після закінчення базової середньої школи (9-й клас) — продовжити навчання в академічному ліцеї за певним обраним школярем профілем (з можливістю обирати предмети) чи ж піти до професійного ліцею і до моменту випуску зі школи не лише здобути повну загальну середню освіту, а й отримати першу професію.

Щоб дати таку можливість учням, потрібно підготувати відповідні заклади освіти, бюрократичною мовою — реорганізувати чи трансформувати шкільну мережу. Кажучи простіше, створити ці самі академічні та професійні ліцеї. Це вимагає коштів і часу.

Щоб зробити все якісно до 2027 року, необхідно починати вже зараз. Але ще раз — це не означає, що вже до наступного навчального року хтось зобов’язує когось перекроїти школи. Закон дає час засновникам шкіл до 2024 року.

До того ж, як з’ясувалося, в багатьох школах, де були «есемес» «у нас закривають 10-11-й класи», страшилка з’явилася лише після вивчення департаментами освіти потенцiйної можливостi в перспективі залишити в школі лише 1-9 класи після створення окремих профільних ліцеїв.

Але страх і тотальна недовіра, а також відсутність проактивної комунікації з боку місцевої влади роблять свою справу з розгону «зради».

Чим же має відрізнятися профільне навчання в старшій школі від нинішнього?

Зараз діти в 10-11-му класі вивчають 20+ предметів, не маючи змоги зосередитись на тому, що їм справді цікаво і потрібно для свого подальшого розвитку.

Відбуваючи обов’язкову програму в школі, учні після уроків вимушені або самостійно опановувати те, що їм потрібно, або звертатися до репетиторів.

Ідея профільного навчання полягає в тому, щоб у самій старшій школі були створені умови для задоволення освітніх потреб учнів та учениць відповідно до їхніх нахилів, здібностей, орієнтації на майбутню професію.

Чи можливо це, з матеріальної, кадрової та організаційної точок зору, зробити в кожній школі? Очевидно, ні. В більшості шкіл зараз панує так званий загальний (універсальний) профіль — згадані 20+ предметів, які жодна дитина не може опанувати на високому рівні, та й це неможливо, якщо предмет 1-1,5 години на тиждень.

Але щоб дитина могла обрати профіль навчання, влада має цю можливість вибору створити. Саме тому закон про «Повну загальну середню освіту» перед­бачає, що профільний ліцей має мати щонайменше 4 класи на паралелі, щоб вибір профілю був реальним, а не ефемерним.

Створення таких шкіл нового типу вимагає часу і грошей.

Поява першого 10-го класу, який уже вчитиметься згідно з реформою «Нова українська школа», передбачена в законодавстві лише з 2027 року. Але щоб це було справжнє профільне навчання, в добре обладнаних школах, iз фаховими відібраними вчителями, за добре підготовленими освітніми програмами, починати підготовку потрібно вже зараз.

Ще один міф, що нове освітнє законодавство передбачає: «профільні ліцеї можуть створюватися лише в громадах чи містах iз населенням понад 50 тисяч мешканців». Це груба і нечесна маніпуляція.
Стаття 32 Закону «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що «розвиток мережі комунальних ліцеїв планують i забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст iз населенням більше 50 тисяч)».

Ця норма означає, що в громадах менше 50 тисяч профільний ліцей може бути, але створити його має обласна рада.

У цьому є логіка — з обласного рівня краще видно загальну картину, обласний бюджет більший і має більше можливостей для ефективного розподілу коштів, облаштування доріг, закупівлі шкільних автобусів — за коректної роботи в інтересах громадян.

Але, знову ж, низький рівень довіри в суспільстві до влади призводить до того, що місцеві громади геть не впевнені, що обласна влада по-справжньому і повноцінно дбатиме про їхні інтереси, і ця недовіра генерує спротив реформі.

Що мала б зробити держава, щоб не допустити згортання чи імітації реформи

Координувати і підтримувати в питаннях трансформації шкільної мережі, щоб інтереси дітей були дотримані, а умови для якісної освіти створювали не на папері, а в реальності.

Таку роль мало б виконувати Міністерство освіти і науки як центральний орган виконавчої влади, відповідальний за впровадження освітньої­ політики. Конкретно — цим мав би займатися профільний заступник з питань середньої освіти.

За міністра Лілії Гриневич (2016—2019) найбільше за створення старшої профільної школи вболівав Павло Хобзей, навіть лобіював питання прискорення її впровадження, вважаючи, що саме профільна старша школа з реальною можливістю дітям обирати предмети і забезпеченням ліцеїв кращими вчителями зможе якнайкраще показати результати реформи.

За міністра Ганни Новосад (вересень-2019 — березень-2020, саме в цей період і ухвалили Закон «Про повну загальну середню освіту») міністерство проводило окремі зустрічі з усіма директорами обласних департаментів освіти і брало активну участь у моделюванні ефективної шкільної мережі.

Також МОН працював над розрахунком спеціальної дер­жавної субвенції регіонам на створення старшої профільної школи. Наразі про діяльність МОН у цій сфері публічно нічого не відомо.

А обласні департаменти освіти і керівництва новостворених ОТГ потребують роз’яснень із багатьох питань і надати їх може лише МОН: і щодо передачі майна, і щодо особливостей фінансування з обласного бюджету, і найголовніше — від МОН чекають Положення про профільний ліцей, яке мало б надати критерії для такого типу закладу освіти.

Також МОН мав би очолити консультації щодо змісту освіти в профільній школі, визначитись, які профілі навчання можуть бути, і почати роботу над державними стандартами та програмами до них.
Звичайно, лікування не повинно бути гіршим за саму хвору. Імітація реформи — гірше, ніж чесно залишити все як є.

Але українські діти заслуговують на кращу освіту. Власне, вiдповiдальнi батьки й зараз шукають для своїх дітей хороші профільні старші школи, для чого возять їх в інші райони міста чи навіть в інші населені пункти, бо розуміють, що якісна освіта — запорука успішного майбутнього.

Це мала б зробити держава для всіх дітей, незалежно від активності батьків: створити умови для реального розкриття здібностей кожної дитини в сучасному освітньому середовищі.

Без створення повноцінної профільної старшої школи збільшення терміну навчання до 12 років не матиме жодного сенсу. І якщо справу почати зараз, координувати і підтримувати регіони з рівня МОН, комунікувати з громадами, педагогами, учнями і батьками, чесно розповідаючи про плани і наміри, надаючи раціональну фінансову підтримку з держ­бюджету, в Україні може бути створено справжню старшу школу. Школу, яка навчить дітей ухвалювати власні рішення, підготує до дорослого життя, дасть знання і компетентності, щоб досягти особистого успіху і розвивати країну.

Іванна КОБЕРНИК,
співзасновниця ГО «Смарт освіта»
(Інтернет-видання «Українська правда. Життя»)