ПРИКОЛИ про олів'є
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
Учень приходить до рабина:
— Ребе, я хочу жити вічно, що робити?
— Одружуйся.
— І тоді житиму вічно?
— Ні, бажання зникне.
* * *
Помирає старий Абрам. Лежачи на смертному одрі, він каже дружині:
— Знаєш, я все життя був такий нещасний.
— Але ми прожили щасливе життя, маємо дiтей, онукiв.
— Скажи мені, скільки ложок цукру я завжди клав у чай?
— Вдома — одну, а в гостях — три.
— Ну ось, а я хотів завжди дві.
* * *
Редактор газети отримав лист-попередження:
— Панове, якщо ви не припините друкувати анекдоти про скупих євреїв, я перестану позичати вашу газету у свого сусіда.
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
«Я закриваю цей бордель!», — сказала баба Ганна, підпалюючи скирту сіна на краю села. >>
Україну не здолати! Сидить бабуся, 80 років, чекає на повітряну тривогу — щоб знайти, де телефон поклала. >>
Ви помічали, що коли їдеш за кермом, то завжди той, хто їде швидше за вас — козел, а хто повільніше — якийсь придурок? >>
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Два бажання на ранок: щоб кава була гарячою, а вороги – холодними. >>