МВФ таки погодився почати перемовини з Україною: наразі онлайн

22.12.2020
МВФ таки погодився почати перемовини з Україною: наразі онлайн

Світ скидається грішми для України, адже ситуація з нашими фінансами виглядає дуже погано. (Фото з сайта 112.ua.)

Рожева мрія української влади — отримати в гості місію Міжнародного валютного фонду — справдилася під саме Різдво.

 

Як заявили у Вашингтоні, місія МВФ почне перший перегляд кредитної угоди для України у форматі «стенд-бай» у період iз 21 по 23 грудня.

Кредитори онлайн

«З огляду на обставини пандемії «Ковід-19», місія проводитиме дистанційне обговорення з владою України останніх актуальних економічних подій, а також заходів і реформ, необхідних для завершення першого перегляду», — зазначив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

 

Також, за його словами, місія планує відновити зустрічі після новорічних свят у січні 2021 року.
До зустрічі офіційний Київ готувався давно і наполегливо.

 

Ще у листопаді президент Володимир Зеленський провів переговори з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою, після яких заявив, що представники України та Фонду спільно працюють, щоб якнайшвидше прийняти місію у Києві. Георгієва, зі свого боку, зазначила, що перегляду програми МВФ щодо України має передувати повне взаєморозуміння у кроках.


Президент України Володимир Зеленський привітав рішення Міжнародного валютного фонду про роботу місії щодо перегляду кредитної угоди для України. «Україна залишається надійним партнером МВФ, адже наша співпраця принесе користь українському народу», — написав Зеленський у своєму твіттері перед останніми вихідними.


Як відомо, МВФ іще у червні цього року затвердив нову вісімнадцятимісячну програму для України на понад 5 млрд доларів iз негайним виділенням 2,1 млрд першого траншу.

 

Надалі ж було намічено чотири перегляди програми — за підсумками червня, вересня і грудня цього року, а також червня 2021 року. Розміри другого і третього траншу — по 700 млн доларів, третього — 560 млн доларів і завершального четвертого — 980 млн доларів, проте цей план був порушений.

 

Як вважають вітчизняні експерти, Міжнародний валютний фонд охолов до нашої країни через дії української влади, які поставили під сумніви базові принципи співпраці за програмою: відсутність реформ та протидію корупції.

 

Втім українській владі вдалося переконати кредиторів із Вашингтона про свої хороші наміри і чисті помисли. Перед­бачається, що одним із головних факторів стала недоторканність НАБУ і його керівника Артема Ситника.


Відтак, прем’єр-міністр Денис Шмигаль прогнозує: наступний транш від Міжнародного валютного фонду Україна отримає в лютому — березні. І що це буде «однозначно в наступному році».

 

«Хотілося б мати це не пізніше лютого. Лютий-березень — це такі прогнози, про які ми говоримо з МВФ, за умови, якщо знову не буде якихось сюрпризів», — сказав він, додавши: уряд очікує, що наступного тижня просунеться в переговорах iз МВФ.

Позички у турборежимі

«У нас хороша співпраця з ЄС, ми отримали транш минулого тижня. Наступного тижня ми сподіваємось на прогрес у наших переговорах iз МВФ, тому в нас доволі непогані перспективи», — сказав Денис Шмигаль.


Утiм минулий тиждень для України вийшов сприятливим щодо отримання різноманітних кредитів. Отримати вдалося 2,6 мільярда доларів. Це найактивніші темпи позичання за останні п’ять років. Тож після нових залучень розмір українського державного боргу з урахуванням гарантованих державою кредитів упритул наблизився до 2,5 трильйона гривень — при державному бюджеті, який трохи перевищує один трильйон гривень, і ВВП менше чотирьох трильйонів.


600 мільйонів доларів вдалося залучити за рахунок додаткового розміщення євробондів на комерційному ринку під 6,2 відсотка річних. Міністерство фінансів радісно заявило, що це найдешевше запозичення у доларах на комерційному ринку в історії України.

 

І це щира правда, але сталося так не завдяки активній роботі доблесного Мінфіну, а через ситуацію на світових фінансових ринках, коли грошей у світі є дуже багато, але через пандемію коронавірусу вигідно прилаштувати їх не так уже й просто.

