Київ вшанував жертв Голодоморів. (Фото Олесі СУЛИМИ.)
«Трагедія Голодомору не абстрактна. Вона особиста. Це мозаїка поламаних доль цілком реальних людей. І відповідальність за неї не абстрактна. Вона має конкретні прізвища. Це Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар, Хатаєвич та інші більшовики, — акцентував у День пам’яті Голодоморів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
— Сімейну пам’ять не стерти. Розповіді старших про опухлих від голоду людей на вулицях не забути. Покоління наших бабусь та дідусів до скону не могли залишити ані краплі у тарілці. Зокрема, і у моїй сім’ї. Навіть уже за «ситих» років».
Міністр закликав продовжувати доносити світу правду про Голодомор 1932—1933 років та переконувати інших визнавати його геноцидом українського народу. «Наша спільна боротьба за правду триває. Україна пам’ятає – світ визнає», — резюмував Дмитро Кулеба.
Нагадаємо, першими Голодомор в Україні геноцидом визнали Естонія та Австралія ще 1993 року. Потім це зробила резолюцією Сенату в 2003-му Канада. США стали шістнадцятою країною визнання правди про свідоме нищення українців голодом: 4 жовтня 2018-го Сенат США одностайним рішенням ухвалив двопартійну резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу. Цей документ став результатом досліджень теми з 1985 року. На міждержавному рівні пам’ять жертв Голодомору без зазначення терміна «геноцид» вшановували заявами або резолюціями в ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ та Європарламенті.
«З 1932 по 1933 рік тоталітарний радянський режим Йосипа Сталіна створив в Україні жахливий голод — геноцид, покликаний зламати дух українського народу, стерти його ідентичність і зупинити його прагнення до свободи і незалежності.
Мільйони померли від голоду, багато хто з них діти, інші були заарештовані, депортовані або страчені в рамках цієї жорстокої кампанії», — сказав цьогоріч у відеозверненні напередодні дня вшанування жертв Голодоморів в Україні канадський прем’єр Джастін Трюдо. Він підкреслив, що укранці «твердо трималися своєї мови і своєї культури, незважаючи на всі спроби режиму придушувати і переслідувати».
Тим часом хорватський політик Марко Мілановіч Літре 27 листопада виступив із трибуни парламенту із засудженням Голодомору, влаштованого в Україні радянськими окупантам. А в День пам’яті жертв Голодомору Літре спільно з українськими дипломатами долучився до жалобної акції поряд із пам’ятником Тарасу Шевченку в Загребі.
Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
Упродовж кількох століть метою московії є загарбання України й поневолення нашого народу — політично, економічно, ідеологічно, духовно і мовно. >>
Неготовність України до повномасштабної війни з північним сусідом, системна криза з мобілізацією, мало не тотальне ухиляння від мобілізації й масові СЗЧ, колаборація чималої кількості українців з ворогом, мародери у владі, які грабують свою країну в час війни >>
23 листопада в Україні вшанували 91-ші роковини пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 рр. та масових штучних голодів 1921—1923 та 1946—1947 років. >>
