Три сценарії проти ковіду: як Зе-влада планує маневрувати між пандемією і економікою

Українська влада з усіх сил намагається маневрувати між епідеміологічною ситуацією в державі, яка постійно погіршується, та елементарними потребами вітчизняної економіки.

Адже повний локдаун, на якому наполягає Міністерство охорони здоров’я та деякі інші чиновники, здатен повністю зруйнувати економіку, відтак виходити з карантину буде нікому.

А тому влада пропонує реалізувати кілька, на її думку, дієвих заходів: реформи, локдаун, податкова амністія.

Влада: політ нормальний

Окрім антикризової підтримки, яку уряд намагається надавати нашим співгромадянам у час коронакризи, від влади вимагають також і стратегічних кроків щодо покращення бізнес-клімату в Україні. Цьому має сприяти низка реформ, які вже запущені та будуть продовжені наступного року.

Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, надзвичайно ефективно показала себе, зокрема, мала приватизація: відкриті аукціони без корупційної складової, які відбуваються зараз, вигідні й для держави, і для бізнесу.

Оптимістично ставиться до ситуації й Міністерство фінансів, заявляючи, що Державний бюджет упорається з коронакризою. Також, на думку чиновників, важливою сферою, де активно відбуваються зміни, залишається цифровізація державних послуг, а вже з 2021 року Україна стане повністю «пейперлес» у питаннях взаємовідносин із державою.

«Серед наших головних орієнтирів залишається входження України до ТОП-30 рейтингу DoingBusiness. Тому ми працюємо по конкретних сферах: спрощення підключення до енергомереж, здешевлення кредитних ресурсів, підтримка експортного потенціалу української продукції на міжнародних ринках. Усе це на порядку денному, і ми вже бачимо позитивні зрушення в усіх цих сферах», — наголосив Шмигаль, подякувавши інвесторам та бізнесу, який платить податки та створює робочі місця в Україні.

Шкода від карантину

Друга ідея від уряду — обмеження в роботі бізнесу у вихідні дні або й повний локдаун. Тим часом у Європейській Бізнес Асоціації заявили: жорсткий локдаун і закриття більшості бізнесів у вихідні принесуть більше шкоди, ніж користі.

На переконання бізнес-спільноти, державі потрібен план, що складається з розумних кроків, базується на світових практиках і накопиченому досвіді.

Водночас необхідні чіткі та зрозумілі адаптивні кроки взаємодії з бізнесом, а не жорсткі тотальні обмеження, аби підтримати й економічне здоров’я країни в тому числі. На переконання ж спільноти, жорсткий локдаун і закриття більшості бізнесів на період вихідних принесуть більше шкоди, ніж користі.

Бізнес-спільнота наголошує, що варто розглядати кілька шляхів урегулювання ситуації та забезпечувати, наскільки це можливо, баланс здоров’я населення та економічного здоров’я.

«Безумовно, наразі час є непростим і важко всім — бізнесу, населенню, владі. Так, населенню все ж варто мати більший рівень самосвідомості, аби допомагати протидіяти поширенню вірусу. Компаніям варто, що, власне, більшість вже й робить, шукати нові ніші та можливості, максимально підтримувати кожного працівника. Однак і влада має бути проактивною як у питанні протидії поширення вірусу, так і щодо підтримки населення та бізнесу. Адже наразі, на жаль, цього не відчувається», — заявила виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.

На думку експертів, рівень економічної активності у вихідні дні є достатньо високим. Тож тотальне закриття на вікенд може боляче вдарити по підприємцях, а для декого — стати фінальною крапкою в роботі. Водночас наразі компанії досить свідомо підходять до ситуації з «COVID-19», наприклад, виявляючи захворювання на підприємстві — вживають превентивних заходів, аби зменшити поширення хвороби, запроваджують принцип самоізоляції для тих, хто, імовірно, контактував із хворим. Запроваджують особливі правила та заходи безпеки при роботі з клієнтами тощо.

