Бюджет «плану капітуляції»: Порошенко розкритикував кошторис на 2025 рік
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
Влада України дала фінансові обіцянки інвесторам у відновлювану енергетику, а потім вирішила забрати свої слова назад. (Фото з сайта megaplast.com.ua.)
Конфлікт між владою та інвесторами у відновлювану енергетику України різко переріс у затяжну війну.
Наразі обидві сторони заявляють про готовність піти на компроміс, але наразі не квапляться це робити.
Тим часом до протистояння долучилися міжнародні структури, які вимагають від влади виконувати свої зобов’язання.
Як зізналася пресслужба державного підприємства «Гарантований покупець», ця структура тільки почала виплачувати виробникам «зеленої» електроенергії в Україні борги 2020 року. І повернула... 4% від суми боргу! Таким чином заборгованість зменшилася на якихось 4%, залишилося ж виплатити цілих 21,5 млрд грн.
Таке фінансове нахабство влади неабияк засмутило і самих обдурених бізнесменів, і громадські організації, що сприяють розвиткові економіки в Україні.
Так, Американська торговельна палата в Україні закликала український уряд та органи державної влади виконати передбачені чинним законодавством зобов’язання та запобігти ухваленню ними рішень, що суперечитимуть досягнутим раніше домовленостям між державою та інвесторами.
Як відомо, метою ухвалення Закону №810-IX про компроміс між бізнесом та владою була стабілізація «зеленого» тарифу та підвищення ліквідності ринку електричної енергії шляхом законодавчого закріплення положень, передбачених у Меморандумі про взаєморозуміння.
Його підписали ще у червні минулого року уряд та асоціації з відновлюваної енергетики. Зокрема, для покриття дефіциту платежів виробникам відновлюваних джерел енергії передбачено 20% співфінансування з державного бюджету та випуск облігацій внутрішньої державної позики.
Утім жоден із зазначених механізмів не було реалізовано ні при затвердженні Державного бюджету на 2021 рік, ні шляхом застосування боргових фінансових інструментів.
А тому компанії-члени Палати очікували, що джерелом покриття боргу перед виробниками «зеленої» енергії стануть позики державних банків для оператора системи передачі. Але в середині січня нинішнього року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, видала настанову: щонайменше 50% таких коштів скеровувати на погашення інших заборгованостей.
Таке рішення НКРЕКП у поєднанні з відсутністю дій з боку уряду неабияк обурило як самих бізнесменів, так і профільні асоціації. Нагадаємо, на їхню думку, такі дії влади свідчать про явне небажання України виконувати свої зобов’язання перед інвесторами.
Нагадаємо 40% існуючої заборгованості державного підприємства «Гарантований покупець» так і не були погашені до 2020 року, а недостатня ліквідність українського ринку електричної енергії ставить під сумнів стабілізацію повних виплат виробникам відновлюваних джерел енергії.
А тому, як вважають експерти Американської торговельної палати, такі рішення, що суперечать досягнутим раніше домовленостям, і стануть прямою загрозою інвестиційному клімату країни.
За підрахунками ж влади, компенсації інвесторам в електроенергію за «зеленим» тарифом можуть становити круглу суму — від 10 до 20 млрд доларів.
І ось в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко заявляє, що встановлений «зелений» тариф у рази перевищує ринкову ціну.
«Ми маємо усвідомлювати, що якщо подивитися на різницю між «зеленим» тарифом і ринковою ціною, помножити це на навіть консервативні оцінки щодо виробітку електроенергії з відновлюваних джерел енергії і помножити це на термін дії «зеленого» тарифу до 2029 року, то розмір компенсацій з державного бюджету з інвесторами в «зелену» енергетику становитиме величезну суму, — заявив Вітренко і додав: — Для такої країни, яка ще розвивається, 10-20 млрд доларів — це значна сума, яка становить проблему».
Новий виконучий обов’язки очільника міністерства розкритикував наявний механізм отримання компенсацій, який, на його думку, «нормально не працює, і через це виникли борги». Також Вітренко заявив:
«У тарифі Укренерго дві третини компенсується «зеленим», а одна третина — їхні витрати. Компенсація з тарифу Укренерго більша, ніж вартість електроенергії, яку отримує «Енергоатом», який цю електроенергію компенсує. Тобто тільки різниця «зеленої» енергетики, яку не споживає фактично населення, є більшою, ніж вартість електроенергії, яку отримує «Енергоатом».
Очільник енергетичного міністерства не погоджується з досягнутими раніше домовленостями між владою та інвесторами і заявляє, що фінансування «зелених» слід проводити напряму через держбюджет, адже повітря є певним спільним благом, що пов’язано з використанням «зеленої» енергетики, і Конституція каже, що в таких випадках фінансування має здійснюватися через держбюджет.
Краще сонце, ніж вугілля
Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електрики в Європі торік уперше в історії перевищила частку викопного палива. За результатами дослідження британського аналітичного центру Ember і німецького інституту Agora Energiewende, у 2020 році з відновлюваних джерел було згенеровано 38% усієї електроенергії, а за допомогою викопного палива — 37%.
Цей зсув обумовлений розширенням використання енергії, одержуваної від вітру і сонця, обсяги якої майже подвоїлися з 2015 року. До 2020 року п’ята частина електроенергії в країнах ЄС була вироблена на вітрових і сонячних електростанціях, йдеться у звіті.
Це також одна з причин, чому виробництво енергії на основі вугілля знизилося на 20% минулого року — вугільні станції забезпечили лише 13% електроенергії, виробленої в Європі.
На думку європейських експертів, наш континент нині спирається на вітрову і сонячну енергію, щоб не лише забезпечити поетапну відмову від вугілля до 2030 року, а й також поступово відмовитися від газової генерації, замінити атомні електростанції, а також задовольнити зростаючий попит на електроенергію для електромобілів, теплових насосів і електролізерів.
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
Гранти на розвиток переробної галузі виграли ще 20 українських підприємств – вони отримають загалом 84,9 млн. >>
На Черкащині відновили практику зарибнення Кременчуцького водосховища. >>
Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Україна підписали Меморандум для забезпечення виплат на тверде паливо протягом зимового періоду для обігріву домівок. >>
Оголошену консенсусну позицію лідерів країн «Групи семи» щодо рішення колективно надати Україні фінансову допомогу у вигляді макрофінансового кредиту на 45 мільярдів євро привітала Європейська комісія. >>
Україна заблокувала участь Росії у складі бюро Водної конвенції під час засідання 10-ї наради сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. >>