Люди і Людовік: головні підсумки парламентських виборів у Румунії

У Румунії в неділю, 6 грудня, відбулися парламентські вибори. Румуни мали обрати 329 депутатів нижньої палати парламенту та 136 сенаторів (депутатів верхньої палати). Вибори відбуваються за пропорційною системою з ви­борчим порогом у 5%.

Спеціальна кількість місць у парламенті була зарезервована для представників румунів, які мешкають за кордоном, і для національних меншин. Термін повноважень парламенту становить чотири роки.

Передвиборчі опитування свідчили, що вибори не спричинять якихось кардинальних зсувів чи змін на румунській політичній мапі. 30-32% підтримки мала отримати правоцентристська проєвропейська Націонал-ліберальна партія, а її головній суперниці — Соціал-демократичній партії (посткомуністам, які правили країною десятиліттями до революції 1989 року) опитування давали 24-28% голосів.

Третьою мала фінішувати з 15-17% підтримки ліберально-прогресивна коаліція на чолі з двома політичними силами: Союзом порятунку Румунії та Партією свободи, єдності і солідарності. Ця коаліція є потенційним коаліційним партнером правлячих націонал-лібералів.

Тому будь-які найпростіші арифметичні чи політичні підрахунки свідчили про програш посткомуністів i перемогу ліберальних проєвропейських сил.

Соціал-демократи (посткомуністи) домінували на румунській політичній сцені ще 30 років після падіння комунізму, перемогли і на попередніх парламентських виборах 2016 року, але в листопаді 2019 року втратили владу по тому, коли парламент проголосував вотум недовіри сформованому ними уряду.

Відтоді в Румунії перебуває при владі уряд меншості на чолі з главою Націонал-ліберальної партії Людовіком Орбаном (він є однофамільцем угорського прем’єра Віктора Орбана).

Колишні комуністи з Соціал-демократичної партії на чолі з Лівіу Драгнеа після 30 років правління тепер усе більше скочуються на маргінес. Їх звинувачують у порушенні правопорядку, спробах підпорядкування собі судів та всеохоплюючій корупції, що викликало масові протести та критику як iз боку румунських громадян, так і Євросоюзу. Лідер партії Лівіу Драгнеа відбуває термін ув’язнення за корупційні злочини.

Передбачуваність результату виборів, зневіра румунів у свої політичні партії та пандемія коронавірусу спричинили низьку явку виборців. Якщо під час попередніх виборів 2016 року навіть за нормальних умов активність виборців становила лише 39,44%, то цього разу участь у виборах узяли всього 31,84% виборців (5,8 млн громадян iз правом голосу). Це найнижча явка з 1989 року.

Значну активність продемонстрували румуни, які мешкають за кордоном. Це переважно заробітчани в Італії, Іспанії та Франції. На закордонні виборчі дільниці прийшли 262 тис. виборців, повідомила Постійна виборча комісія Румунії. З огляду на високу кількість відданих за кордоном голосів остаточні результати виборів можуть дещо затриматися.

А екзитполи показують, що головні суперники набрали на виборах майже рівну кількість голосів. На виборах до Сенату соціал-демократи заручилися підтримкою 30,3% виборців, а націонал-ліберали — 29,4% (інший екзитпол, проведений компанією INSOMAR, дає перемогу правлячій партії — 32 проти 28 відсотків).

На виборах до нижньої палати парламенту результат майже ідентичний: соціал-демократи — 30,2%, а націонал-ліберали — 29,3, повідомляє румунська національна агенція новин Agerpress. Стосовно ліберальної двопартійної коаліції, то на виборах до Сенату вона заручилася підтримкою 16,6% виборців, а до нижньої палати — 16,19%.