Долар до 30 грн, Укрзалізниця та «Енергоатом» на межі краху: що чекає на економіку України у 2021 році

Українська економіка відчула суттєвий удар через карантинні обмеження.

У наступному ж році — якщо, звісно, вірус відійде — ми отримаємо шанс на розвиток.

Економіка, як прогнозують аналітики, суттєво підніметься. Але, на жаль, значно менше, ніж у сусідів.

Не забрав коронавірус і наших звичних проблем — фінансових, управлінських, — які заважатимуть нашому швидкому відновленню.

Цьогоріч до них додалися й нові — інституційні загрози, спричинені радикалізмом Зе-влади у їхньому прагненні знищити все, створене «старою владою».

Утім, хай там як, новий рік дарує нам нові можливості. І цього разу це вже не лише фантазії та мрії.

Усе найкраще — людям!

Найоптимістичніше, як і належить йому за посадою, до українських перспектив у 2021 році налаштований президент Володимир Зеленський. На його думку, наступний рік для українців буде легшим. Ба, більше: кожен власник паспорта з тризубом може навіть очікувати на «невеликий підйом в економіці».

«Цей високосний рік був непростим, він завжди складніший, жорсткіший, — у своєму інтерв’ю керівник нашої держави продемонстрував власні розуміння прикладної астрології і неабиякий приклад жертовності.

— Щодо нового року, то треба уточнити, для кого він буде важким. Для мене він буде таким самим, як 2020-й, можливо, навіть важчим... Для людей, вважаю, буде легшим. Йде символічний рік — рік 30-річчя нашої Незалежності, це підйом духу, є чим пишатися. Вважаю, що ми зробимо велике свято, у нас багато ідей. Гадаю, що приїде багато іноземних лідерів, які поважають Україну».

Головне ж здобуття Зе-команди, на думку президента, — що країна навчилася боротися з коронавірусом. Тому українцям, на думку Володимира Олександровича, має бути легше.

«Прикро, що люди вже не так бояться й іноді не надягають маски. З іншого боку, чудово, що вони не бояться і психологічно їм легше, — видав парадоксальну сентенцію очільник нашої держави і додав власне передбачення: — Очікується підйом в економіці, невеликий, але буде».

ВВП таки зростатиме

У своєму нестримному оптимізмі Володимир Зеленський не самотній, економісти переважно погоджуються з його оцінками.

«Ми підтверджуємо наш оптимістичний погляд щодо стрімкого відновлення економіки України в наступному році і прогноз зростання ВВП на 5,6%. При цьому навіть із вищої бази, оскільки ми покращили оцінку зміни ВВП цього року до -4,8%, — заявив аналітик ICU Сергій Миколайчук.

— Як і раніше, вважаємо, що економіка добре протистоїть кризі завдяки своїй структурі, з високою часткою сільського господарства та ІТ і зміцненій після кризи 2014-2015 років фінансовій системі. Результати могли б бути й кращими, якби «фінансові ін’єкції» з боку влади цього року були більшими».

За його словами, потрібно віддати належне владі, яка не піддалася спокусі включити на повну друкарський верстат. «А дефіцит ресурсів виник через те, що, як ми припускали ще в червні, більше одного траншу від МВФ у цьому році не буде», — написав він, констатуючи нові сигнали від міжнародних донорів про відновлення співпраці, «хоч і без підтвердження з боку Фонду».

«Тому все-таки віримо, що вже в першому півріччі 2021 року Україна нарешті отримає фінансування від МВФ і на додачу інше офіційне фінансування, — вважає Миколайчук. — Відтак в уряду буде більше можливостей, ніж цього року, для фінансування видатків бю­джету, а зниження ризиків для фінансової стабільності та зовнішньої стійкості дозволить Національному банку довше зберігати стимулювальні монетарні умови. Прогнозуємо, що НБУ відкладе перше підвищення своєї ставки в новому циклі до липня і підніме загалом її лише до 7% на кінець 2021 року».

