Страховочка для Путіна: у Росії посилили гарантії недоторканності колишніх президентів

Державна Дума РФ у середу, 9 грудня, прийняла в третьому й останньому читанні закон про гарантії експрезидентам Росії та членам їхніх сімей.

Текст також змінив процедуру позбавлення недоторканності експрезидента.

Законопроєкт було внесено на розгляд на початку листопада внаслідок внесення поправок до Конституції. Авторами проєкту виступили депутат Павло Крашенінніков і сенатор Андрій Клішас. Вони запропонували внести низку поправок до існуючого закону «Про гарантії президенту РФ, який припинив виконання своїх повноважень, і членам його сім’ї».

Уточнити умови надання та позбавлення недоторканності осіб, які займали президентський пост, було запропоновано ще в лютому під час читання законопроєкту про внесення змін до Конституції.

Щоб їм за це нічого не було...

Згідно з новим законом, експрезидент не може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності, а також затриманий, заареш­тований, підданий обшуку, допиту або особистому огляду.

Також перед­бачається, що принцип недоторканності діє і відносно листування, документів, багажу, транспортних засобів і приміщень, що належать колишньому главі держави.
Скориговано і процедуру позбавлення недоторканності.

Тепер таке рішення Рада Федерації може винести лише на підставі звинувачення в тяжкому злочині або дер­жавній зраді, висунутому двома третинами голосів членів Думи.

При цьому Конституційний Суд повинен підтвердити дотримання процедури висунення цього звинувачення, а Верховний Суд — зафіксувати ознаки злочину в діях експрезидента. Рішення про позбавлення недоторканності має бути прийнято впродовж трьох­ місяців після висунення звинувачень.

Попередня редакція закону передбачала, що колишній президент Російської Федерації «не може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за діяння, вчинені ним у період виконання повноважень президента Російської Федерації, а також затриманий, заареш­тований, підданий обшуку, допиту або особистому огляду, якщо зазначені дії здійснюються під час провадження у справах, пов’язаних iз виконанням ним повноважень президента Російської Федерації».

А процедура позбавлення недоторканності могла бути запущена після порушення справи в Слідчому комітеті за згодою Думи і за рішенням Ради Федерації.

Портал Meduza.io пише, що новий закон «фактично дозволяє колишнім президентам вчиняти багато кримінальних та адміністративних злочинів після відставки». У даний час закон говорить, що колишній президент не може нести відповідальність «за дії, скоєні під час перебування на посаді». Окрім того, закон неймовірно ускладнює процедуру позбавлення колишнього президента недоторканності.

Ніхто нікуди не йде

А чи означає посилення гарантій недоторканності, що Путін готується йти з посади, чи це є початком транзиту влади? Особливо на тлі чуток про серйозні хвороби російського президента. Згідно з останніми поправками до Конституції, Путін теоретично може залишитися при владі до 2036 року.

Як зазначила в розмові з «Німецькою хвилею» експертка з конституційного права Олена Лук’янова, законодавча ініціатива «свідчить про те, що транзит влади в Росії розпочався і повноваження президента будуть припинені раніше, ніж це передбачає Конституція. Невідповідальність президента може означати лише те, що президент збирається йти», — додала вона.

За словами Лук’янової, сама вона ніколи не допускала думки про те, що Путін залишиться президентом Росії до 2036 року.

Своєю чергою, глава міжнародної правозахисної групи «Агора» Павло Чиков вважає, що у нової процедури притягнення експрезидента до правової відповідальності майже немає шансів бути застосованою на практиці. «У бажаному для російської влади безконфліктному варіанті передачі влади від чинного президента до майбутнього цей механізм притягнення колишнього глави держави до відповідальності майже напевно не буде задіяний», — вважає він.

Водночас у ЗМІ останнім часом уже почали кружляти чутки про те, що Путін, мовляв, має намір залишити посаду президента Росії на початку 2021 року через проблеми зі здоров’ям. Таке повідомлення поширило британське бульварне видання «Сан». За його даними, у Путіна начебто виявили симптоми хвороби Паркінсона. Водночас у Кремлі рішуче відкинули чутки про хворобу президента Росії.

«Маячня це повна. У президента все добре. Здоров’я чудове», — заявив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, йти у відставку російський президент не збирається.

Варто зазначити, що це не перший законопроєкт стосовно колишніх президентів, поданий до російського парламенту останнім часом. Наприкінці жовтня Володимир Путін сам подав на розгляд Держдуми законопроєкт, що дозволяє йому стати пожиттєвим сенатором у складі Ради Федерації у разі, якщо він залишить посаду глави держави. Ці зміни були запропоновані згідно з оновленою Конституцією Росії.

Все в секреті

А у вівторок, 8 грудня, у Держдуму внесли законопроєкт про засекречування відомостей про силовиків і чиновників, яким пропонується заборонити розголошувати третім особам персональні дані про силовиків і чиновників, навіть якщо це не несе загрози їхньому життю, здоров’ю або майну. Зараз російське законодавство дозволяє засекречувати відомості про посадових осіб тільки якщо є загроза посягання на їхнє життя, здоров’я або майно у зв’язку зі службовою діяльністю.

У законопроєкті йдеться, що перелік співробітників, відомості про яких можуть бути засекречені, повинен затверджуватися «керівником відповідного державного органу». А засекречувати дані чи ні пропонується визначати «на основі аналізу потреб правозастосовної практики щодо здійснення дер­жавного захисту».

Зараз, відповідно до закону, держзахисту підлягають судді, прокурори, слідчі, співробітники органів внутрішніх справ, військовослужбовці, росгвардійці, співробітники ФСБ, ФСВП й інші посадові особи.

Необхідність додаткового засекречування ініціатори законопроєкту пояснюють тим, що «в даний час розширюється практика несанкціонованого опублікування в інформаційно-телекомунікаційних мережах відомостей про факти, події й про обставини приватного життя співробітників правоохоронних, контролюючих органів, військовослужбовців, що негативно впливає на здійснення ними своїх повноважень, перешкоджає здійсненню правосуддя, боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями».

Крім того, вони пропонують заборонити оприлюднювати відомості з запитів, які правоохоронні органи направляють громадянам і організаціям у рамках розслідування.

У правозахисній асоціації «Агора» цей законопроєкт назвали очевидним втручанням у право ЗМІ та НКО на громадський контроль, передає Бі-Бі-Сі.