На схід чи на захід? Як слабка інфраструктура «ростить» сепаратизм на Закарпатті

Формування ще одного потенційно сепаратистського регіону в Україні — на Закарпатті — частково можна пояснити економічними факторами.

З одного боку, трудова міграція — до епідемії коронавірусу, з другого — відстані та існуюча нині інфраструктура регіону також орієнтують регіон у бік Європи.

Адже до Будапешта значно ближче, ніж до Києва, — до останнього ж треба їхати малокомфортабельним і повільним потягом або автодорогами низької якості.

За винятком хіба що деяких ділянок траси Київ—Чоп, яка назагал поступається якісним східноєвропейським автомагістралям. Не вдасться подолати цю відстань і повітрям, адже єдиний в регіоні аеропорт більше закритий, ніж працює.

Проте сьогодні ситуація, здається, почала змінюватися.

Посадка за Карпатами

Влада України включила у держкошторис побудову летовища на Закарпатті: проєкт дозволить «інтегрувати» прикордонний і «наполовину угорський» регіон до України.

Тaкож одним із нововведень Державного бюджету на 2021 рік є виділення коштів на розвиток регіональних аеропортів.

Таким чином уряд не відступає від власної ідеї розвитку внутрішніх авіаперевезень і прагне зв’язати між собою віддалені регіони, наприклад Закарпаття і Запоріжжя. І якщо в останньому новий, сучасний аеропорт нещодавно було відкрито, то проблемне летовище в найзахіднішому регіоні вимагає більше зусиль.

Будівництво нового аеропорту в Закарпатській області заплановано до 2023 року. Інвестиції в будівництво, за попередніми оцінками, повинні скласти від 3 до 4 млрд гривень.

Як зазначив голова Державного агентства інфраструктурних проєктів України Кирило Хомяков, нове летовище на Закарпатті мають намір зводити в рамках державно-приватного партнерства, де держава візьме на себе витрати на будівництво аеродрому, а приватний інвестор повинен буде побудувати термінал.

Станом на сьогоднішній день Кабмін затвердив виділення 30 млн гривень на передпроєктні і проєктні роботи для будівництва нового аеродрому.

«Перед визначенням оптимального місця розташування буде проведена аерофотозйомка місцевості для вивчення висотних перешкод та інших чинників: типу земель, наявності магістральних споруд, близькості до основних інфраструктурних об’єктів тощо. Після передпроєктних робіт буде обрано генерального проєктувальника аеродрому, паралельно розроблять інвестиційний план та оцінку впливу на навколишнє середовище, а далі буде етап безпосереднього будівництва аеродрому», — сказав Хомяков, додавши, що довжина злітно-посадкової смуги складе не менше 2500 м, що дозволить їй приймати повітряні судна типів А320 і В737.

За словами міністра інфраструктури України Владислава Криклія, пасажиропотік нового аеропорту планується на рівні 200—300 тис. осіб на рік із можливим збільшенням до 500—600 тисяч.

«На жаль, на сьогодні єдиний діючий аеропорт в регіоні — в Ужгороді, функціональні можливості якого обмежені у зв’язку зі складністю зльоту і посадки через територію Словаччини і неможливістю обслуговування літаків класу B737-A320», — зазначив Криклій.

Станом на сьогоднішній день проєктувальники обирають між двома ділянками: у Мукачевому та селі Середнє. Далі визначать найоптимальніше місце для розташування злітно-посадкової смуги. За словами Хомякова, раніше робоча комісія у складі фахівців Мінінфраструктури, Держагентства інфраструктурних проєктів, Державіаслужби та Украероруху розглянула чотири місця розташування: Хуст, Ратівці, Середнє і Мукачеве.

«Обрали Середнє та Мукачеве — місця, де розміщення смуги буде можливим без тих обмежень щодо довжини та можливості зльоту/посадки, які є наразі в Ужгороді. У Хусті ділянка обмежена існуючими місцевими дорогами та спорудами рибного господарства. У Ратівцях ділянка розділюється на 3 частини магістральним газопроводом та нафтопроводом «Дружба», що потребує їх винесення за межі забудови. Також максимальна близькість до кордону — 7 км, а це значить, що є обмеження для проєктованого об’єкта», — пояснив Хомяков.

Перший етап проєктування вже розпочато: інженерно-геодезичні вишукування для визначення висотних перешкод. Далі визначатимуть найоптимальніше місце для розташування злітно-посадкової смуги та розпочнуть роботу над проєктуванням.

Мільйони на автобан

Тим часом стало відомо: Угорщина планує надати кредит на 50 мільйонів євро для будівництва доріг та інфраструктури у Закарпатській області. Про це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив нещодавно  на спільній пресконференції з головою МЗС України Дмитром Кулебою в Києві.

