Фактор Байдена: як політика нового президента США впливатиме на економіку України

Світова економіка, як і українська, в 2021 році готується виходити з економічної кризи.

Але головним фактором, який задаватиме напрям і швидкість її руху, стане навіть не пандемія коронавірусу, а наслідки виборів у Сполучених Штатах Америки та головні напрями нової політики новообраного очільника цієї країни Джо Байдена.

І якщо в геополітиці план його першочергових дій залишається для нас сприятливим, то зміна економічних орієнтирів може, навпаки, мати не надто сприятливі наслідки для ситуації у країнах, що розвиваються, у тому числі й нашої.

Аби не повторити падіння 2020 року і втілити заплановане зростання економіки, українська влада мусить дуже обережно діяти — насамперед не псувати стосунки з нашими міжнародними партнерами.

Зокрема у США і зокрема з Міжнародним валютним фондом. Наразі успіхи Зе-команди в цій сфері виглядають не особливо вдало, але сподівання на поліпшення стосунків, утім, залишаються.

Вибори в США  і головні ризики світової економіки

Пандемія коронавірусу досі створює великі ризики для Єврозони і світової економіки.

«Початок кампаній iз вакцинації в Єврозоні є важливим кроком у врегулюванні кризи у сфері охорони здоров’я. Менше з тим, пандемія і далі створює серйозні ризики для здоров’я населення, а також для Єврозони та світової економіки», — сказала голова Європейського центрального банку Крістін Лагард, зазначивши, що європейські лідери сподіваються прискорити процес вакцинації населення найближчими місяцями, аби стримати поширення коронавірусу та його негативний вплив на економіку.

Тим часом аналітики банківської та брокерської компанії «Чарлес Швеб» виокремили 5 головних ризиків, які готує нинішній рік для міжнародних інвесторів. Серед них — проблеми з вакцинами, продовження геополітичної і торговельної напруженості, жорсткість грошово-кредитної політики, зростання кількості «зомбі-компаній» і шок через можливе зниження вартості долара.

І навіть якщо деякі з цих ризиків не втіляться в життя, 2021 буде непростим для світової економіки. Головний ризик — для міжнародного фондового ринку, якому, можливо, доведеться віддати частину свого прибутку, — якщо поширення, впровадження або ефективність вакцин будуть проблематичними.

Економічні експерти також стверджують: влади деяких країн можуть повторити карантинні обмеження щодо своїх громадян та іноземців, — якщо буде зафіксована нова хвиля заражень і госпіталізацій.

Турбулентність очікує й на міжнародний фінансовий сектор. Минулого року пандемія знизила прибутковість банків Євросоюзу до історичного мінімуму. І процес, цілком ймовірно, продовжуватиметься й цьогоріч.

Ринок може чекати різке зниження і в разі раптового посилення урядами своєї грошово-кредитної політики. Хоча в цьому році нарікань, на щастя, не було: політика центральних банків світу була напрочуд м’якою, і є надія на її продовження в 2021 році.

Також, цілком iмовірно, продовжуватиметься головна світова торговельна війна, — між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою. Новообраний президент США Джо Байден ясно дав зрозуміти, що не знижуватиме торговельні тарифи і протистоятиме Китаю в екологічних і трудових сферах. КНР також конфліктує з Австралією, що може завдати значної шкоди по економіках обох країн.

«Зомбі-компанії» — це структури, які задля власного виживання скористаються допомогою держави для виплати боргів, а не для створення нових робочих місць­ чи витрат на нове обладнання. При збереженні наслідків кризи і рецесії світова економіка відновлюватиметься дуже повільно, а бажання деяких держав урятувати власного товаровиробника не меншатиме, а тому процес може продовжуватися.

І, нарешті, збільшення прибутковості казначейських облігацій або падіння долара можуть призвести до шоку на ринку — до вищої волатильності (коливання вартості — Ред.), тоді як інфляційні очікування швидко зростатимуть.

