Творімо себе

Невже це 21-й... Боже мій,
Не думалось, що пощастить дожити.
Та, пересиливши життєвий буревій,
Я ще стою... Хоч і громами битий.
Ще посміхаюсь завтрашньому дню,
Добра бажаю і землі, і людям,
А нашій вдачі — міці та вогню
І з вірою, що так воно і буде.
Тож будьмо в радості, допоки ми живі.
А про лихе сьогодні — ані слова.
Тримаймо Боже слово в голові,
А все останнє — суєти полова.
Творім себе без зайвих протиріч,
З шанобою до батьківської хати:
Оце, у сяйві новорічних свіч,
Тобі, Вкраїно, хочу я сказати.

Вадим КРИЩЕНКО
Київ