Шановна редакціє, я — постійна читачка та постійна передплатниця вашої газети від самого початку незалежності України. Завжди з нетерпінням чекаю, коли ж принесуть улюблену газету.
Газета правдива, актуальна, мені завжди подобалась.
Але останні номери мене турбують. Чи, може, я випадково пропустила таку інформацію, чи, може, справді не було опубліковано про такі страшні події, як самоспалення 15.11.2020 у центрі Києва, на день захисника Вітчизни патріота України, учасника бойових дій на сході України Миколи Микитенка. Чому не було про це в «Україні молодій»?
Чи, може, в Києві не було такої страшної події? Невже наші захисники України, патріоти, учасники бойових дій, такі як Микола Микитенко, не заслуговують, щоб про них писали? Чи, може, простіше написати про кулінарні рецепти, що стало модним? Чи, може, повертаються радянські часи, коли все було під цензурою?
Та навіть у ті часи ми знали про них, самовідданих патріотів України, про таких, як Василь Макух, Олекса Гірник, які не пошкодували свого молодого життя заради Вітчизни. А тепер від нас усе приховують, і це в незалежній Україні! Це стосується усіх ЗМІ. І навіть моя улюблена «Україна молода» не спромоглася про це написати.
А хто ж буде захищати нашу багатостраждальну Україну та нас із вами, якщо суспільству буде байдуже до того, що діється в нашій державі, буде байдуже до наших героїв, захисників?
Хоча президент Зеленський у своїй промові дуже пишався тим, що за 86 днів «тиші» на сході України загинув тільки один наш захисник.
Так це, мабуть, той захисник, якого залишили на окупованій території пораненого чотири дні помирати та не надавали допомоги, бо не було дозволу від влади? Оце така «тиша» на війні, та ще й досягнута ціною здачі нашої української території, так чим тут можна пишатися?
Хотілося б, щоб наші ЗМІ, в тому числі й «Україна молода», активніше відстоювали наші завоювання, наші досягнення, українські позиції, доносили повсякчас до читачів правду та були рупором пропаганди патріотизму.
Від редакції. Нагадаємо, Микола Микитенко вчинив самоспалення у ніч на 11 жовтня 2020 року на майдані Незалежності. Помер від опіків 14 жовтня, у День Захисників Вітчизни.
Про це «Україна молода» писала 13 жовтня в матерiалi «Фронтовик ООС Микола Микитенко в комі після самопідпалу на Майдані», а 14 жовтня опублікувала повiдомлення «Фронтовик ООС Микола Микитенко помер у лікарні після самопідпалу на Майдані».
Першого грудня цього року в статті «Горіли заради справедливості...» Тараса Здоровила йшлося про великий подвиг і самопожертву українців Василя Макуха, Олекси Гірника і, звісно ж, Миколи Микитенка.
Також 28.03.2012 в «УМ» було опубліковано велику статтю «Згорів за Україну» Віктора Тупілка, фундатора музею «Смолоскип», про Олексу Гірника. Про нього ж 17.01.2018 вийшла стаття Лариси Громадської «Наш Прометей: пам’яті Олекси Гірника, який загинув за Україну».
07.11.2018 вийшла стаття Олега Боровського «У Празі на честь українського дисидента Василя Макуха назвали міст».
Тетяна ГОЛОВЧЕНКО
Тростянець, Сумська область
Так не повинно бути. Війна означає, що ті, хто в тилу, на державній службі, під бронею мають затягнути паски першими. Мало? Вперед, в окопи. Не можна виграти війну, коли влада з чиновниками і народ з Армією живе в двох різних Українах. >>
В рамках 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся захід високого рівня «Довіра, глобальне управління, кліматичні дії: зв'язок COP29 з Самітом майбутнього ООН», організований Міжнародним центром Нізамі Гянджеві. >>
Оборона Вугледару - справжній подвиг українських воїнів, які два з половиною роки завдавали біля Вугледару росіянам втрати у багато разів вище за наші та відбили два великих наступи о 22-му та 23-му роках. >>
Міліє і «цвіте» Дніпро. І з року в рік сильніше,
Стоїть кілком болото тухле, зовсім не тече, >>
Цій скульптурі майже 1000 років і вона опинилась під загрозою знищення російськими окупантами. Евакуація супроводжувалась вибухами КАБів. >>
