Сто років Першого: здобутки львівського театру для дітей та юнацтва за п'ять літ

Перший театр (Перший академічний український театр для дітей та юнацтва) 2020 року відсвяткував своє перше 100-річчя.

Маючи безпрецедентний бекграунд в особі наших ­засновників — тут грали та ставили учні й соратники Курбаса: Михайло Верхацький, Леонтій Дубовик, Фавст Лопатинський, Володимир Скляренко, Борис Тягно та інші, — ми завше ставили перед собою високу мистецьку планку.

Якщо провести певну паралель, то за перших п’ять років свого існування тоді ще «Театр казки» (перша назва Першого театру) позиціонував себе як експериментальний та авангардний театр та орієнтувався передусім на новочасність.

Натомість останні п’ять років першого сторіччя нашого театру (2015—2020 рр.) характеризуються іншою, сучасною, динамікою: обмін досвідом, поєднання різних мистецьких практик, підходів і концепцій.

Загалом уся діяльність Першого театру спрямована на активізацію театрального середовища Львова, а відтепер і України. Адже, підсумовуючи ювілейний для нас 2020 рік, на початку грудня ми отримали престижну національну нагороду ІІІ Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА»-2020.

У номінації «Найкраща вистава для дітей» перемогу здобула наша «Аліса» за Л. Керроллом, режисер Ірина Ципіна. До речі, саме ескіз цієї вистави 2018 року став переможцем конкурсу британської драми Taking the Stage, як і ескіз іншої нашої вистави — Pentecost Девіда Едгара, режисер Лариса Діденко.

Співпраця

Перемога Ірини Ципіної — це прекрасний приклад співпраці Першого театру із запрошеними режисерами. Два роки тому ми ангажували її до по­становки, а тепер Ірина є нашим штатним режисером-по­становником. Загалом за останні п’ять років ми співпрацювали з потужною когортою відомих творців.

Це і заслужений діяч мистецтв України Андрій Приходько, який поставив на нашій сцені «Зерносховище», заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський, котрий здійснив постановку «Ромео і Джульєтти». До речі, вперше в Україні саме на сцені Першого театру найвідоміша в світі трагедія Вільяма Шекспіра зазвучала у перекладі Юрія Андруховича.

Серед запрошених режисерів є і відомий харківський режисер Артем Вусик (вистава «Джалапіта»). Ще Сашко Брама — режисер, драматург, який займається експериментальним, пошуковим театром на базі документалістики, на сцені нашого театру здійснив дві по­становки. Це «Диплом» — проєкт про сучасну систему освіти в Україні, а також ми співпрацювали з його мистецько-соціальним проєктом «Осінь на Плутоні».

Знаний український художник, сценограф та режисер Богдан Поліщук уже давно вписаний в історію Першого театру, за останні роки він виступив художником-постановником двох вистав («Зерносховище» та Pentecost), а 2019 року Богдан поєднав свій талант художника та режисера — і в результаті у нас з’явилась чудова казка про пошук свого шляху в житті «Лисеня, якому вдалося».

2019 року у театрі організовано публічну розмову з відомою англійською режисеркою, менторкою проекту Pentecost Керолайн Стайнбайс на тему «Британський театр: сучасний досвід». У рамках візиту Керолайн Стайнбайс відвідувала репетиції та ділилася своїм досвідом із творчим складом театру.

Постдокументальну традицію, яку започаткувала на сцені Першого театру колишня головна режисерка Роза Саркісян у виставі «Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи», вдало продовжилась у співпраці з румунським режисером Косміном Матеєм.

Як результат маємо виставу «Пауза», яка знайшла позитивний відгук у критиків та глядачів і водночас для акторів нашого театру стала новим досвідом. Космін Матей зазвичай працює в техніці devised theatre — імпровізаційний театр.

Цей метод передбачає колективне творіння, імпровізовану роботу виконавського ансамблю. Додамо, що вистава «Пауза» створена в рамках Театральної резиденції «Пам’ять. Тожсамість. Ми», що здійснюється завдяки виграному гранту від УКФ у рамках програми «Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти» (червень — жовтень 2019).

Вистава «Аліса».

Гранти

Грантова історія Першого театру теж успішна. Починаючи з 2012 року на основі гранту від Гете інституту здійснено постановку вистав «Коли у світ з’являється людина» (копродукція з еко-театром Wind of Change) та «О 8-й вечора на Ковчезі» (вистава 2013 року, і, до речі, саме з нею ми того ж року перші серед українських театрів для дітей брали участь у фестивалі за кордоном у Першому міжнародному театральному фестивалі для дітей у м. Хургада (Єгипет).

Крім того, з цією ж виставою організували гастролі містами України: Херсон, Запоріжжя, Черкаси, Дніпро, Харків. Турне відбувалось за підтримки Міністер­ства закордонних справ ФРН та у співпраці з Львівською міською радою.