Адже, на його думку, через ефекти карантинних обмежень взимку, значну пропозицію продовольчих товарів і міцніший обмінний курс інфляція зростатиме досить помірно, більшу частину року коливаючись близько верхньої межі цільового діапазону — 6%.

«Курс гривні отримає значну підтримку від відновлення припливу боргового та інвестиційного капіталу за достатньо сприятливих умов торгівлі, зростання грошових переказів і загалом іще більш загартованій зовнішній позиції, зокрема через подальше накопичення міжнародних резервів», — резюмував він.

Сценарій для економіки

В Інституті майбутнього визначили три головні фактори, від яких залежатиме ситуація в Україні в наступному році. З одного боку, це складна інституційна криза держави. «Саме ця криза — не корупція і навіть не економіка чи війна на Донбасі — буде визначальною для подальшої соціально-економічної ситуації в країні», — йдеться у щорічній аналітичній доповіді Інституту.

Другий фактор — протекціонізм, який став ключовим трендом у світі. «І тільки в Україні практично нічого не робиться в цьому напрямі. Цей тренд треба було б використовувати для локалізації виробництв і залучення інвестицій. Але замість шансу це може перетворитися на проблему», — стверджують експерти. І нарешті останній аргумент — відсутність суб’єктності у зовнішній політиці України, що відкидає нашу державу на периферію світових процесів.

Що ж стосується економічних тенденцій в Україні, то в Інституті майбутнього створили базовий сценарій, імовірність якого, на їхню думку, становить 75%. За ним, українська економіка демонструватиме підйом за підсумками 2021 року, однак зростання ВВП не перевищуватиме 4%, що буде значно менше, ніж у країнах, що розвиваються, де цей показник становитиме 6%. І навіть менше, ніж середнє зростання світової економіки, яке становитиме 5%.

Трохи оживуть внутрішні інвестиції, але лише на тлі вкрай низької порівняльної бази нинішнього року. Тож інвестиційна активність буде досить слабкою: в українського бізнесу немає достатніх джерел фінансування інвестиційних програм, а зовнішні інвестори малоактивні. Тож прямі іноземні інвестиції в Україну не перевищуватимуть 1,5% ВВП.

Дефіцит поточного рахунку покриватиметься припливом валюти фінансового рахунку, НБУ реалізовуватиме політику помірної девальвації, скуповуючи надлишки валюти в резерви, тож долар до кінця наступного року коштуватиме 29-30 гривень.

І при цьому українська економіка продовжуватиме свій традиційний шлях «животіння в болоті»: уряд реагуватиме переважно на поточні виклики і займатиметься «латанням дірок», технологічний прорив Україну не чекає, будуть точково з’являтися нові технології та інновації, але практично всі вони перетікатимуть в інші країни, разом із тими, хто їх створив.

Банківська система перебуватиме в замороженому стані: населення не понесе гроші в банки, частка кредитів у ВВП продовжуватиме скорочуватися. Але при цьому Державний бюджет-2021 перевиконають за доходами.

Та зроблять це не завдяки високій ефективності економіки, а за рахунок вищої інфляції. До кінця 2021 наростатимуть ризики фіскальної кризи, виникне традиційне запитання: за рахунок чого фінансувати роздутий дефіцит бюджету? Тож розглядатимуться два варіанти: прихована емісія НБУ і секвестр держвидатків.

Системоутворюючі підприємства, такі як Укрзалізниця, «Енергоатом», опиняться на межі банкрутства. Споживчий попит поступово відновиться через ефект відкладеного попиту, — на цьо­му тлі зростатиме споживчий імпорт, що негативно позначиться на зовнішньоторговельному балансі. Втім зростання переказів заробітчан частково нівелює ефект зростання імпорту, однак рахунок поточних операцій сформується зі знаком «мінус», а курс гривні перебуватиме під тиском.

Дороги: і від «ковіду», і для ВВП

Одним з українських ноу-хау для економіки влада вважає проєкт «Велике будівництво», про який регулярно розповідає президент Володимир Зеленський.

