Чверть століття тому Україна стала антарктичною державою — і це подія в нашій новітній історії, якою варто пишатися. Отже, 6 лютого 1996 р., 18.45. Над станцією, що до того часу носила назву «Фарадей» і належала Великій Британії, а стала називатися «Академік Вернадський», піднято синьожовтий прапор.
Зліва праворуч на історичному фото: останній бейзкомандер британської станції Данкан Хейг знімає прапор Об’єднаного Королівства, керівник першої Української антарктичної експедиції Геннадій Міліневський, заступник директора Британської антарктичної служби (БАС) Джон Дьюдні та учасники УАЕ 1 Володимир Павлик, Євген Гур’янов, Андрій Сидорівський.
Людина, яка лишилася за кадром, — науковець Національного антарктичного центру, геофізик Володимир Бахмутов.
Щоправда, перед тим два державні прапори деякий час сусідствували. Український стяг було піднято, поруч iз «Юніон Джеком», ще наприкінці листопада 1995го, коли четверо науковців передової групи УАЕ прибули на станцію, щоб працювати разом iз британцями, переймаючи досвід. Утім саме 6 лютого 1996го — точка відліку, коли остання британська експедиція залишила станцію. Свій прапор вони зняли з «офіційної» щогли й вивісили його над «хатинкою Ворді» (це перша будівля станції на сусідньому острівці, з 1930х років).
Нагадаємо, у 1990х Англія збудувала за 360 км на південь від «Фарадея» нову станцію — «Розера»; утримувати дві в одному регіоні було нераціонально, а демонтувати станцію, як того вимагає Антарктичний договір, набагато дорожче, ніж віддати.
Кілька держав хотіли купити станцію в британців, зокрема Південна Корея.
Утім з усіх претендентів тільки Україна мала достатній науковий потенціал, спроможний продовжувати ті напрямки геофізичних досліджень, які британці започаткували на «Фарадеї» ще в 1940х роках: дослідження озону, явищ магнетизму, метеорологічні спостереження тощо.
Згідно з Меморандумом про передачу станції, українська сторона взяла на себе зобов’язання впродовж 10 років передавати дані щодо вказаних напрямків досліджень до Британської антарктичної служби, уточнює фахівчиня з комунікацій НАНЦ Олена Зварич. До того ж на початку 1990х у Західній Європі UKбуло чи не найпотужнішим iз симпатиків незалежної України.
А на «Вернадському» така погода, що «з’їдає» прапор приблизно за пів року. Вона розшматувала той, перший, залишивши від нього заледве четверту частину. Тому всі наступні експедиції завбачливо привозять iз собою не один, а кілька прапорів.