Америка і світ позбулися Трампа, натомість прийшов Байден: як це було

20 січня 2021 року стало історичним днем як для Сполучених Штатів, так і решти світу.

Стали історією чотири турбулентні роки перебування при владі Дональда Трампа, впродовж яких зерна розбрату були посіяні не лише в Америці, а й у цілому світі.

З приходом до Білого дому Джо Байдена Америка і світ з надією дивляться у майбутнє.

Пішов не попрощавшись

За кілька годин до інавгурації Байдена 74-річний Дональд Трамп разом із дружиною Меланією вилетіли гелікоптером до розташованої неподалік Вашингтона бази військово-повітряних сил США Ендрюс, звідки відбули до Флориди. У Флориді у місті Палм-Біч Трампи мають віллу.

І, власне, у Флориді вони мають також найбільшу серед усіх американських штатів підтримку місцевих мешканців.

Виступаючи перед Білим домом перед відльотом, Трамп ви­словив сподівання, що на нову адміністрацію президента США чекає «великий успіх», адже він як президент заклав для цього основу. А на завершення Трамп пообіцяв, що «тим чи іншим чином» повернеться в Білий дім.

Трамп проігнорував інавгурацію свого наступника Джо Байдена, що суперечить традиціям передачі влади від президента США його наступникові. Трамп став першим iз 1869 року президентом США, який пропустив церемонію інавгурації свого наступника. Ще 8 січня Трамп повідомив, що не братиме участі в церемонії інавгурації Байдена. На інавгурації 46-го президента США адміністрацію Трампа репрезентував віцепрезидент Майк Пенс.

До речі, своєму наступнику Байдену Трамп усе ж залишив коротке послання на столі в Овальному кабінеті Білого дому — його зміст невідомий. У США існує традиція, згідно з якою, в день інавгурації попередній лідер залишає лист для наступника з порадами та найкращими побажаннями.

Як правило, таке послання залишають на столі в Овальному кабінеті. Дружина колишнього лідера Меланія Трамп також залишила «коротке вітальне послання» новій першій леді Джилл Байден, повідомляє Сі-Ен-Ен. Опитування, проведені напередодні завершення президентського терміну Трампа, показали, що Меланія залишає Білий дім у статусі найнепопулярнішої першої леді США за весь час проведення подібних досліджень.

Скажи, кого ти помилував, і я скажу, хто ти

В останні години свого перебування на посаді президента США Дональд Трамп помилував 73 людини, в тому числі свого ідеологічного соратника і колишнього головного стратега Стіва Беннона. Він також пом’якшив покарання для 70 засуджених. Про це йдеться в заяві Білого дому, опублікованій у середу, 20 січня.

Дональд Трамп надав Беннону повне помилування. «Прокуратура переслідувала пана Беннона за звинуваченням у шахрайстві, пов’язаним iз його участю в політичному проєкті», — йдеться на сайті Білого дому. У тому ж повідомленні зазначено, що Стів Беннон «був важливим лідером консервативного руху і відомий своїм політичним чуттям».

Колишнього радника Дональда Трампа затримали влітку 2020 року у справі про некомерційну організацію «Ми будуємо стіну», створену для збору пожертвувань на будівництво стіни на кордоні з Мексикою. Беннона і ще трьох осіб звинуватили в шахрайському привласненні сотень тисяч доларів, зібраних цією НКО. Беннона відпустили під заставу. Судовий процес був запланований на травень 2021 року.

Стів Беннон, відомий своїми ультраправими поглядами, був основним ідеологом президентської кампанії Дональда Трампа, після виборів став головним стратегом Білого дому. Однак уже в серпні 2017 року його звільнили після того, як він став виношувати наміри створити в США фашистську партію, про що він повідомив в інтерв’ю лівому виданню The American Prospect.

Серед помилуваних — також політтехнолог, республіканець Пол Еріксон, пов’язаний зі справою російської шпигунки Марії Бутіної. За даними агенції «Рейтер», співробітники Білого дому вмовили Трампа не оголошувати про помилування самого себе і членів своєї сім’ї, інакше «може здатися, що вони винні у скоєнні злочинів».

