Агенти, наклепники й інші «невгодні»: Держдума РФ продовжує закручувати гайки у правах і свободах росіян

Міністерство юстиції Росії вперше включило фізичних осіб до реєстру ЗМІ-іноагентів, повідомляється на сайті відомства.

Й навіть назвало перших громадян, які потрапили до реєстру «іноземних агентів». Їх поки що п’ятеро.

Це правозахисник Лев Пономарьов, громадянська активістка Дарина Апахончич із Санкт-Петербурга, журналісти Людмила Савицька з Пскова і Сергій Маркелов з Карелії, які співпрацюють із «Радіо «Свобода», а також автор «Радіо «Свобода» і головний редактор сайта «Псковская губерния» Денис Камалягін.

Поетом можеш ти не бути, а іноагентом – зобов’язаний

Держдума ще в 2019 році ухвалила закон про регулювання діяльності організацій, визнаних іноагентами, які займаються політикою в Росії на кошти з-за кордону. А наприкінці минулого року, 23 грудня, Держдума схвалила новий законопроєкт про іноземних агентів у третьому читанні.

Він дозволяє оголошувати іноземними агентами не лише організації, але й фізичних осіб. Окремо був прийнятий документ, який вводить кримінальну відповідальність (до п’яти років позбавлення волі), якщо вони не подали заяву на включення до відповідного реєстру або не звітують про свою діяльність.

Документ дозволяє визнавати іноземними агентами фізичних осіб (у тому числі журналістів) і громадські об’єднання без утворення юридичної особи, якщо вони займаються політикою в Росії і отримують закордонне фінансування.

Підставою для визнання іноагентом можуть послужити такі дії, як проведення мітингів і публічних дебатів, поширення думок про держполітику, дії, спрямовані на отримання певного результату на виборах або референдумі, участь у спостереженні за виборами або в діяльності політичних партій, якщо вони проводяться в інтересах іноземних джерел.

Фізособи-іноагенти не зможуть займати посади на державній і муніципальній службі, а також бути допущені до дер­жавної таємниці.

З новим «строком», росіяни

«Законотворчість» Держдуми не обмежилася лише цим оновленим законом. У турборежимі наприкінці року було проголосовано низку інших проєктів з метою обмеження прав російських громадян. Прийняті іноді без обговорення всього за кілька днів законопроєкти стосуються свободи слова, свободи зібрань та інших базових прав.

Експерти і правозахисники бачать в цих законодавчих ініціативах прагнення влади відгородитися від впливу Заходу і забезпечити собі перемогу на майбутніх парламентських виборах 2021 року.

Зокрема, 23 грудня Держдума прийняла відразу в другому і третьому читаннях закон, що посилює покарання за наклеп. Цим законом вносяться поправки до статті 128.1 Кримінального кодексу Росії, що передбачають максимальне покарання за наклеп у вигляді позбавлення волі строком до п’яти років.

Стаття про наклеп була декриміналізована в 2011 році, проте вже в 2012 році, з ініціативи Володимира Путіна, кримінальну відповідальність повернули, але вона не була пов’язана з позбавленням волі. Законопроєкт подав депутат від правлячої «Єдиної Росії» Дмитро Вяткін.

Той же таки депутат-єдинорос Вяткін є автором ще одного документа, що був прийнятий Держдумою 23 грудня у третьому читанні. Це законопроєкт про заборону іноземного або анонімного фінансування мітингів і демонстрацій. Фінансувати мітинги також забороняється організаціям, зареєстрованим менш ніж за рік до дати передбачуваної акції.

Депутат Вяткін також запропонував, а Держдума підтримала поправки до статті 267 Кримінального кодексу Росії про «навмисне блокування доріг і створення перешкод руху». Нові поправки вводять покарання у вигляді штрафу до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до одного року за «умисне блокування об’єктів транспортної інфраструктури» і «перешкоджання руху транспортних засобів і пішоходів», якщо це створило «загрозу життю, здоров’ю та безпеки» або загрозу «знищення або пошкодження майна».

Окремим законом регламентується діяльність журналістів, які висвітлюють мітинги. Співробітникам ЗМІ заборонили «неправомірне використання відмітної ознаки представника ЗМІ», за що передбачено штраф до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пакет законопроєктів про мітинги входить також заборона на проведення масових акцій біля будівель ФСБ і МВС. Збільшено штрафи за непокору вимогам співробітників поліції.

«Ці законопроєкти спрямовані на непропорційне обмеження свободи мирних зібрань та висловлення думки. Вони не тільки не наближають російську правову систему до вирішення проблем зі свободою зібрань, виявлених Європейським судом із прав людини, а навпаки, погіршують ситуацію, що неминуче спричинить за собою велику кількість нових скарг на обмеження свободи мирних зібрань, а також рішень ЄСПЛ, які визнають порушення Російською Федерацією Конвенції про захист прав людини і основних свобод», — йдеться в заяві проєкту ОВС-Інфо, що спеціалізується на захисті прав затриманих на публічних акціях.

Але це далеко не все проголосоване Дер­ждумою наприкінці грудня. Так, у третьому читанні вона ухвалила законопроєкт про «санкції за цензуру проти росіян і ЗМІ».

Депутати дозволили Роскомнагляду блокувати інтернет-ресурси, зокрема YouTube, Facebook, Twitter, якщо вони допускають «цензуру» (а насправді карають за пропаганду) щодо російських ЗМІ й громадян. Ще однією ініціативою Держдуми щодо посилення контролю дер­жави над інтернетом стали поправки в закон «Про інформацію, інформаційні технології та захист інформації».

Прийняті 23 грудня поправки вводять поняття «соціальна мережа». Під ним мається на увазі інтернет-ресурс, щоденна аудиторія якого перевищує 500 тисяч користувачів у Росії. Складанням реєстру соціальних мереж займеться Роскомнагляд.

Соціальні мережі будуть зобов’язані виявляти і блокувати інформацію, що містить «неповагу» до суспільства, держави і Конституції, а також «заклики до масових безладів, екстремізму і участі в неузгоджених публічних заходах» або просто використання нецензурної лексики.