2018 року у Першому театрі завдяки отриманому гранту від Львівської міської ради ми реалізували Міжнародну лабораторію молодих режисерів. Того ж таки року завдяки гранту ПРООН в Україні ми реалізували проєкт «Інклюзивний театр», у результаті якого в Першому театрі запроваджено послугу аудіодискрипції для людей із порушенням зору (коментування вистави через приймачі з навушниками) та елементи універсального дизайну.

Навіть під час карантину ми продовжували творити в інклюзивному напрямку. Ми запустили проєкт «Казка у вуха» — це диск аудіоказок для дітей з інвалідністю та сиріт (реалізувати цей проєкт ми змогли завдяки перемозі у конкурсі експрес-проєктів «Фокус на культуру» від Львівської міської ради). Завдяки гранту від Британської Ради та перемозі вже згадуваних вистав «Аліса» та Pentecost у Taking the Stage–2018 ми маємо дві однойменні вистави в нашому репертуарі. У 2019 році Перший театр виграв грант від Львівської міської ради на проведення Лабораторії підліткової драматургії ДрамаTeen.

Німеччина та Польща

Останні роки Перший театр — активний учасник фестивалів у Німеччині та Польщі (2017 року вистава «Зерносховище» показана на престижному німецькому театральному фестивалі Heidelberger Stuckemarkt (Гейдельберг), а «Ромео і Джульєтта» — на IV Міжнародному фестивалі українського театру «Схід-Захід» у Кракові).

Наш театр — незмінний учасник Східноукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Кальміюс» (Краматорськ), «Тернопільські театральні вечори. Дебют», театрально-урбаністичного фестивалю про право на місто Parade-Fest (Харків), театрального фестивалю «СвітОгляд» (Сіверськодонецьк), учасник фестивалю «Ніч у Львові», міського фестивалю «Різдво у Львові», партнер та учасник Міжнародного фестивалю театрів ляльок «І люди, і ляльки» тощо.

У нас цікавий і продуктивний досвід у копродукції: 2015 року ми спільно з мистецькою майстернею «Драбина» організували першу театральну ко­продукцію у Львові, в результаті народився наш спільний проєкт — вистава «Зерносховище».

Ще тоді, п’ять років тому, ми продемонстрували, що сучасний театр в Україні можливий при співпраці та чесному партнер­стві між державними інституціями та громадськими організаціями, митцями та кураторами.

І наш курс у цьому напрямку продовжився: 2016 року прем’єра вистави DOGS відбулась у співпраці з ЛКП «Лев», ми організували мистецько-соціальний проєкт на захист безпритульних тварин, 2018 року спільно з продюсерським центром OpenDoors (Одеса) провели міжнародну театральну лабораторію для молодих режисерів.

І навіть 101-й театральний сезон, попри карантинні умови, ми теж організували в ко­продукції з ГО «Арт-студія Івони Лобан» у рамках проєкту «Під зорею Пінзеля». Щоб привернути увагу громадськості, державних мужів до збереження культурної спадщини України, ми акумулювали наші зусилля і зіграли виставу Pentecost у закинутому костелі в с. Демня (Миколаївський район, Львівська область).

У Першого театру багато здобутків за останніх п’ять років, та лишень згадаємо, що звання, які роками не присуджувались творчим працівникам нашого театру, за останні роки все ж знайшли своїх героїв. Заслуженими артистами України стали артистки Олена Скляренко, Тетяна Максимюк, Олена Крилова, Марія Самсонова, звання «Народний артист України» отримала незрівняна акторка та режисер Ольга Гапа, художник-постановник Першого театру Мар’ян Савіцький отримав звання «Заслужений діяч мистецтв України», а головний художник нашого театру Дарія Зав’ялова — «Заслужений художник України».

Різноманітні фотовиставки, бенефіси ювілярів, освоєння нових локацій (Італійського патіо на площі Ринок, трамвайного депо Lam Station та закинутого костелу в Демні), уроки риторики в львівських школах та інші успішні проєкти здійснив Перший театр за остання п’ять років.

Наразі в нашому репертуарі 30 вистав, 23 з яких — це постановки останніх п’яти років. Ми активно продовжуємо традицію 2011 року, коли започаткувався проєкт «Вечори дорослої сцени» (що оновив традиції дорослих вистав у театрі). Відтак наразі маємо з десяток постановок вечірніх вистав.

2016 року ми провели ребрединг театру, з тих пір ми — Перший театр. І нашим незмінним гаслом залишаються «Перші емоції. Перші слова. Перші кроки».

Ольга ТЕЛИПСЬКА,
завідувачка літературно-драматичної частини Першого театру