А тому, як вважають у профільній асоціації, бізнес закликає уникнути жорсткого локдауну в країні та підходити до ухвалення будь-яких рішень із точки зору довгострокового, стратегічного планування та адаптивності. Крім того, слід не лише встановлювати правила, а й якісно контролювати їх дотримання — як населенням, так і бізнесом, що є прямою відповідальністю Нацполіції, та наразі далеко не завжди виконується належним чином.

Президент обіцяв у травні

Ще одна ідея від урядовців — компенсаційні виплати бізнесменам, які змушені закритися через локдаун, та податкова амністія. Відповідний законопроєкт український президент Володимир Зеленський обіцяв іще у травні. Але наразі влада мовчить. Щоправда, підготовка до його ухвалення ведеться, але доволі повільно і за закритими дверима.

«Концепт амністії повністю узгоджений, — сказав голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. — Параметри амністії: 5% — загальна ставка, 9% — підвищена ставка на активи, які перебувають за кордоном, 18% — на готівку». При цьому, за словами депутата, амністію хочуть закінчити у 2021 році. На його думку, стимулом показати у декларації своє справжнє майно та реальні активи має стати запровадження автоматичного обміну податковою інформацією та плану протидії розмиванню бази оподаткування. Також законопроєкт передбачає, що декларації, які платники податків оприлюднять у межах податкової амністії, не можна буде використовувати у суді як докази в інших справах.

Податкова амністія — це легалізація статків шляхом офіційного оприлюднення реального розміру доходу. Тобто підприємець сплачує певну суму податків — і держава його звільняє від будь-яких видів відповідальності.

Така практика у світових економіках є досить поширеною. «В Україні було проведено податкову амністію. Це сталося одразу після Майдану. Під час правління Януковича було створено злочинну систему податкових майданчиків, коли бізнес заганяли безпосередньо до користування цими податковими майданчиками. Вони фактично використовували їх, щоб зменшувати свої податки, особливо це стосується сплати ПДВ.

Податкова амністія, яку тоді провели, була спрямована на те, щоб зняти з гачка бізнес, який потрапив у ту ситуацію. І це спрацювало. Питання було не в наповненні державного бюджету в першу чергу, а в тому, щоб фактично амністувати бізнес, для того, щоб він міг далі спокійно працювати, заробляти гроші, давати робочі місця тощо. Це був позитивний ефект», — сказав економіст Ілля Несходовський.

Головне — довіряти

Обсяг тіньової економіки в Україні зашкалює. За даними Міністерства економіки, безпосередньо перед запровадженням карантинних заходів навесні цього року частка тіньової економіки в Україні становила 31% від ВВП. Якщо ж робити оцінки за методом збитковості підприємств, то «тінь» становить аж 38%.

Попередні результати дослідження, проведеного «Ернст енд Янг», — майже чверть української економіки перебуває в тіні. При цьому майже 20% ВВП країни — 700 млрд грн — це тіньова готівка.
У попередні роки обсяги тіньової економіки в Україні були ще більшими.

Офіційно в Мін­економіки називали цифру в майже 40%, тоді як українські експерти говорили про половину економіки в тіні.
Отже, за словами Несходовського, податкова амністія має виконати цілком конкретні завдання.

Судова система в Україні недосконала, тому деякі бізнеси для того, щоб зберегти свій капітал, виводили його за кордон. Хтось каже, що їх слід вишукувати і карати, але ефект від цього буде мінімальний. Іншими словами, судова система України і судова система в світі в принципі не дасть можливості залучити багато коштів.

Тож тут питання в тому, щоб дати амністію некримінальному капіталу. Це стосується підприємців, які виводили свій капітал за кордон, щоб захиститися від судового свавілля, для того, щоб їхній бізнес не захопили рейдери.

