Користь від «других рук»: як секонд-хенд став бюджетоутворюючою галуззю в Україні

У нашій країні триває битва за ринок уживаних речей.

Оформлення цього товару, яке сьогодні проводять за правилами і розцінками гуманітарної допомоги, хочуть скасувати.

Головні гравці ринку і навіть споживачі категорично не погоджуються, а сама проблема тим часом набуває загрозливих форм.

Належимо до 70%

За приблизними підрахунками, 70% усіх людей на Землі мають хоч одну річ із секонд-хенду.

На думку експертів галузі, продаж уживаного одягу в Україні є бюджетоутворюючою галуззю. Щоби переконатися у цьому, варто прогулятися по будь-якому українському місту вранці, перед дев’ятою годиною. Магазини із секондом одразу впадають у вічі — величезною чергою в очікуванні відкриття. Адже тільки перші відвідувачі зможуть придбати брендовий одяг за низькою ціною.

«Світова торгівля уживаними речами становить близько 4 мільярдів доларів на рік. Україна перебуває на четвертому місці за споживанням цього одягу. Бізнесмени, які займаються цим бізнесом, сплачують усі передбачені чинним законодавством податки, забезпечують створення робочих міс­ць. При цьому весь процес у нас відбувається легально», — цитують ЗМІ президента асоціації «Дилери одягу секонд-хенд» Владислава Мясоєдова.

Влада ж, розуміючи величезні обсяги ринку, прагне по­гріти руки у грошових потоках. І при цьому натякає, що розповіді про стовідсотковий легальний принцип є, м’яко кажучи, перебільшенням.

До того ж у Кабміні нарікають на те, що під виглядом секонд-хенду в країну ввозять не лише власне вживані речі. А також уцінені, непродані речі з європейських шопінг-молів, які там купують буквально за копійки, а у нас реалізовують у брендових магазинах. У деяких випадках вартість товару, який на Заході закуповують за копійки, під час реалізації в Україні зростає до 500 разів.

Секонд-хенд чи сток-аутлет

Якщо товар визначають саме як секонд-хенд, то продаж відбувається фактично без митного оформлення. Відтак заробляє на цій схемі тільки бізнес, а бюджет залишається осторонь. У зв’язку з такою практикою Міністерство соціальної політики виключило з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги 79 організацій.

Як заявив заступник міністра соціальної політики Олег Коваль, Кабінет Міністрів України планує заборонити імпорт секонд-хенду, оскільки під його виглядом у країну ввозять уцінені речі для продажу без митного оформлення. При цьому в «тіні» залишаються величезні суми.

«За тиждень держава у вигляді втрат на митних платежах втрачає близько 2 млн доларів, що на рік становить близько трьох мільярдів. Ми вноситимемо пропозицію про заборону ввезення секонд-хенду в Україну. Зараз пропозиції готуємо разом із Державною митною службою», — сказав Коваль, пообіцявши підключити до справи поліцію, і похвалився, що вже підписав кілька заяв.

У 2019-му на митні території України ввезли понад 122,5 тисячі тонн уживаного одягу та речей. При цьому, за словами Коваля, при оформленні товару було сплачено 1 млрд 228 млн грн податків. Через пандемію галузь втратила величезні кошти.

Якщо за січень, лютий і березень продавці ввезли товару на 13-17 мільйонів доларів, то упродовж наступних місяців торгівля впала в 10 разів і становила близько 1,2—1,4 мільйона доларів. Втім, за даними статистики, вже влітку торгівля вживаним одягом надолужила своє: обсяги ввезення товару в липні навіть побили показник, який існував на початку року. Така ж ситуація і нині.

А от якою вона буде у най­ближчому майбутньому — залежить від влади. Наша країна, на жаль, залишається доволі небагатою — з переважно незаможними людьми. Які, обираючи собі товари чи послуги, насамперед орієнтуються на фактор ціни. Це робить Україну потенційно здатною до розширення ринку вживаних речей. Принаймні до поліпшення економічної ситуації у дер­жаві.