«Що бажаєте?» замість «чего изволітє?» Із 16 січня сфера послуг має перейти на українську мову

Тільки державною. Із 16 січня сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. Тобто спілкуватися з клієнтом чи покупцем у супермаркеті, кафе, банку, аптеці чи на АЗС потрібно буде лише українською.

Перейти на іншу мову продавець або ж офіціант може тільки на прохання відвідувача.

Усю інформацію про свою продукцію виробники також повинні надавати тільки державною мовою. Однак ці дані можуть дублюватися й іншою мовою.

За порушення мовної норми спочатку робитимуть попередження та вимагатимуть за місяць виправити порушення. За повторне ігнорування української мови передбачений штраф — від 5 тисяч гривень до 6 тис. 800.

Але  депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський i майже 30 його однопартійців хочуть скасувати штраф за відмову обслуговувати державною мовою.

Вони зареєстрували відповідний законопроєкт у Верховній Раді. Та єдиної позиції щодо цієї ініціативи в монобільшості немає. Про це сказав голова фракції Давид Арахамія. Тому остаточне рішення, чи скасовувати штрафи, ухвалюватиме Верховна Рада.

Водночас контроль за дотриманням норм і виконанням закону здійснюватиме уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Тож, по суті, залишилося 10 днів, щоб зрозуміти, що відмова обслуговувати споживача державною мовою є порушенням закону, а прохання самого споживача обслуговувати його будь-якою іншою мовою не є порушенням.

Якщо споживач просить обслуговувати його державною мовою та отримує відмову, він може звернутись до адміністратора або іншої керівної посадової особи з проханням виправити ситуацію. Споживач також може скласти скаргу на ім’я уповноваженого із захисту державної мови, направити її письмово або електронною поштою на адресу уповноваженого (Київ, Музейний провулок, 12).

А ще мовний омбудсман заявив, що мережа безкоштовних курсів  вивчення української мови не зможе запрацювати наступного року, бо в бюджеті на 2021 рік на це немає коштів.

«Курси почнуть працювати після того, як буде передбачено фінансування. Наразі в бюджеті на 2021 рік немає коштів ані на держпрограму, ані на курси. Я про це говорю постійно. Сподіваюся, це під силу українській владі», — наголосив Тарас Кремінь.

На запитання, чи вистачить 20,4 млн грн, закладених на наступний рік у держбюджеті на фінансування Секретаріату мовного омбудсмана, він відповів, що цієї суми буде достатньо. За його словами, ці кошти передусім потрібні «на оплату праці співробітників, на комунальні послуги та постійні відрядження».

Крім того, за словами головного захисника української мови, з появою свого приміщення команді доведеться зробити ремонт, бо робочі місця співробітників, умови праці, безпека їхньої діяльності «повинні відповідати сучасним вимогам».

Мовний омбудсман розповів, що штат Секретаріату разом із уповноваженим складає 50 осіб, восени він був сформований на дві третини. Уже є три представники уповноваженого на рівні регіонів. За словами Тараса Кремiня, планується, що до кінця року їх буде значно більше.

Він сподівається, що кількість штатних оди­ниць буде не менше 75 співробітників, бо важливо мати представників уповноваженого в кожній області України.