Свято весни: український Новруз солідарності та єднання
У ці дні в багатьох містах нашої країни відзначають Новруз. >>
У переддень Різдва, у Святвечір, ми збираємося родом, згадуємо тих, хто відійшли, і мріємо про нових, ще не народжених наших родичів.
Понад 2000 років тому світ змінився. Замість суспільного правила «ти мені — я тобі», або ж «не роби іншому того, чого не хочеш собі», прийшло інше: «я тобі — як собі».
Або ж «роби іншому те, чого хотів би для себе». І розкрилося знання, що всі люди — то брати і сестри і що людство єдине. Не розділяють його ні етнічні кордони, ні навіть релігійні. Ні, тим паче, класові. Усі отримали могутнього в своїй чесності і скромності Брата, який став уособленням спільноти людей: живих, мертвих і ще не народжених.
«Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, — ви мені зробили», — навчав Христос. Бо кожна наша дія щодо іншої людини так чи інакше позначається на всьому людстві.
Звісно, і сьогодні не всі ми робимо іншому тільки те, чого хотіли б собі. Буває, що й собі такого не робимо. Утім маємо правило — орієнтир. І хоча сьогодні починають говорити про епоху «постхристиянства» та знову заговорюють про «свободу від моралі» — орієнтир усе-таки є. Бо він усередині нас.
І Він наново народжується щороку: світло в темряві! У потаємній печері-вертепі нашого єства. Печерні храми відомі з найдавніших часів, підземні гроти вважалися священними.
Бо пов’язувалися з виходом у вічність. Так і внутрішні глибини кожного з нас. Ми покликані до вічності.
І тому в переддень Різдва, у Святвечір, ми збираємося родом, згадуємо тих, хто відійшли, і мріємо про нових, ще не народжених наших родичів, які будуть добрими, чесними, вільними — не від моралі, а від злої волі.
І традиційно, в пам’ять про предків і з думкою про майбутнє, ми ставимо на покуті Дідуха або й колоски пшениці чи жита, чіпляємо до стелі різдвяного «павука», готуємо 12 пісних страв з садовини та городини, яку культивували на наших теренах із доісторичних часів, майструємо колядницьку Зірку та навчаємо дітей колядувати.
І вітаємо одне одного: «Христос народився! Славімо Його!».
У ці дні в багатьох містах нашої країни відзначають Новруз. >>
У 2024 році Вербну неділю відзначають 24 березня за григоріанським та новоюліанським календарями, і 28 квітня – за юліанським. Відповідно Світле Христове Воскресіння віряни святкуватимуть 31 березня і 5 травня. >>
Креативно підготувався до 14 лютого Театр Корифеїв із Кропивницького. «Валентинками» стали білборди та сітілайти на вулицях кількох міст України - біля театрів, що носять імена корифеїв української сцени. >>
У Львівській області в селі Мшанець Самбірського району встановили новий рекорд України з наймасовішого виконання колядки за участі вертепів. 105 вертепів зі Львівщини та загалом 1259 учасників заколядували «Там во Бахмуті». Під час коляди збирали кошти на дрони. >>
Всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича “Щедрик” зачитали світові зірки, амбасадори UNITED24, і привітали українців зі святами. >>
Академічна хорова капела Українського радіо вперше в історії виконала варіації всесвітньо відомої композиції «Щедрик» на великій дзвіниці Києво-Печерської лаври. >>