Криза в українському тваринництві поглиблюється.
Процес, який, утім, відбувався і раніше, минулоріч набрав обертів — з одного боку, через коронавірусні обмеження, з іншого — через падіння ринків, які суттєво зменшують доходи аграріїв.
Один із перших наслідків, який ми вже відчули, — подорожчання продуктів харчування. Який, імовірно, надалі буде поглиблюватися.
Збиткові ферми
В Україні вперше за останні 13 років тваринництво стало збитковим. Навіть торішнє зростання цін на м’ясо на 13,2% не дозволило компенсувати зменшення обсягів реалізації. За прогнозами експертів, подорожчання м’яса і яєць не вдасться уникнути і в 2021 році.
За словами директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка, збитковість тваринництва в минулому році стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь отримала лише 0,1 млрд грн доходів — проти 5,3 млрд грн у 2018 році.
Позаминулого року найбільші збитки склалися на виробництві яєць — 4,9 млрд грн, що в 2018 році було прибутковим. Але якщо в 2019 році збитки на виробництві яєць удалося перекрити за рахунок доходів від молока, то в минулому році ще й свинина стала збитковою.
Подолання збитковості тваринництва, на думку Юрія Лупенка, залежить переважно від зростання цін на тваринницьку продукцію, насамперед на яйця, ціни на які зросли більш ніж на 25% за два роки.
Водночас важливим чинником, як він вважає, залишається підвищення продуктивності тварин і птиці, адже навіть минулорічне зростання цін на м’ясо великої рогатої худоби на 13,2 % не дозволило компенсувати зменшення обсягів реалізації.
Поголів’я зростає, прибутки падають
Тим часом у стагнації перебуває також і українське промислове свинарство. І хоча, за статистикою, ми сьогодні бачимо навіть незначний приріст свинопоголів’я, причому вже третій місяць поспіль, висновки про впевнене відновлення галузі робити зарано.
«Загальна чисельність свиней в Україні на початку листопада минулого року зрівнялася з позаминулорічною. Так, за даними Держстату на 1 листопада 2020 року показник становив 6,19 млн голів, що на 0,6% більше, ніж на відповідну дату 2019 року», — повідомила Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».
Незначний приріст свинопоголів’я в Україні забезпечила відповідна динаміка у промисловому секторі. Збільшення кількості тварин на сільськогосподарських підприємствах на 7,5%, чи 254 тис. голів, «перекрило» зворотну зміну в господарствах населення.
«Попри те, що відповідна динаміка в промисловому свинарстві спостерігається третій місяць поспіль, висновки про впевнене відновлення галузі робити зарано. Зокрема, хоча статистичні дані фіксують позитивну динаміку в третьому кварталі, ринкові обставини змушують сумніватися, чи ці позитивні коливання переростуть у тренд», — констатує Бондарська, зауваживши, що наростання песимізму серед окремих операторів галузі тягне за собою активніший вихід із ринку та призупинення планів подальшого розвитку тих, хто залишився.
Газ, нафта, бензин...
Однією з причин підвищення вартості продуктів харчування, на думку аналітиків, є підвищення тарифів на газ та електроенергію, яке створює відповідну динаміку цін на ринку вітчизняних продуктів.
«Починаючи від прогнозів того ж Національного банку і закінчуючи повсякденним життям, видно, що динаміка цін почалася і триватиме», — заявив економіст Олексій Плотніков, додавши, що ситуація з цінами на вітчизняні продукти меншою мірою залежить від курсу долара, а більшою — від її складових.
«Підвищення цін на нафтопродукти, які в нас імпортні, подорожчання ціни на газ, електроенергію, — якщо зростають ціни на тарифи, то ціна на кінцеві продукти включає в себе ці коливання цін, — сказав Плотніков. І пояснив: — Щоби запакувати гречку в пакети, потрібно палити електроенергію, потрібно використовувати газ, хоча б для опалення приміщення, де її фасують».
А тому, на думку експерта, якщо зростають тарифи, ціни на паливо, якщо зростає ціна на те, що, здавалося б, не є продаваною продукцією населення, але входить частково до вартості цієї продукції, природно ціни будуть рости.