Пастка для президента: чим може закінчитись корупційний скандал за участю Олега Татарова

В офісі президента розгорається черговий гучний скандал iз корупційним присмаком.

Цього разу в центрі уваги опинився заступник Андрія Єрмака Олег Татаров, який відповідає на Банковій за роботу з правоохоронними органами.

Виявилося, що до нього самого є питання з боку НАБУ. Тепер президент Володимир Зеленський опинився перед складним вибором — ратувати за неупереджене розслідування або ж заступатися за «свого», ризикуючи нарватися на шквал критики. «Апостроф» розповідає про те, в яку «вилку» потрапив глава держави.

На місце Венедiктової

Олег Татаров з’явився в офісі президента в серпні 2020 року. І його призначення заступником по правоохоронній системі відразу ж викликало певні питання, оскільки за часів президента Віктора Януковича він трудився заступником начальника головного слідчого управління МВС, займаючись найгучнішими справами проти активістів Євромайдану. І, до того ж, виступав рупором МВС в ЗМІ, виправдовуючи переслідування «євромайданівців».

Зрозуміло, що таке реноме відразу викликало стріли критики на адресу офісу і самого Зеленського. Але до пори до часу про Татарова говорили мало, оскільки в інформаційному просторі він практично не з’являвся. Ходили чутки про те, що Єрмак нібито готує свого заступника на роль наступника — то глави МВС Арсена Авакова, то керівника офісу генерального прокурора замість Ірини Венедiктової. Також його прізвище фігурувало серед кандидатур на посаду глави Державного бюро розслідувань, де уже понад рiк триває чехарда з керівниками.

Утім на Банковій так і не зважилися на такий радикальний крок, як призначення Татарова, — аж надто сильним був би пресинг iз боку громадськості та партнерів України на Заході, але в шорт-листах він продовжував залишатися.

Тепер же Татаров опинився в епіцентрі корупційного скандалу — за участю одіозного забудовника і Національного антикорупційного бюро, що ставить Зеленського в дуже делікатне становище.

Скандал пов’язаний iз можливою причетністю Татарова, коли він був ще адвокатом, до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася. З 2017 року НАБУ розслідує можливі зловживання при будівництві житла для Нацгвардії. Будівництво вела компанія «Укрбуд», яку пов’язують iз Микитасем.

«Скандал iще не закінчився. Чим далі — тим більше він обростає нюансами, які б’ють і по фігурантах, і побічно по президенту. Хто в даному випадку програв? Потрібно сказати, що це не перший скандал iз людьми з найближчого оточення Зеленського. Всі ми пам’ятаємо історію з плівками Гео Лероса. Це фактично другий епізод. Ще один важливий момент — фігурує персона, яка є конкретним проявом курсу на реабілітацію «притомних» регіоналів. Ми бачимо, що зараз далеко не останні люди часів Януковича повертаються на високі посади. На­приклад, в Одеській області той самий Гриневецький. А історія з Татаровим — це перша гучна подія, яка дозволяє опонентам говорити про повернення людей iз сумнівною репутацією, які створюють проблеми і сьогодні», — сказав у коментарі «Апострофу» політолог, директор Інституту соціально-політичного проєктування «Діалог» Андрій Миселюк.

Клінч iз НАБУ через Микитася

Парадокс ситуації полягає в тому, що саме Татаров першим почав атаку на НАБУ. Чиновник, який усі ці місяці був практично недоступний для журналістів, 28 листопада зробив досить різку заяву.
«НАБУ — це не українська історія, яка, на жаль, перебуває за межами нашої країни. Можна виходити з різними законодавчими ініціативами, але коренем проблем в антикорупційній політиці держави є саме Артем Ситник», — сказав Татаров.

Із чим це може бути пов’я­зано? «Татаров уже знав, що «по його душу йдуть». А найкращий захист — це напад. Схоже, що саме це і стало приводом для заяви. До речі, для офісу президента вона дійсно стала сюрпризом, і тому довелося швидко реагувати», — розповів у коментарі «Апострофу» один iз політологів, близьких до Банкової. В результаті з офісу президента пролунала заява про те, що, мовляв, слова Татарова про НАБУ — лише його особиста думка, яка не відображає позицію офісу президента.

Незабаром після цього в НАБУ «відкрили скриньку», і на Татарова почалася справжня атака. Нібито він був посередником при передачі хабара одному з чинів МВС, який вніс фальшиві дані в експертизу.

Незабаром після цього стало відомо, що Микитась пішов на угоду зі слідством і був відпущений під домашній арешт. Одна з версій — ціною стали свідчення проти, в тому числі й Татарова. Якщо це так, то найближчим часом у заступника голови ОП буде чимало проблем.

Крім того, в скандалі замішана і генпрокурор Ірина Венедiктова. За версією бюро, вона нібито зірвала затримання Татарова, змінивши процесуальних керівників у справі «Укрбуду».
«Національне бюро переконане, що ця ситуація — продовження свідомого тиску на слідство, адже за останні півроку офіс генерального прокурора вдається до подібних дій не перший раз», — заявили в НАБУ.