«До цього моменту ми надали гранти на суму 16 мільярдів форинтів (понад 1,5 мільярда гривень. — Ред.), йдеться про 34 тисячі проєктів. У рамках цього маємо ще 22 мільярди форинтів (понад 2 мільярди гривень. — Ред.) — це гранти для Закарпаття», — заявив Сійярто, додавши, що Угорщина готова «продовжити автостради М3 та М31 до кордону з Україною і взяти участь у розбудові інфраструктури з українського боку».

Також він розповів про наміри збудувати новий прикордонний пункт.

«Ми вже підготували, розробили проєкт модернізації моста через Тису в Захоні (прикордонний пункт на українсько-угорському кордоні з боку Угорщини. — Ред.) і хотіли б його реалізувати. Ми хотіли б відкрити новий прикордонний пункт між Великим Ходасом і Великою Паладдю», — констатував посадовець. Він також додав, що напередодні угорська сторона передала Україні 50 апаратів штучної вентиляції легень, 46 із них — для лікарень поза межами Закарпатської області.

А ТИМ ЧАСОМ...

Злітка для безпілотників

Неподалік від Києва збудують спеціальне летовище для дронів. У новому аеропорту можна буде випробовувати будь-які види безпілотників. Як розповів керівник Всеукраїнської федерації власників безпілотників Тарас Трояк, проєкт мають завершити до 2025 року.

За його словами, до цього часу ринок безпілотників в Україні збільшиться. Тому наявність спеціального майданчика для обслуговування та тестування великої кількості літальних апаратів стане просто необхідністю. Ідея використовувати безпілотники як кур’єри поступово розвивається. Тому на дахах будинків можуть з’явитися мінімайданчики для доставки дрібних вантажів, посилок та їжі.

Крім аеропорту, в майбутньому планується розробка і запуск промислових квадрокоптерів, які будуть збирати й аналізувати інформацію і передавати в центри обробки даних. А також розвивається ідея з використанням безпілотників для перевезень товарів. Для їх обслуговування та зберігання і потрібні спеціальні майданчики.

ПРОЄКТИ

Небо, відкрите не для всіх

Україна продовжує лібералізувати своє авіаційне законодавство. Коли нарешті скасують пандемічні обмеження, наша держава, можливо, приєднається до довгоочікуваної програми «Відкрите небо». Основна частина угоди стосується технічних регламентів, які повинна імплементувати Україна для забезпечення контролю за безпекою авіації.

Також угода включає два етапи лібералізації ринку. Після її підписання між Україною та країнами ЄС будуть скасовані квоти на польоти. Це означає, що будь-яка європейська чи українська авіакомпанія зможе виконувати необмежену кількість рейсів з України в будь-які аеропорти ЄС.

На наступному етапі європейські авіакомпанії зможуть виконувати каботаж — внутрішні рейси в Україні без необхідності отримання українського сертифіката експлуатанта. Однак угода не передбачає аналогічних прав для українських авіаперевізників — вони не зможуть літати, наприклад, між містами Польщі, Німеччини або Франції.

Парафування угоди, як відомо, відбулося в листопаді 2013 року під час саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі. Підписати документ повинні були в 2014 році, проте цього досі не сталося. Офіційною причиною в Мінінфраструктури України назвали «незавершення стороною Євросоюзу процесу внутрішнього узгодження редакції визначення «територія» в контексті питання Гібралтару». Очікується, що це питання буде врегульовано після завершення виходу Великобританії з Євросоюзу.

Наступна дата, коли можуть підписати документ, — 11 лютого, на засіданні Ради асоціації «Україна—ЄС». Міністр інфраструктури Владислав Криклій сподівається, що підписання угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та Європейським Союзом відбудеться найближчим часом, і Україна розраховує на підтримку ЄС у цьому питанні.

ОЦІНКА СИТУАЦІЇ

2021 рік — половина 2019-го

Повернутися на докарантинний рівень авіасполучення в Україні можна за умови введення вакцинації. Таку думку оприлюднив міністр інфраструктури Владислав Криклій. Якщо цьогоріч процес відбуватиметься за наміченим планом — пройде успішна вакцинація населення, кордони почнуть відкривати і не з’являться нові небезпечні штами вірусу, то можна буде говорити про відновлення авіасполучень у розмірі половини обсягів 2019 року.

За його прогнозами, в 2022 році обсяг авіаперевезень складе 75% від перевезень 2019 року, а в 2023 році обсяг можна буде порівняти з обсягом 2019 року. Однак прогнози і очікування можуть змінюватися. Адже, наприклад, торік кількість перевезень склала 28% від усього обсягу 2019 року.