Той факт, що за підсумками року наші результати загалом співставні з показниками зниження ВПП країн Європи та Північної Америки, автори незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування «Економічний розвиток України» пояснюють суто «президентською ініціативою Володимира Олександровича.

«Велике будівництво відіграло важливу роль для пом’якшення падіння реального ВВП України, — ствер­джують вони. — Інфраструктурні проєкти зберегли від 2,5% ВВП у другому кварталі до 5,1% та 7,3% у Q3 та Q4 відповідно. Сумарно, при вилученні «Великого будівництва» з внутрішнього проєкту, падіння реального ВВП у 2020 році може скласти від 8% до 9% проти передбачуваних нами зараз 5%».

Відтак «Велике будівництво», чи, як його називають опоненти чинної влади «Велике крадівництво», у наступному році продовжуватимуть. При цьо­му внесуть деякі корективи.

Тож вітчизняні будівельні лобісти радять владі припинити залучати на український ринок «заробітчан» із Китаю, Туреччини, Азербайджану та інших країн. Адже, за їхніми словами, в державі працюють 20-30 вітчизняних доволі потужних компаній і ще з пів сотні місцевих, які впевнено виконують увесь обсяг робіт.

Планують провести і реформу ціноутворення — перейти від ресурсного методу до відомості обсягів робіт. Тобто провести дерегуляцію. Адже Україна, мовляв, зберігає безглуздий, дріб’язковий контроль за господарською діяльністю дорожніх компаній, який жодним чином не покращує якість, але плодить корупцію та створює підґрунтя для тиску правоохоронців на бізнес.
Чи приведуть ці кроки до зростання ВВП, чи, радше, до збільшення сум відкатів на будівництві — й стане одним із відкриттів наступного року.

А ТИМ ЧАСОМ...

Світові виклики в 2021 році

Експерти Інституту майбутнього сформулювали 11 найбільших викликів для світової економіки, які можуть загальмувати економічний розвиток. І їх, і нас.

До цього переліку увійшла друга хвиля коронакризи і, відтак, локдауни. Також високий рівень безробіття, нерівномірне відновлення — пандемія наздогнала всіх одночасно, проте виходити з рецесії країни будуть по-різному, це стосується і різних галузей економіки.

Фінансові ризики країн, що розвиваються, насамперед пов’язані зі збільшенням дефіциту бюджету і необхідністю залучати нові позики. Сальдо поточних рахунків погіршуватиметься, можливими є криза платіжного балансу, девальвація національних валют, відтік капіталу і ризики валютних криз.

Виникатимуть боргові проблеми і загрози суверенних дефолтів, можливий обвал фондових ринків, фінансова криза. Посилюватиметься протекціонізм: поки світова економіка переживає епоху потрясінь, уряди захищатимуть своїх національних виробників, створюватимуть їм пільги і преференції, запроваджуватимуть нові тарифні бар’єри та інші обмеження для імпорту. «Кожен сам за себе» — так звучить принцип нового світового порядку.

Можливі банкрутства і дефолти в корпоративному секторі. При цьому роль держави в економіці посилюватиметься, а приватний сектор «стискатиметься» на користь публічного.

Продовжуватиметься протистояння Туреччини та ЄС — головним чином через розвідки родовищ природного газу на шельфі Середземного моря, який Кіпр і Греція вважають своїми. Ймовірна стагнація країн ЄС. Також ми можемо стати свідками запуску цифрових валют світовими центробанками і пертурбацій у світовій валютній системі.

СЦЕНАРІЇ

Злетить лише половина

Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що у 2021 році відновиться приблизно половина вітчизняного авіатрафіку. На його думку, загальне відновлення займе наступні три роки. «Очікуємо, що повернемося на рівень 2019 року тільки в 2023 році», — сказав міністр. Також, за його словами, підписання між Україною і ЄС угоди про спільний авіаційний простір може сприяти швидшому відновленню ринку.

«Наші прогнози про підписання договору про відкриття неба з Європою — перший квартал 2021 року.  Хотілося б символічно на кінець 2020 року або початок січня 2021 року, проте затягнувся «Брекзит», під який це підв’язано», — додав Криклій.