Кремль відновив роботи на «Північному потоці-2»: планує завершити до Нового року

Цими днями у водах Німеччини мають відновити укладання труб для газопроводу «Північний потік-2».

Роботи виконуватиме спеціалізована баржа «Фортуна», яка ходить під російським прапором. За даними російських видань, у Балтійському морі, на південь від мілководного району Адлергрунд, судно «Фортуна» вестиме підводні операції на трубопроводі з 5 по 31 грудня.

Російське судно постачання «Іван Сидоренко» завершило перехід iз Калінінграда на захід Балтики, приєднавшись до трубоукладача «Академік Черський», який iз ранку суботи перебуває  в точці завершення одного з відрізків добудовувати «Північний потiк-2».

Наприкінці листопада німецьке морське агентство розмістило повідомлення для моряків про проведення в цьому ж районі, в тих же координатах, підводного укладання труб на двох паралельних нитках неназваного трубопроводу.

При цьо­му, за даними ЗМІ, проєктна компанія підтвердила, що йдеться таки про відновлення будівництва «Північного потоку-2», поки лише у водах Німеччини.

«За нашими даними, «Північний потік-2» планує використовувати «Академіка Черського», — повідомила представник німецького Федерального відомства судноплавства і гідрографії Мерле Мансфельд.

Самі німці публічно підтримують проєкт російського президента Володимира Путіна, так, наприклад, керівник МЗС Німеччини Хайко Маас заявив: газопровід «Північний потік-2» буде добудований до кінця, але невідомо, коли саме.

При цьому влада німецької федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія планує створити спеціальний фонд, який будуть використовувати для продовження будівництва російського газо­проводу в обхід санкцій США.

«Газпром» же  вирішив добудовувати «Північний потік-2» власними силами після того, як 19 жовтня 2020 року Вашингтон ввів санкції щодо газогону. У цей же час iз Росією відмовилася співпрацювати європейська компанія Allseas, яка надавала трубоукладач для будівництва. У прокладці труб були задіяні три судна компанії — Pioneering Spirit, Solitair і Audacia.

Тепер слово за американцями. За даними видання Bild, новообраний американський президент Джо Байден після приходу до влади у США буде готовий «поховати» «Північний потік-2». Раніше цю тему просував його попередник Дональд Трамп.

На минулих вихідних посольство США в Берліні закликало уряд Німеччини призупинити будівництво газопроводу «Північний потік-2». «Зараз настав час для Німеччини і ЄС закликати до мораторію на будівництво трубопроводу, — сказала тимчасово повірена посольства США в Берліні Робін Куінвілл. — Це стане чітким сигналом про те, що Європа більше не сприймає зловмисної поведінки Росії». І додала, що трубопровід є не просто економічним проєктом, а політичним інструментом Кремля, щоб обійти Україну і розділити Європу.

ТЕНДЕНЦІЇ

Світ у боргах

Світовий борг унаслідок пандемії коронавірусу сягне 200 трильйонів доларів, що становить 265% світового продукту. Такої думки дотримуються експерти аналітичної компанії S&P Global, стверджуючи, що співвідношення боргу до світового продукту зросло на 14%. Проте тренд до зростання частки спостерігався і раніше, коронакриза лише посилила його. Пов’язано це з тим, що на всіх рівнях від компаній до домогосподарств з’явилась потреба у кредитних коштах через економічне падіння.

Також аналітики не вбачають у цьому явищі майбутньої боргової кризи. «Очікуване зростання частки боргу до світового ВВП у 2020 році навряд чи спричинить боргову кризу найближчим часом. Економіки відновлюються, вакцини вже постачаються, відсоткові ставки залишаються на низькому рівні, а боргова поведінка повертається в норму», — вважають у компанії. За їхнім прогнозом, якщо світова економіка й надалі продовжить відновлюватись, світова частка боргу до ВВП зменшиться до 256% до 2023 року.

А ТИМ ЧАСОМ...

Час стати «зеленими»

Пандемія коронавірусу є можливістю для України почати переформатовувати енергетику в «чистому» напрямку.

«В умовах, коли весь світ переживає пандемію, ми проживаємо нетривіальний рік, це нам дає певні можливості поглянути на світ з іншого кута, використати цей час, щоб переформатуватися, зробити нашу енергетику чистою», — заявила ексміністр енергетики Ольга Буславець, додавши, що нині в енергетичному секторі існує багато проблем, накопичених за останні роки.
«Збiглося дуже багато факторів, серед яких відкриття молодого ринку електроенергії, який потребував виваженого еволюційного розвитку.

Однак деякі речі ми не встигли зробити до його відкриття, тож мали певні проблеми з інвесторами відновлюваних джерел енергії», — зауважила Буславець і висловила переконання, що меморандум між урядом та учасниками ринку ВДЕ відновив довіру інвесторів. Нині Міненерго працює над упровадженням «зелених» аукціонів, найближчим часом будуть визначені перші квоти.

«Ми виконали свої зобов’язання перед інвесторами щодо поточних розрахунків у серпні, вересні, а за жовтень розрахунок буде здійснений повністю на початку грудня», — констатувала вона.

За новим Прогнозним енергетичним балансом виробництва та споживання електроенергії в енергосистемі України, у нас відбуватиметься пропорційне зниження обсягів виробництва електро­енергії атомною, гідро- та тепловою генерацією. Прогнозне виробництво електро­енергії атомними електростанціями скорочено на 7 млрд кВт-год (на 8,6%) — до 73,7 млрд кВт-год.

За новим же законом, уже з 21 липня зменшено розмір «зелених» тарифів для об’єктів, введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 року: на 10-15% залежно від потужності — для сонячних електростанцій та на 7,5% — для вітрових електростанцій.