На Різницькій помовчали, але потім усе-таки видали заяву, пояснивши, що Венедiктова мала право: «1 грудня 2020 року генеральним прокурором, відповідно до вимог ст 36, 37 КПК України, була змінена група прокурорів, які здійснюють нагляд за дотриманням законів у формі процесуального керівництва, в кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі про заволодінні 81 млн грн На­ціональної гвардії України, яка розслідується детективами НАБУ».
Як пояснив «Апострофу» Андрій Миселюк, найближчим часом конфлікт між правоохоронними органами тільки загострюватиметься.

«У НАБУ й офісу генпрокурора (ОГП) теж є серйозне протистояння. А ця справа послужила черговим каталізатором для загострення. Адже тут iще і дедлайни позначаються. Тому що Зеленський дав час Венедiктовій влаштувати посадки до кінця грудня. Вона швиденько провела нараду з керівництвом НАБУ і ДБР, де їх розкритикувала. Тепер ми бачимо, що відносини між ними розпалюються, оскільки зараз iде боротьба, хто буде крайнім. Адже очевидно, що до кінця грудня ми серйозних посадок точно не побачимо. Тому ми зараз вступаємо в дуже цікавий період, коли наростатимуть суперечності між НАБУ і ОГП. А з іншого боку ця сюжетна лінія з Татарова матиме продовження», — сказав експерт.

Власне, інформаційна хвиля вже посилюється: у четвер, 3 грудня, журналісти Bihus.Info повідомили про те, що фірма тестя скандального заступника Єрмака Олега Татарова нібито отримала від Київради землю на 21 млн гривень одразу після його призначення в офіс президента. Сам Татаров різко спростував дану інформацію, пообіцявши звернутися до суду.

«Вилка» для Зеленського

Тепер перед Зеленським стоїть досить непростий вибір — захищати свою людину, ризикуючи забруднитися в корупційному скандалі, або ж публічно умити руки. І той, і інший варіанти загрожують йому дуже непростими наслідками.

Будемо відверті, в оточенні Зеленського немає святих і чесних людей iз незаплямованою репутацією. Теоретично до кожного з соратників президента рано чи пізно можуть виникнути питання від правоохоронних органів. І кожен iз них сподівається, що вже його глава держави в разі чого точно прикриє. «Злив» одного з топів офісу президента може похитнути цю віру, що в певний момент може підштовхнути когось із них до «пошуку більш підходящих варіантів» — в стані супротивників президента, наприклад.
Виходячи з цього, Зеленський міг би зробити заяву про те, що він поняття не мав про старі грішки Татарова і не може впливати на розслідування щодо заступника Єрмака (власне, про те, що він ніяк не впливає на правоохоронні органи, президент говорив уже неодноразово). Але цей, формально найпростіший, варіант несе в собі серйозні ризики того, що його команда посиплеться як картковий будиночок.

Другий варіант — захист Татарова. У такому випадку Зеленський може зміцнити свою команду, але ризикує отримати проблеми відразу з низки напрямків. По-перше, це відмінний привід для критики президента як людини, яка покриває корупцію в себе під боком. І таких критиків, які публічно почнуть «мочити» Зеленського, буде чимало, адже саме він обіцяв про те, що не допустить корупцію у владних кабінетах. По-друге, якщо Зеленський «впишеться» за Татарова, це автоматично означає початок війни з НАБУ, яке розслідує цю справу. А отже, президента чекатимуть довгі важкі телефонні розмови з партнерами України на Заході.

Крім того, не слід забувати про фактор президента-демократа Джо Байдена, який украй педантично ставитиметься до будь-яких випадів на адресу створених в Україні, завдяки йому і Демократичнiй партії, антикорупційних інститутів.

Здається, що найпростішим вирішенням проблеми могла б стати добровільна відставка Татарова, але й у такому випадку офіс президента нiби визнає правдивість підозр на адресу заступника Єрмака. З огляду на численні скандали, які щоразу спалахують у президентській команді, це не найкращий результат даної історії. Поки схоже на те, що офіс президента схиляється до варіанта з невтручанням. У будь-якому разі саме це випливає з заяви радника Єрмака Михайла Подоляка.

«Президент і ОП сповідують принцип невтручання у справи правоохоронних та антикорупційних органів. Щодо свого оточення президент дотримується того ж принципу: ніякого кумівства в офісі президента бути не може», — заявив він.

Однак головна проблема полягає в тому, що доброго фіналу для Зеленського в цій історії не буде. Будь-який iз них загрожує президенту новими репутаційні втратами. Поки ж «невтручання» ВП, за інформацією «Апострофа», зводитиметься до спроб інформаційно відвернути увагу від Татарова. Але якщо НАБУ і лояльні до бюро громадські працівники продовжать «діставати» Татарова — а так воно і буде, — всі спроби Банкової потягнути час призведуть до ще гірших наслідків.

Олександр ПОДОБРІЙ
(Інтернет-видання «Апостроф»)