Коли «хандрить» спина: як уникнути остеохондрозу

Неправильна осанка — перший камінь у «підмурівок» проблеми

Остеохондроз сьогодні — дуже поширене явище. Цю недугу, за спостереженнями лікарів, діагностують майже в кожної дорослої людини. На жаль, після 50 років симптоми остеохондрозу лише посилюються. Фахівці пояснюють таку тенденцію віковими змінами в організмі, природнім старінням.

«Хребет людини впродовж життя зазнає величезних навантажень, — пояснює столичний лікар-ортопед Валерій Закревський. — З роками організм зношується. Дегенеративні процеси в ньому виникають із різних причин: вроджена нестабільність хребта, професійні й спортивні травми, підняття вантажів, нездоровий спосіб життя, порушення обмінних процесів в організмі».

Однак джерело проблеми, за словами пана Валерія, найчастіше — в дитинстві. Ще в початковій школі в дитини починає деформуватися осанка, бо підібрати парту й стілець відповідно до зросту зазвичай складно. Крім того, дітлахи змушені носити важкі наплічники, діти мало рухаються, багато часу проводять перед комп’ютером i телевізором. Тож гіподинамія, неадекватні навантаження на спину з часом дадуть про себе знати.

— Неправильна осанка — один із шляхів до остеохондрозу, — зазначає фахівець. — Розвиток недуги зумовлюють спосіб життя людини, генетична схильність, особливості будови тіла. Люди високого зросту і стрункі мають схильність до викривлення хребта. На спину негативно впливає як надмірність, так і брак будь-яких фізичних навантажень. Сидячий спосіб життя і малорухливість — основні провокатори недуги.

Терпнуть руки? Бий тривогу!

Що насамперед символізує про проблему? Біль. Він може виникати в будь-якій частині спини. Та найчастіше турбують шийний і поперековий відділи хребта: вони найменш рухливі, тож і навантаження на них більші. У деяких випадках недуга зачіпає лише один відділ, а в деяких — «б’є» в усі ділянки одночасно.

«Виразний сигнал, що зі спиною не все гаразд і не можна зволікати з візитом до лікаря, — це біль, — зауважує Валерій Закревський. — Однак люди часто урівноважують неприємні відчуття знеболювальними препаратами — і здається, що проблема відступає. Але це не так… Хвороба швидко розвивається, стрімко порушується чутливість: затерпають кінцівки, з’являються оніміння та атрофія м’язів. Якщо проблему запустити — процес стане незворотний».

Остеохондроз виникає, коли порушується живлення тканин міжхребцевого диску, знижуються його пружні властивості, зменшується його розмір. За словами лікаря, диск як амортизатор перебуває між двома хребцями та підтримує рівномірний тиск між ними.

При остеохондрозі з пульпозного ядра диску виходить волога, тож диск не може далі виконувати функції амортизатора. Так виникає грижа міжхребцевого диску.

На другій стадії міжхребцевий диск звужується, а відстань між хребцями зменшується. Під час руху тіла хребці зміщуються відносно один одного. А на третій стадії остеохондрозу по краях хребців утворюються кісткові розростання.

Надлишкова вага і порушений метаболізм — удар по спині

Велику роль у розвитку хвороби відіграє професія. Остеохондроз найчастіше турбує водіїв, механізаторів, офісних працівників — людей, які більшість часу проводять у сидячому положенні.

При цьому навантаження на передні відділи хребта збільшується у порівнянні з тим, коли людина рухається чи стоїть. Проблема з хребтом може з’явитися при надлишковій вазі й порушенні обміну речовин.

Виявити хворобу і точно визначити її стадію може лише фахівець — ортопед-травматолог або невропатолог — із допомогою рентген-діагностики чи магнітно-резонансної томографії.
Недуга може виникати і в молодих людей.

Після диспластичних захворювань, таких як остеохондропатія (юнацький кіфоз), у дітей може розвинутися диспластичний остеохондроз уже в 14 років. На жаль, остеохондроз у 20 і більше років — нині не рідкість і зустрічається дедалі частіше. Все це — наслідок недбалого ставлення до власного здоров’я.

Лікарі-ортопеди застерігають: легковажити з діагнозом, ігнорувати недугу — небезпечно. Остеохондроз не тільки змушує людину страждати від болю, дискомфорту, а й може спричинити втрату рухливості. І навіть призвести до інвалідності. Тому в жодному разі не зволікайте: якщо «хандрить» спина — шукайте підтримки у фахівців: невропатолога чи травматолога-ортопеда.

Відпочинок  спині і сон без подушки

Говорити про повне одужання при остеохондрозі складно. Це хронічна недуга. Лікувати остеохондроз чи зупинити його розвиток — усе одно, що лікувати старіння. Якщо процес розпочався — він незворотний. Лікувати можна прояви недуги — біль.

За словами Валерія Закревського, методи лікування остеохондрозу — комплексні: мануальна терапія (вправляння хребців), прийом знеболювальних препаратів, ін’єкції-блокади, лікувальна фізкультура, мазі та креми. Але людина має розуміти: лише допоміжні засоби ситуації не зарадять, а саму проблему, якщо вже вона виникла, доведеться вирішувати регулярно.

Найголовніше — змінити спосіб життя. Адже прояви остеохондрозу можна попередити. Звертайте увагу на своє харчування: воно має бути збалансованим, містити всі необхідні мікро- та макроелементи, вітаміни. Важливо дотримуватися простих щоденних правил, які допоможуть розвантажити спину і попередити прояви остеохондрозу.

«Наприкінці дня дайте спині відпочити, полежте деякий час, — радить Валерій Вікторович. — Завжди намагайтеся тримати поставу — і коли ідете, і коли сидите за столом. Якщо у вас сидяча робота, час від часу вставайте з-за столу, робіть вправи, які допоможуть розслабити м’язи спини.

Правильно піднімайте вантаж — плавно і присівши, не можна робити цього різко, ривком, сильно нахилившись. І пам’ятайте: найкорисніший сон для вашої спини — на жорсткій поверхні або ортопедичному матраці, без подушки або з маленькою подушкою під голову».

ДО РЕЧІ

Остеохондроз виникає з кількох причин. Серед найосновніших:
* спадковість;
* вікові зміни;
* порушення обміну речовин в організмі;
* зайва вага, неправильне харчування;
* порушення постави, викривлення хребта;
* плоскостопість;
* малорухливий спосіб життя;
* робота, пов’язана з важкими фізичними навантаженнями;
* піднімання важких предметів;
* сидяча робота, особливо тривале перебування в одній позі;
* спортивні та виробничі травми;
* нездоровий спосіб життя, зокрема куріння;
* нервове перенапруження, стресові ситуації.