Нагадаємо, раніше, 23 грудня, Дональд Трамп помилував 26 осіб, зокрема свого свата Чарльза Кушнера, якого звинуватили у недостовірному декларуванні, тиску на свідків та наданні неправдивих свідчень Федеральній виборчій комісії США, та керівника свого передвибрчого штабу Пола Манафорта, якого суд визнав винним у змові проти держави.

Ця справа була результатом розслідування спецпрокурора США Роберта Мюллера щодо ролі Росії у президентських виборах у США в 2016 році. Манафорта також було визнано винним у відмиванні грошей, прихованому лобізмі та спробі тиску на свідків. Він мав провести у в’язниці 7,5 року за звинуваченням у двох справах. Однак згодом його перевели на домашній арешт через епідемію коронавірусу. При цьому на сайті Білого дому Манафорта назвали «однією з найвидатніших жертв». Манафорт також добре відомий в Україні як політтехнолог колишнього президента Віктора Януковича.

Ще Трамп помилував Алекса ван дер Цваана, який також фігурував у розслідуванні про російське втручання в американські вибори і в лютому 2018 року визнав свою провину в наданні неправдивих свідчень.

Також президент США помилував свого колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна, який визнав, що, не маючи відповідних повноважень, обговорював по телефону з тодішнім послом РФ в США Сергієм Кисляком санкції Вашингтона проти росіян і компаній РФ, а згодом дав агентам Федерального бюро розслідувань США неправдиві свідчення про зміст цієї розмови.

Ще в списку помилуваних Трампом є його колишній радник Ро­джер Стоун. Його засудили у листопаді 2019 року за надання брехливих свідчень так само у рамках справи про російське втручання у вибори 2016 року.

За місяць до закінчення свого президентського терміну Дональд Трамп також помилував свого колишнього радника з міжнародних справ Джорджа Пападопулоса. У 2018 році Пападопулоса засудили за те, що він дав неправдиві свідчення ФБР щодо зв’язків з Росією. Згодом він сам визнав свою провину. Прокурор Роберт Мюллер прийшов до висновку, що російська сторона дійсно намагалася вплинути на вибори, а також виклав факти, які доводять прямі контакти членів команди Трампа з російськими чиновниками і юристами. Однак Мюллер не знайшов явних доказів змови між членами команди Трампа і Москвою.

«Буду президентом усіх американок і американців»

Інавгураційні урочистості 20 січня відбулися в обмеженому обсязі через пандемію і за посиленої охорони через нещодавній штурм Капітолію прихильниками президента Трампа. Замість 200 тисяч запрошених на галявині перед Капітолієм — лише тисяча гостей. На бульварі перед Капітолієм, де зазвичай збираються глядачі, розмістили 191,5 тисячі прапорців США, які мають символізувати тих, хто не зміг прибути на церемонію. Замість 10 тисяч нацгвардійців — 25 тисяч військовослужбовців Національної гвардії та кілька тисяч поліцейських. Це більше, ніж солдатів, які служать в Афганістані та Іраку. Кожен з тих, хто підтримує в цей день порядок і безпеку на вулицях столиці США, пройшов численні додаткові перевірки на наявність можливих зв’язків з екстремістами. З двох із половиною десятків тисяч таких виявилося 12 осіб. Перед Капітолієм виставили високі металеві паркани, а в місті з’явилися два кордони безпеки.

Джо Байден закликав американців залишатися вдома і спо­стерігати за церемонією з телетрансляцій, які вели практично всі американські та світові медіа. На відміну від Трампа, троє інших iще живих колишніх президентів США — демократи Білл Клінтон і Барак Обама та республіканець Джордж Буш — взяли участь в інавгурації. Також була присутня Хілларі Клінтон, дружина Білла Клінтона та держсекретар США за президента Барака Обами.