Україна — шляхом Польщі?

При цьому всі без винятку світові аналітики переконані: ключі до світової економіки в нинішньому році перебуватимуть у Білому Домі в Сполучених Штатах Америки.

І ситуація у світі значною мірою залежатиме від політики новообраного американського президента. Бiльшiсть його головних крокiв сформульовано у стратегії «Альянси найважливіші за все: історична можливість Джо Байдена змінити глобальний порядок».

Головне місце тут займає глобальна геополітика, на кшталт розширення G7 до нового формату G10 — керівного органу провідних демократій для просування стратегічної координації щодо ключових викликів.

G10 залучить ключових азіатсько-тихоокеанських партнерів, включаючи Австралію, Південну Корею та, можливо, Індію. А також розгортання та посилення взаємодії з партнерами всього демократичного світу.

«Мережа демократичних союзників та партнерів Америки може слугувати мультиплікатором сили для просування інтересів США у всьому світі — і ця мережа є як ніколи критичною для Сполучених Штатів», — написали автори стратегії.

Даючи зрозуміти, що мiсця Російській Федерації в цьому новому світовому порядку вже не знайдеться і Москва залишиться на узбіччі світових процесів. Що, безумовно, є позитивним фактором для нашої держави. Також замість «перезавантаження» з агресором команда Байдена проведе геополітичний Саміт демократій та ініціацію Нової Атлантичної хартії.

З різних джерел виходить усе більше інформації про окремий історичний фокус самого Джо Байдена та частини його команди в Україні як потенційному плацдармі розширення демократії на пострадянському просторі.

Всі ці плани дуже чітко корелюються з напрацюваннями останніх років спільного трансатлантичного проєкту «Трансформація України», на кшталт уже реалізованого  кейсу — «Трансформація Польщі». Тим більше що розробники та координатори обох проєктів — одна злагоджена команда, багато членів якої входять до команди новообраного Президента США.

Фондові ринки не злякалися штурму Капітолію

Водночас США залишаються головним фактором, який впливатиме на формування світового ВВП, розвиток економіки, започаткування нових тенденцій, від чого насамперед залежатиме ситуація у нашій державі.

І це цілком очевидно, адже в сумі на Сполучені Штати та її найближчих демократичних союзників припадає понад 50% світового ВВП і військових витрат. Причому співвідношення зростає майже до трьох чвертей — з урахуванням інших демократій у всьому світі.

Тож важіль впливу в адміністрації Джо Байдена суттєво зростає, — особливо, якщо його команді успішно вдасться реалізувати проєкт із консолідації демократичних держав разом з ініціацією Хартії.

«Початок нинішнього року видався бурхливим у США, а, як відомо, якщо чхають у Капітолії, то в деяких віддалених куточках світу може виникнути торнадо, — коментує події навколо штурму Капітолію та непростий перехід влади у США від республіканців до демократів український інвестиційний банкір Сергій Фурса.

— Цього разу в Капітолії не те що чхали, а, можна сказати, майже співали частівки з матюками. Картинки натовпу маргіналів, які за вказівкою божевільного Трампа залізли в Капітолій, облетіли весь світ. Звичайно, їх швидко звідти вивели, ніякого перевороту не сталося, але американська еліта злякалася і дала всім зрозуміти, що хтось перейшов межу».

Але найважливіший висновок цих подій для світової економіки, в тому числі й для України: фондові ринки в той момент узагалі не переживали з приводу того, що відбувається в Капітолії.

«І це стало найкращим індикатором того, що система не боїться психів», — написав Фурса. А також того, що американська економіка не вбачала в подіях у Вашингтоні жодних суттєвих проблем і що вона залишається потужною та стійкою.

Як наслідок, за словами Фурси, ринки переоцінили можливість стимулів. Що змусило, з одного боку, переглянути в бік підвищення оцінки майбутнього економічного зростання, а з іншого — підвищити інфляційні очікування.

