Врятуймо Русалку разом! Небайдужі мисткині готують екоперформанс

Велика тихоокеанська сміттєва пляма — це «острів» непотребу в північній частині Тихого океану, площа якого вдвічі перевищує площу України.

Він утворився з відходів і завдає фатальної шкоди екосистемі океану: його мешканці сприймають шматки сміття за їжу і гинуть, споживаючи їх, або отруюються й отримують гормональні збої в організмі.

Хронічне, гостре відчуття голоду стало постійною умовою життя мешканців морів та океанів, які «смакують» пластик за їжу.

Здавалося б, океан далеко, навіщо нам — українцям — перейматися питанням сміття в океані? Утім захаращення відходами Землі стосується кожного з нас, адже досі в Україні немає достатньої кількості сміттєпереробних заводів і пунктів роздільного прийому сміття.

Зате ширяться площі сміттєзвалищ, які забруднюють землю і повітря, ґрунтові і наземні води, а отже — шкодять життю й здоров’ю людей. Для прикладу, Японія, Німеччина та Швеція переробляють майже 100% відходів.

Екоперформансом «Русалка ХХІ» молоді театральні мисткині Анастасія Вервейко (режисерка), Марія Крутоголова (художниця), Світлана Олексюк (хореографиня), Алекс Вуд (драматургиня), Яна Шлябанська (композиторка) і Лілія Бевзюк-Волошина (театрознавиця) вирішили спробувати пробудити в українців екосвідомість. Їхній спільний проєкт, який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду, це переосмислення відомої казки Ганса Крістіана Андерсена про Русалоньку.

Світ перформансу «Русалка ХХІ» — це забруднений океан та його отруєні або мертві (через споживання пластику) мешканці. Якою є Русалка нашого століття? Чи існує шанс на її порятунок у сучасних умовах? Заради чого вона вийде до світу людей? Як виглядає Принц і його королівство? Не лише ці питання порушуватимуть у виставі.

— Для мене цей проєкт є дуже важливим не лише тому, що я завжди намагаюся підтримувати творчість молодих митців, — каже Лілія Бевзюк-Волошина, — а й через те, що ми живемо у час, коли вмирають казки... Переосмислення «Русалоньки» Андерсена в такому важливому для нашого часу світлі — це своєрідний виклик. Екологічні ініціативи в Україні є, але саме формат перформансу допоможе подивитися на ці проблеми по-новому.

Під час реалізації спільно з ГО «Соціальні індикатори» (Центр соціологічних дослі­джень і розробок для сприяння відкритості, демократичності та гуманності суспільства) було проведено соціологічне онлайн-опитування киян (на тему екології, сортування сміття тощо), результати якого будуть використані у перформансі.

Окрім того, організований збір пластикових пляшок (щонеділі з 11.00 до 18.00 iз 31 січня до 7 березня), які спершу стануть декорацією та елементами костюмів до вистави, а потім будуть відправлені на переробку. Таким чином, кожен бажаючий може стати співучасником процесу створення перформансу і одночасно зменшить кількість викинутого пластику.

— До співтворчості мене надихнула сама ідея проєкту, адже екоперформанс — це досить незвичний формат для України, що дозволяє озвучити важливі питання, — ділиться Алекс Вуд. — Я вже давно шукала для себе як для драматурга досвіду адаптації класики і спільної з режисером творчості. Як на мене, це європейський формат: взаємодія режисера та драматурга, створення п’єси у процесі комунікації. А саме співставлення Русалки та екології одразу надихнуло мене на кілька ідей, які сподобалися режисерці, після чого я вирішила долучитися до команди на волонтерських засадах.

Русалка ХХІ століття.
Фото надані командою.

Перформанс відбуватиметься у приміщенні станції сортування та переробки сміття «Київміськвторресурси» (вул. Є. Маланюка, 112). Це основна станція у столиці, яка займається переробкою твердих промислових та побутових відходів вторинної сировини, включно зі скляними, дерев’яними, полімерними.

З 2016 року вона є єдиним підприємством, яке приймає поліетиленові побутові пакети від населення (ПЕТ — пляшки, пластмасу різних видів, макулатуру картонно-паперову, гумові і металеві відходи). Варто зауважити, що усі процеси переробки відходів здійснюються екологічно безпечним способом.

Але останні декілька років станція «Київміськвторресурси» перебуває в критичному стані: її намагаються привласнити забудовники. Неодноразово отримували погрози та було навіть декілька нападів на робітників станції. Підтримати працівників, привернувши увагу більшої кількості людей, та захистити станцію від утиску забудовників стало ще однією метою команди проєкту «Русалка ХХІ».

— При пошуку локації для перформансу ми з художницею розуміли, що це має бути точно не театральний майданчик, — розповідає режисерка Анастасія Вервейко. — І от одного дня нам трапилася інформація про станцію «Київміськвторресурси». А коли почали про неї більше дізнаватися, про проблеми, з якими вона зiткнулася через забудовників, ми остаточно вирішили обрати її майданчиком для показу. Дирекція одразу пішла нам назустріч і без плати за оренду дозволила репетирувати та втілити на території станції перформанс. Саме внутрішнє приміщення продиктувало і режисерський задум, і сценографію до дійства. Воно задає свою особливу непідробну атмосферу перформансу. Звичайно, приміщення не таке привабливе і комфортне, як, приміром, театр. Але воно має власну неповторну енергію, яку варто відчути.

— На сьогодні проблема забруднення є дуже актуальною в світі та в Україні зокрема, — додає художниця Марія Крутоголова. — Проєкт «Русалка ХХІ» був задуманий як наш особистий внесок у боротьбу з цією проблемою. Сподіваємось, що акція зi збору пластикових пляшок, а також наш перформанс допоможуть киянам знайти дорогу до станції «Київміськ­вторресурси» та простимулює подальше бажання до сортування відходів.

Роль Принца у перформансі виконуватиме Ігор Іванов (актор Київського театру юного глядача на Липках; знімався у серіалах «Папік», «Схованки», «Повернення до себе»), а Русалоньки — Анастасія Зюркалова (фільм «Аврора», серіали «Жіноча інтуїція», «Нюхач», «Маршрут милосердя» тощо).

Прем’єра відбудеться у березні: заплановано два покази на заводі та одну онлайн-трансляцію (проводитиме організація OpenTheatre). Точну дату прем’єри, а також детальну інформацію щодо збору пластикових пляшок можна дізнатися на «Фейсбук»-сторінці проєкту. Долучайтеся! Врятуймо Русалку (читай — наші місто, країну, планету) разом!