За пазухою у Кабміну: чому 8 тис. грн не врятують навіть той бізнес, який їх отримає

Перед новорічними святами українська влада вирішила продемонструвати своїм громадянам власну турботу, пообіцявши виплату «коронавірусних» 8 тисяч гривень.

А також підтримку ФОПів та юридичних осіб.

Незалежні ж економічні експерти зазначають: такі дії є запізнілими та недостатніми. Адже, з одного боку, вісім тисяч гривень на вісім місяців — це сміховинно мало. З іншого, в бюджеті країни може не вистачити коштів на цей аукціон небаченої щедрості.

Тим часом влада має, але не бажає використовувати справді ефективні механізми подолання пост­коронавірусних проблем. Скажімо, не розпорошувати кошти на проєкти на кшталт «Великого будівництва» та не збільшувати виплати на утримання органів влади на цілих 40%. Що, можливо, не здатне завдати удару по Держбюджету, але виглядає, м’яко кажучи, аморально.

Заплатять юрособам і найманим працівникам

Закон про підтримку малого і середнього бізнесу, який перед­бачає компенсацію для найманих працівників, має вступити в силу вже впродовж нинішнього тижня. Принаймні так вважає керівник фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія.

«Дуже малі терміни для того, щоб цей законопроєкт був уже підписаний і вступив у дію. Тому що є два мільйони людей, найманих працівників, які можуть отримати цю компенсацію — 8 тисяч гривень на людину», — сказав він. Таким чином влада намагається демонструвати плановість власних дій, скажімо, з підтримки незахищених верств населення, які постраждали через карантинні обмеження. Ще в листопаді у Верховній Раді створили групу для розробки законів про підтримку малого і середнього бізнесу на час карантину. А вже 4 грудня Рада підтримала президентський закон з пакета про підтримку бізнесу №4430 на карантині. Згідно з документом, бізнес отримає податкові послаблення і податкові канікули в період зимового локдауну, який, імовірно, планують запровадити.

Як пояснив спікер парламенту Дмитро Разумков, завдяки цим законодавчим ініціативам застраховані наймані працівники, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних заходів, отримають одноразову виплату в розмірі 8 тисяч гривень. У випадку скорочення тривалості робочого часу працівників підприємці зможуть отримати одноразову допомогу для виплати своїм співробітникам — до 8 тис. грн на одну особу, пропорційно скороченій тривалості роботи.

Підприємці, які є юридичними особами, також зможуть отримати компенсацію. Вони мають можливість отримати відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Сума виплати дорівнює середній сумі сплаченого ЄСВ за останні 10 місяців. Платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати єдиного податку на період із грудня 2020 року по травень 2021 року.

Крім того, закони забороняють стягнення орендної плати за договорами оренди державного і комунального майна в період дії карантину. Також на час карантинних обмежень і три місяці після них продовжується дія дозвільних документів.

Допомогу отримають не всі

Утім скептики заявляють: обіцянки влади так і залишаться обіцянками. Адже коштів у Державному бюджеті України на ці заходи не вистачить.

«Ці заходи дуже слабо адаптовані до специфіки української економіки. З огляду на суму, яка виділяється на ці податкові канікули, а це близько 15 млрд грн, як я знаю, навіть в уряді сумніваються, що цей інструмент буде мати масове застосування, — зазначив економіст Олексій Кущ.

— Це менш ніж 0,5 відсотка до ВВП, це мікроскопічна цифра для економіки. Треба розуміти, що якщо розвивати масштабні соціальні програми, які реалізуються в країні з підтримки малого бізнесу і населення, то потрібно не менше 10% ВВП. Що стосується України, реальна програма допомоги бізнесу повинна складати близько 300-400 млрд грн».

Але якщо влада і справді запровадить повний локдаун, як це наразі планується сьогодні, і який триватиме практично весь наступний місяць, то, на думку експерта, ця цифра буде набагато меншою, — але при цьому має бути суттєво більшою, ніж заявляє нинішній уряд.

Свою точку зору Кущ пояснив так: значна частина українського бізнесу працює в «тіні». Тому більшість підприємців не отримають від держави грошей у вигляді компенсації, яка передбачена законопроєктом №4429 у вигляді 8 тисяч гривень.

«Чому ця цифра до реальних умов української економіки не адаптована? Тому що в нас високий рівень тінізації ринку праці. Відповідно, близько трьох мільйонів найманих працівників податкова на своїх «радарах» узагалі не спостерігає.

Тіньовий ринок праці, велика кількість самозайнятих людей, які ніде не оформлені, але працюють; у компаніях багато неоформлених працівників, а ті, які працевлаштовані офіційно, отримують комбіновану оплату праці, в тому числі за допомогою конвертів. Відповідно, багато людей, які суміщають роботу, працюють на аутсорсингу; багато пенсіонерів, що підробляють прибиральниками або сторожами, няньками.

Студенти на вихідні дні роздають рекламні флаєри або, наприклад, підробляють у сфері послуг — наприклад, у ресторанах, отримуючи відрядну оплату праці, приміром 200-300 грн у день. Ці люди опиняться ніби за бортом цієї допомоги бізнесу», — сказав він.