Інавгурація 78-річного 46-го президента США Джозефа Робінетта Байдена відбулася під гаслом «Америка об’єднана». На початку церемонії традиційно пролунав гімн країни. Цього разу його виконала відома попзірка Леді Гага. Впродовж церемонії виступили також акторка та співачка Дженніфер Лопес, яка виконала попурі з американських патріотичних пісень, і зірка музики кантрі (народної музики) Гарт Брукс, який виконав релігійний гімн Amazing Grace («Божа благодать»), а також молода чорношкіра поетеса Аманда Горман, яка почитала досить довгу власну патріотичну поему.

Першою присягу склала Камала Гарріс як перша жінка і перша особа афроамериканского та індійського походження на посаді віцепрезидента. Потім обраного президента привів до присяги головний суддя Верховного суду США Джон Робертс. Байден пообіцяв «сумлінно виконувати обов’язки президента США та повною мірою сил підтримувати, охороняти й захищати Кон­ституцію США».

Джо Байден — другий в історії США президент-католик після Джона Кеннеді — склав присягу опівдні, поклавши руку на особистій Біблії з кельтським хрестом на обкладинці, яка зберігається в його сім’ї з 1893 року. І хоча присягу на Біблії робили майже всі його попередники, багато нерелігійних американців, кількість яких щороку зростає, критикують наявність релігійних елементів у церемонії. Тим більше що Конституція США їх не передбачає. Критики вважають, що присяга на Конституції була би кращим варіантом.

Як людина глибоко віруюча, вранці 20 січня Байден разом iз дружиною Джилл і своєю командою відвідав службу у вашингтонському соборі Святого апостола Матвія. Саме в цьому соборі в 1963 році відбувалося відспівування вбитого Джона Кеннеді. Відвідування церковної служби — частина традиційної програми дня інавгурації. Найчастіше ранкові служби для вступників на посаду президента проводилися в Єпископальній церкві Святого Івана (Джона), яку з цієї причини неофіційно називають «президентською».

Президент США Джо Байден у інавгураційній промові пообіцяв поважати всіх своїх співгромадян, незалежно від того, якими є їхні погляди чи за кого вони голосували на виборах.

«Я буду президентом усіх американок і американців. Ми маємо здолати ті виклики, які стоять перед нами. Ми забезпечуємо майбутнє Америки, а це потребує набагато більшого, ніж просто слова. Це потребує того, чого нелегко досягти навіть за умов демократії,— єдності», — наголосив 46-й президент США.

На завершення промови Джо Байден вшанував пам’ять людей, які померли від наслідків коронавірусу.
Після церемонії інавгурації новий президент США Джо Байден у супроводі трьох інших попередніх президентів США відвідав Арлінгтонський меморіальний цвинтар, де віддали данину шани полеглим військовослужбовцям. Потім президентський кортеж здійснив інавгураційний проїзд вулицями Вашингтона, де його вітали громадяни.

Після церемоніальних заходів розпочалася буденна робота. Віцепрезидентка Камала Гарріс відбула до Конгресу, де привела до присяги кількох новообраних сенаторів, а президент Джо Байден прибув до Білого дому, де, як він раніше обіцяв, у першу чергу підписав 17 декретів по 8 напрямках, якими скасовуються рішення Трампа, повідомила ввечері на першому брифінгу для ЗМІ новий прессекретар Білого дому Джен Псакі.

Серед них, зокрема, декрет про повернення США до Паризької кліматичної угоди, а також указ про обов’язкове носіння масок у федеральних будівлях і під час подорожей через кордони штатів. Також має бути знято заборону на в’їзд до США людей із країн, які населяють переважно мусульмани.

Інавгураційні урочистості у Вашингтоні закінчилися святковим концертом, ведучим якого був актор Том Хенкс, а серед артистів — співаки Брюс Спрінгстін, Джон Бон Джові, Джон Ледженд, Джастін Тімберлейк, співачки Демі Ловато та Кеті Перрі і рок-рупа Foo Fighters. Всі вони зробили неоціненний внесок у перемогу Джо Байдена, оскілько вели велику пропагандистську кампанію серед населення за обрання президентом саме Джо Байдена.