 

Відтак значна частина боргових паперів узагалі розміщується під негативну ставку, а показник 6,2 відсотка річних є захмарною величиною для державних позик. Утім для сучасної України дешевше взяти гроші важко. Такі реалії...


Ще 300 мільйонів доларів вдалося взяти у Світового банку на подолання наслідків пандемії «Ковід-19». Формально ці гроші повинні піти на фінансування програми гарантованого мінімального доходу в Україні: ці гроші підуть на виплати деяким категоріям громадян, які постраждали від карантинних обмежень, перш за все — представникам малого бізнесу. Саме ці кошти підуть на виконання відеообіцянок президента Зеленського, який анонсував роздачу постраждалим ФОПам та іншим представникам малого бізнесу по 8 тис. гривень.


Ще 16 мільярдів гривень українське Міністерство фінансів минулого тижня позичило на внутрішньому ринку: переважно під виплати за раніше взятими внутрішніми позиками. Тут Мінфін уже не був таким успішним: ставка у гривні перевищила 12 відсотків. При тому, що влітку такі облігації розміщували під 8%. І при тому, що облікова ставка Національного банку сягає 6%.


Також минулого тижня уряд Дениса Шмигаля вирішив видати державні гарантії для державного підприємства «Укр­енерго» під кредит у розмірі 11,3 мільярда гривень: для погашення заборгованості перед постачальниками «зеленої» електроенергії, ціна кіловата якої в Україні в рази перевищує, скажімо, аналогічну ціну в Німеччині. За підрахунками експертів, із цієї суми понад 3 млрд гривень отримає олігарх Рінат Ахметов.


Утiм є й хороша новина. Минулого тижня вперше з лютого нинішнього року припинився відтік коштів нерезидентів з українського ринку державних облігацій, що може свідчити про домовленості з приводу нових ігор iз курсом гривні, зокрема можливим його зміцненням під візит в Україну спекулятивних грошей, як це було в 2019 році.

 

Для фінансування державного бюджету в короткостроковій перспективі це буде благом. Але для економіки в цілому стане черговим ударом, який негативно позначиться і на бюджеті. У середньостроковій перспективі.


Але навіть i таке набирання кредитів не вирівнює фінансову ситуацію в Україні. Станом на середину грудня витратні статті державного бюджету профінансовано лише на один трильйон гривень. За час, що залишився, потрібно витратити 140 мільярдів. Чи вдасться це зробити уряду Дениса Шмигаля, наразі прогнозувати важко. Адже завдання залишається складним навіть попри активність влади у справі створення нових боргів.

ДО РЕЧІ

Повертаємося у 90-ті


Всесвітня туристична організація ООН повідомила, що за десять місяців 2020 року міжнародний туризм втратив 935 млрд доларів і повернувся до рівня 1990 року. У період від січня до жовтня 2020 року туристичні напрямки прийняли на 900 млн менше іноземних туристів у порівнянні з тим же періодом 2019 року.


В ООН очікують, що до кінця нинішнього року рівень світового туризму знизиться на 70—75%. У такому випадку галузь втратить приблизно 1,1 трлн доларів. Повернення до рівня 2019 року за кількістю міжнародних прибуттів займе приблизно від 2,5 до чотирьох років.


Що ж стосується регіонів, то кількість поїздок в Азійсько-Тихоокеанський регіон за перші десять місяців цього року скоротилося на 82%, на Близький Схід — на 73%, в Африку — на 69%, в Європу і Америку — на 68%.

А ТИМ ЧАСОМ...

Інвестняня по-польськи


Мешканці України активно вкладають кошти у нерухомість, розвиваючи будівельний сектор. Але, на жаль, не в нашій країні.


За підсумками минулого року українці купили в Польщі близько 3,2 тисячі квартир.


Найпопулярнішими містами для придбання нерухомості виявилися Варшава, Краків, Познань і Вроцлав. За даними експертів, саме українці зазвичай вкладають найбільше фінансових коштів у купівлю нерухомості на території Польщі.


Такий пік активності спостерігався у 2015 році, коли ринок також мав попит з боку України. В сукупності таку кількість придбань становить 40% від усієї нерухомості, яку придбали іноземці на території Польщі за 2019 рік.