Епоха дешевих грошей закінчується

«Зараз Байден каже про черговий пакет стимулів ще на 2 млрд доларів. А що таке інфляційні очікування в цьому випадку? Це очікування зростання ставок. Що буде спочатку тим самим «чихом», тому що незначне зростання ставок у США обернеться різким зростанням для ринків, що розвиваються», — пояснив банкір. До числа таких ринків, як ми знаємо, насамперед належить і Україна.

А тому, на його думку, мішок iз безкінечно дешевими грішми може швидко закінчитися.

«Очікування зростання ставок уже змусили банки змінити курсові очікування, — і якщо навіть по українських телеканалах наприкінці минулого року проскакували новини, що невдовзі долар не коштуватиме взагалі нічого, то тепер час замовляти іншу музику і говорити про стійкий та сильний американський долар, — сказав експерт. — Поки ж гроші ще дешеві, а стимули продовжують наповнювати кишені міленіалів, що сидять удома і від нудьги грають на фондових ринках, триває політ у небеса «Тесли», акції якої, здається, хочуть опинитися на Марсі раніше колонізаторів Маска, і біткоїни».

Тож, як передбачається, істерія навколо цього процесу починає надувати рекордні в історії бульбашки на фондових ринках. Які в один момент можуть дуже голосно луснути. І від чого закладе вуха теж по всьому світу. Втім, на думку Сергія Фурси, міхур може надуватися ще довго, адже грошей наразі вистачає, та й істерії не меншає.

Здешевлення облігацій та пауза з МВФ

Перші дзвіночки перших очікувань розвороту в ставках, як вважає експерт, вже долетіли до сегменту ринків, що розвиваються, — у тому числі й до України, вдаривши по котируваннях суверенних бондів.

«Українські держ­облігації втратили близько одного відсотка своєї вартості на минулому тижні. Поки що не сильно, поки по цілому світові ринків, що розвиваються, від Кенії до України, прокотилася тільки перша хвиля, немов у ставок кинули маленький камінчик. Але що полетить туди далі, залишається загадкою», — каже Фурса, при цьому зазначаючи, що Україна не була б Україною, якби сама не придумала собі проблеми.

Ідеться насамперед про наші взаємини з МВФ, віртуальна місія якого працює в Києві. І хоча деякі експерти твердять, що Фонд нібито вже готовий надати нам кредит навесні цього року, — і таке рішення буцімто ухвалене на найвищому рівні у Вашингтоні, песимістично налаштовані експерти наголошують на проблемах нашого діалогу з головним кредитором.

Адже, з одного боку, навряд чи варто очікувати виконання Україною взятих на себе зобов’язань із боротьби з корупцією та судової реформи, з іншого — знову загострилася проблема встановлення газових тарифів. Сталося це після заяви президента Володимира Зеленського та рішення уряду про регулювання тарифів на газ для населення, — попри обіцянку влади цього не робити.

Тож на тлі несприятливої тенденції ймовірне замороження діалогу з Фондом може виявитися для України ще одним фактором ризику.

«Мінфін (разом із втручанням уряду у формування газових цін. — Ред.) отримав черговий головний біль, адже бюджет iз МВФ і бюджет без МВФ — це все-таки два абсолютно різнi бюджети, нехай і помітно це може стати тільки наприкінці року», — сказав інвестиційний банкір, констатуючи, що наші варранти (цінні боргові папери. — Ред.) уже коштують близько 105% від номіналу, а на внутрішньому ринку зміцнилася гривня, відігравши частину різкого ослаблення кінця року, викликаного масовим фінансуванням витрат бюджету.

До того ж аукціони з розміщення облігацій внутрішньої державної позики стали помірними, ставки залишаються стабільними, а ось обсяги знизилися. Неприємним фактором є тільки те, що попит залишається переважно на «короткі» папери, постійно підвищуючи планку необхідних запозичень уже до кінця 2021 року.