Сама ця ідея покладена в цей законопроєкт — дати можливість бізнесу легалізувати капітал, вивести його з тіні й завести в Україну для того, щоб він працював в Україні, створював робочі місця тощо. Міжнародний досвід проведення такої амністії, за словами експерта, показує, що ефект від цього є: легалізується капітал, створюються робочі місця, збільшуються інвестиції.

«Проте є одне «але» — це не можна проводити постійно. Це має бути одномоментно, один раз. Капітали мають бути виведені й заведені в Україну, почати працювати, й уже тоді буде зрозуміло, що далі ми працюємо винятково за тими правилами і законодавчими вимогами, які є в Україні», — сказав експерт.

Також, на його думку, існують дуже жорсткі обмеження щодо тих коштів, які заробили чиновники. Тобто якщо це пов’язано з корупцією, хабарництвом та іншими такими речами, коли людина зловживала владою, то, звісно, вона не отримає жодної податкової амністії.  При цьому експерт наголошує: довіра — це ключовий момент.

«Якщо немає довіри до податкових органів, то бізнес не вийде з тіні. Податкова амністія не спрацьовує в тих країнах, які очікують, що вона спрацює в значних обсягах. Там, де держава фактично гарантує, що надалі жодних залучень до відповідальності не буде, бізнес декларує свій капітал. В Україні є серйозна проблема з судовою системою.

Але тут є ще інший момент. Судова система була не краща в 2014–2015 роках, але тодішня проведена податкова амністія дала свій результат у тому, щоб зняти напругу з бізнесу.  Те ж саме очікується зараз. Податкова амністія дасть можливість легалізувати бізнес і далі працювати нормально.

Зараз країни світу починають усе більше контролювати міжнародні фінансові потоки, відкривається інформація, відкривається банківська таємниця, починає працювати фінансовий моніторинг. Люди мають пояснювати похо­дження коштів. Для бізнесу є ризик втратити все внаслідок тих змін, які відбуваються у світі», — зазначив він.

ІНІЦІАТИВИ

Розвиток вимагає швидкості

Американська торговельна палата в Україні закликає Міністерство охорони здоров’я України збільшити гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання для прискорення розгортання мереж 3G та 4G.

Тобто збільшити гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання для радіо- та телекомунікаційного обладнання до 100 мкВт/см2. Чинне регулювання, згідно з яким гранично допустимий показник ЕМВ встановлено на рівні 10 мкВт/см2, є найнижчим у порівнянні з країнами Європи та Північної Америки, де він становить у середньому від 500 до 1000 мкВт/см2, що, в свою чергу, стримує впровадження новітніх технологій у галузі та подальший розвиток мереж мобільного зв’язку.

Робота мобільного зв’язку забезпечується розвинутою мережею базових станцій, які використовують радіохвилі для підтримки з’єднання мобільних телефонів із телефонними мережами та мережею інтернет. Для підвищення якості мобільного зв’язку, а також максимального забезпечення населення мережами 3G та 4G, оператори мають збільшувати кількість базових станцій та здійснювати їх постійне переоснащення відповідно до сучасних технологічних розробок галузі.

Збільшення норм електромагнітного випромінювання, що пропонується проєктом наказу, усуне штучні бар’єри на шляху до модернізації та розвитку мереж мобільного зв’язку і дозволить операторам встановлювати додаткове обладнання або збільшити потужність на вже працюючих базових станціях, щоб наростити ємність мобільних мереж і покращити покриття.  Крім того, в операторів з’явиться більше можливостей для вибору оптимальних майданчиків для нових базових станцій.

Для того, щоб досягти якісного покриття, необов’язково буде встановлювати базову станцію в центрі населеного пункту, буде достатньо знайти відповідний майданчик навіть на околиці. До того ж збільшення гранично допустимих рівнів ЕМВ до 100 мкВт/см2 дасть змогу наблизити норми національного законодавства до європейських та пришвидшити подальше розгортання мереж 3G та 4G в сільській місцевості.