Бюджет «плану капітуляції»: Порошенко розкритикував кошторис на 2025 рік
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
Торік Україна мало виробляла, але доволі багато торгувала. (Фото з сайта presspoint.in.ua.)
Президент Володимир Зеленський визначив головні завдання для української влади на нинішній рік.
Серед них — термінова необхідність економічного зростання.
Тож ЗЕ-команда стратегічно вирішила: необхідно здійснити низку кроків та ініціатив задля узгодження вітчизняного законодавства з європейським, адже Україна планує перегляд положень Угоди про асоціацію з ЄС.
Бо команда Зеленського, як виявилося, готується працювати з міжнародними партнерами. Як це було вирішено, треба розуміти, одразу після президентських виборів, але до реалізації справа чомусь не дійшла.
На цьому тлі зовсім по-іншому виглядають справжні результати команди Володимира Зеленського. Так, за даними Національного банку України, торік економіка України скоротилася на 4,4%. І у цьому маємо великий плюс, адже раніше очікувалося, що падіння становитиме 6%.
Міністерство економіки до наших успіхів ставиться дещо скептичніше, оцінюючи річне падіння ВВП у 4,8%, а показник IV кварталу сягне 2,5-3,0%. У січні-листопаді 2020 року скорочення сягне 4,7%. Це трохи менше, ніж падіння на 5,2% за перші десять місяців року.
Що ж стосується результатів нинішнього року, то Україна очікує на економічний прорив. За ще одним прогнозом НБУ, в 2021 році економіка майже надолужить втрати від коронакризи і ВВП України зросте на 4,2%.
«Економіка України досить швидко відновлювалася в другому півріччі. Після проходження жорсткої фази карантину падіння ВВП сповільнилося до 3,5% в річному вираженні в III кварталі, цей тренд зберігся і в IV кварталі. Посилення карантину в листопаді мало незначний вплив на ділову активність», — сказано в документі.
Експерти НБУ пояснюють: швидке відновлення економіки насамперед обумовлено зростанням внутрішнього споживання, а зростання доходів і витрат бюджету підтримує споживання на високому рівні.
Роздрібна торгівля в IV кварталі продовжувала стрімко зростати, а нарощування поточних витрат бюджету на інфраструктуру, наприклад на дорожні ремонти, а також охорону здоров’я, поліпшило динаміку ВВП. З інвестиціями, які щедро обіцяла нинішня влада, проте не склалося, й інвестиційна активність бізнесу залишалася низькою.
Надалі ж ситуація залишатиметься такою ж. Внутрішній попит буде стійким, а реальні доходи громадян, на думку НБУ, й надалі зростатимуть.
Чимало сподівань покладають на завершення пандемії коронавірусу, яка може змінити негативний тренд залучення інвестицій. Утім поточний рахунок платіжного балансу, який минулоріч сягнув найбільшого у своїй історії профіциту у 4,8%, надалі знову повернеться до дефіциту.
Ще одна хороша новина від НБУ: значно менший, ніж раніше сподівалися, вплив локдауну на українську економіку. Який спричинив втрату всього лише 0,2% ВВП.
«Якщо звернути увагу на високочастотні показники: скільки люди подорожують, автомобілі, то вони (ці показники. — Ред.) знизилися, звичайно. Але це сезонний фактор, і він не дуже відрізняється від того, що ми бачили рік тому», — сказав заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, додавши, що подальший розвиток економічної ситуації в країні залежатиме від ситуації з пандемією.
Біда з інвестиціями, втім, не лише українська проблема. Пандемія коронавірусу вдарила по світовій економіці, і загальний рівень інвестицій знизився більш ніж наполовину. Щоправда, у державах зі слабкою економікою, до яких належить і наша країна, ситуація завжди виглядає гірше.
«Прямі іноземні інвестиції у 2019 році зросли на 7%, однак були в три рази менші, ніж перекази від заробітчан. Пандемія коронавірусу вдарила по світовій економіці, і загальний рівень інвестицій упав на понад 50%, і Україна не є винятком. За 10 місяців 2020 року надходження інвестицій склали 220 млн доларів», — сказав радник прем’єр-міністра, виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап, зауваживши, що наша держава за останні тридцять років є хронічно недоінвестованою.
А починаючи з років незалежності економіка України залучила близько 50 млрд доларів інвестицій. Тоді як у Польщі за такий же час ця сума сягнула 240 млрд доларів.
На думку експерта, для іноземного інвестора рівень ризику в Україні є досить високим, що проявляється в кредитних рейтингах, тому, аби підвищити привабливість країни для інвестора, потрібно створювати стимули: єдиний координаційний орган для інвесторів, податкові канікули, індустріальні парки.
«Якщо ми реалізуємо всі напрацювання робочої групи в економічній площині, то можемо збільшувати ВВП за 10 років приблизно втричі», — зазначив Криволап.
Розвиватися на свої українській економіці непросто, тим паче у період пандемічних обмежень. Проте декілька галузей навіть за таких умов зуміли отримати прибуток: це торгівля, будівництво та телекомунікації. Вони й втримали валовий внутрішній продукт України від більшого падіння.
«Внутрішня торгівля суттєво притримала вітчизняну економіку від стрімкого падіння впродовж кризового 2020 року. ВВП України впав би за поточний рік не на
4-5%, як зараз прогнозують економісти, а значно нижче», — заявили в Українській торговій гільдії.
Торгівля, за підсумками січня-вересня, всупереч кризі в економіці сформувала на 22 млрд грн більше валового продукту, ніж за аналогічний попередній період. Торговий обіг у деяких роздрібних мережах зріс за цей рік на 15-20%.
Вартість товарів та послуг, вироблених у галузях будівництва, телекомунікацій та секторі управління й оборони, зросла за три квартали 2020 року на 14 млрд грн у порівнянні з січнем-вереснем 2019 року.
Останнім часом, за висновком аналітиків Торгової гільдії, непогану квартальну динаміку демонструють нерухомість, електроенергетика та добувна промисловість. Утім найбільший внесок за розмірами у виробництво національного продукту сформували аграрії з переробниками — понад 23% ВВП країни.
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
Гранти на розвиток переробної галузі виграли ще 20 українських підприємств – вони отримають загалом 84,9 млн. >>
Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Україна підписали Меморандум для забезпечення виплат на тверде паливо протягом зимового періоду для обігріву домівок. >>
Оголошену консенсусну позицію лідерів країн «Групи семи» щодо рішення колективно надати Україні фінансову допомогу у вигляді макрофінансового кредиту на 45 мільярдів євро привітала Європейська комісія. >>
Литва інвестує 10 мільйонів євро у виробництво ракети-дрона «Паляниця» за прикладом «данської моделі», тобто шляхом прямого фінансування українського виробника. >>
Законопроєктом №11090 уряд пропонує поступово підвищити ставки акцизу на тютюнові вироби. >>