Про людей, а не про владу

На думку аналітиків, українська влада не намагається захистити економіку та наших людей від коронавірусних збитків, а тільки робить вигляд, що здійснює якусь діяльність.
«У нас відбувається імітація всіх кроків, які робляться у світі. У нас їх або взагалі не роблять, або імітують. Наприклад, візьмемо так звані податкові канікули. У нас під час першого системного локдауну ФОПам дозволили не платити один місяць єдиний соціальний внесок. Це приблизно податкова пільга в розмірі 1200 грн на одного підприємця на місяць. Але тисяча гривень — це насправді мізерний економічний стимул, який, як кажуть, узагалі ні про що», — продовжив Олексій Кущ, нагадавши, що у Сполучених Штатах Америки представникам бізнесу виплачують по кілька тисяч доларів.

В Україні, каже Олексій Кущ, виплачувати такі суми нереально, проте, до прикладу, можна підтримати підприємців сумами в 10 тис. грн. «Можна надавати ті самі інструменти підтримки, але пропорційно до наших параметрів економіки. Але в нас це ніхто не робить», — зазначив експерт.

Такої ж думки й економіст Андрій Новак. Нещодавно він зазначив: в умовах економічної кризи раціональний перерозподіл фінансових ресурсів і витрат принесло б більше користі малим підприємцям, ніж одноразові виплати.

«На сьогоднішній день фінансова допомога ФОП і громадянам, які вимушено не працюють, виглядає як насмішка, а не спроба допомогти. Така сума на сьогодні — це на 20% менше, ніж середня зарплата в Україні, яка становить понад 10 тисяч гривень. Хоча під час карантину «вихідного дня» кожен підприємець, який зіткнувся з відчутними обмеженнями в ці дні, втрачає набагато більше», — сказав Новак, додавши, що масштаб підтримки, запропонований владою, не в змозі реально вирішити проблеми підприємців і насправді імітує турботу про людей, які зазнають збитків.

«Ця допомога, запропонована вже на восьмому місяці обмежень, які діють в Україні. Виходить так, що якщо розбити на попередні місяці — це по одній тисячі гривень на місяць. Чи можна це вважати підтримкою? Очевидно, що ні. Насправді це насмішка над українським підприємцем», — сказав Новак, запропонувавши варіант більш раціонального розподілу бюджетних ресурсів.
Скажімо, за його словами, кошти, які були використані на «Велике будівництво», щонайменше можна було би витратити значно доцільніше, в тому числі і на підтримку підприємців, які постраждали від карантинних обмежень. Також варто було б переглянути кошти, передбачені на утримання влади на наступний рік, їх розмір збільшили на 40%. Як мінімум, ці витрати можна було б залишити на рівні цього року», — пояснив експерт.

ТЕНДЕНЦІЇ

Кошти, які тануть

Міжнародні резерви держави Україна станом на 1 грудня 2020 року, за попередніми даними Національного банку, становили 26,1 млрд доларів. Таким чином, за минулий місяць вони зменшилися на 4,7 млн доларів.

У регуляторі пояснили: сталося це внаслідок погашення зовнішніх та внутрішніх зобов’язань держави та операцій НБУ для згладжування курсових коливань на валютному ринку, що були врівноважені за рахунок валютних надходжень на користь уряду.

А ТИМ ЧАСОМ...

Зайві кредити

Не мають необхідної економічної ефективності й інші ініціативи українського Кабміну для захисту вітчизняних найманих працівників та представників бізнесу. Скажімо, пільгові кредити.

«Якщо подивитися на структуру, то можна побачити, що велика частина кредитів — це кредити позичальникам, яким видавали вже раніше. І головна проблема, що кредити, які були раніше, вони просто пролонгуються. Якщо говорити про дані Мінекономіки, що багато підприємців звертаються по кредити, — це неправда», — сказав економіст Андрій Блінов, зазначивши, що чимало підприємців навіть не намагаються звертатися по кредити, які існують у рамках програм підтримки.

«Але я думаю, якщо виходити за рамки дискусії довкола «5-7-9», то більшість підприємців навіть не зверталися по таку позику. Це пов’язано з тим, що країна перебуває в економічній депресії і підприємці намагаються зайвий раз не позичати, бо кошти треба буде повертати», — резюмував він.

...Тим часом навіть порівняно легкий карантин вихідного дня в Україні — попри різні оцінки ефективності такого кроку з боку різних посадовців — завдав суттєвого удару по вітчизняному бізнесу. Наприклад, ресторанному. Адже відновитися та відкритися після обмежень вдалося не всім закладам.

Сьогодні обіг бізнесу та виручки ресторанів складає лише 93% від того, що було до введення карантину вихідного дня. За даними платформи «Опендатабот», через карантин вихідного дня кафе та ресторани втратили в середньому 11% від тижневого обігу. Якщо ж рахувати обіги винятково за вихідні, то кафе та ресторани втрачали до 27%.

ЦИФРИ І КОМЕНТАРІ

«Дірка» від безробітних

Загальний обсяг державних видатків на виплати безробітним від початку 2020 року становив 14,55 млрд гривень. Переважну частину коштів на виплати безробітним, за повідомленням Державного центру зайнятості, склали кошти Фонду соціального страхування на випадок безробіття: 10,3 млрд грн. Ще 4,25 млрд грн виплатили з Фонду протидії коронавірусу.

З травня 2020 року держава також робила виплати допомоги з часткового безробіття. Їх робили винятково з Фонду протидії коронавірусу. Загальний обсяг цих видатків склав 2,61 млрд грн.

У червні на них витратили 1,54 млрд грн, у липні — 1,79 млрд грн, а у серпні — 1,59 млрд грн. У листопаді ця цифра сягнула майже 1,3 млрд грн. Торік, тобто у листопаді 2019 року, видатки на підтримку безробітних складали всього 756,26 млн грн.