«Це просто знущання над людьми»: мешканці 4-поверхівки в Полтаві два тижні живуть без газу

Грабунок серед бiлого дня

81­-річний мешканець 4­поверхової «сталінки» Петро Радченко розповідає: ця історія розпочалася з того, що бригада будівельників, яка виконувала роботи з утеплення однієї з квартир, виявила витік природного газу зі старої іржавої труби, що пролягає фасадом будинку. Відтак господар квартири змушений був зателефонувати до аварійної газової служби.

— І от замість того, аби усунути аварійну ситуацію, газовики 4 листопада без будь­якого попередження відключили газ в усьому будинку, — скаржиться Петро Романович. — Уявіть собі, вже 20 днiв, як мешканці майже 60 квартир живуть без блакитного палива.

Я пів місяця перед цим провів у лікарні, аби хоч трохи поліпшити здоров’я, а тепер змушений втамовувати голод неповноцінною їжею, харчуватися всухом’ятку. Через відсутність гарячої води (у наших квартирах встановлені газові водонагрівачі) не можу помитися. І в такій ситуації опинилися багато інших літніх людей, котрі мешкають у нашому будинку.

— У мене тут проживає 90­-річний батько. Він є заслуженим лікарем України. То хіба він заслужив у нашої держави на те, щоб у такому поважному віці сидіти у власній квартирі без газу й гарячої води? — обурюється Ірина Шульженко.

— Звісно, я з онучкою навідуюся до нього, приношу щось поїсти. Біда в тому, що через отаку несправедливість він зовсім занепав духом. Газовики вимагають, щоб ми узаконили газову колонку, якою батько користується багато років. Проте, якщо існують такі вимоги, згідно з логікою, вони мали б попередити про них заздалегідь. А не так: ага, у вас, мовляв, неузаконена колонка, отже, доки її не узаконите, живіть без газу. Причому, як мені стало відомо, зараз це коштує дуже дорого — від 3 до 7 тисяч гривень. А ви запитали в пенсіонера, чи має він такі кошти?

Як виявилося з розмови з мешканцями згаданого будинку, котрі неждано­негадано по­трапили в ось таку халепу, у багатьох із них колонка таки узаконена. Проте незалежно від того, є до них претензії в газопостачального підприємства чи немає, усі вони стали заручниками безрадісної ситуації.

Одна з жіночок повідала, що купила квартиру з новою газовою колонкою. Коли переоформляла на себе житло, представники АТ «Полтавагаз» навідувалися до неї — і тоді, стверджує вона, і словом не обмовилися про те, що газова колонка не узаконена.

А тепер виявилося, що за її квартирою числиться зовсім інший водонагрівач. «Розумію, що приватник, котрому продали структуру, яка багато років була комунальною, безжалісний, — робить висновок моя співрозмовниця. — Але ж хіба можна отак у холодну пору року (а в багатьох із нас іще й індивідуальне газове опалення) узяти й припинити постачання газу?»

— Окрім того, щоб заробити на узаконенні газових колонок, монополіст хоче, аби ми уклали з ним договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж та обладнання, — приєднується до розмови Олег Тарануха.

— Згідно з цим договором, власник кожної квартири має заплатити 300 гривень. Без цього, як дохідливо пояснили нам представники АТ «Полтавагаз», постачання природного газу до нашого будинку не відновлять. До речі, у сусідньому будинку, що за адресою: вулиця Гоголя, 19, газу не було пів року, аж поки його мешканці таки не підписали отого горезвісного договору.

Тепер газовики хочуть і нас «переламати через коліно». Та це ще не все. От буквально сьогодні я забрав акт, складений пічником із КП «ЖЕО № 2» за результатом планової перевірки, — так було завжди. Проте після цього в АТ «Полтавагаз» мені заявили, що цю процедуру має виконувати їхній пічник і за таку послугу ми також маємо платити.

— Та це ж відвертий грабунок серед білого дня, — не втримується від різкої оцінки Петро Радченко. — Якщо був витік газу, «аварійка» мала усунути неполадки, а не відключати газ.

Люди говорять: кожен тепер виживає, як може. Хтось намагається готувати їжу на електроплитці, хтось — у мультиварці, через що використовують значно більше електроенергії, що суттєво позначається на гаманці. Із тим, щобпомитися, складніше, оскільки воду можуть нагріти хіба що… в електричному чайнику.

— Ну гаразд, я живу з 97­річною матір’ю, а уявіть собі, як обходитися без елементарних побутових зручностей сім’ям із малими дітьми. Це просто знущання над людьми, — висловлює свою думку ще одна мешканка «сталінки» — Надія Литвин. — Та газовикам усе «фіолетово»: відключивши газ, вони займаються грубим вимаганням грошей. Їх цікавлять тільки гроші — і все.

А от подруга по нещастю мешканців будинку №11/21 Ольга Ковтун ділиться, що минуло лише два дні відтоді, як вилікувалася від важкої форми коронавірусної хвороби — перенесла двостороннє запалення легень. Стверджує, що, попри заяви чиновників із високих трибун про те, що в державних медичних установах лікування цього інфекційного захворювання має бути безкоштовним, насправді все відбувається за власний кошт.

— Газову колонку ми свого часу поміняли, після чого нас запевнили, що все гаразд. А зараз мені кажуть: у вас, мовляв, неузаконена колонка. Однак, зрозумійте, я просто не маю змоги терміново усунути недоліки, про існування яких не знала, — зізнається Ольга Василівна. — До того ж нам пропонують укласти договір на обслуговування як газового обладнання, так і внутрішньобудинкових мереж, а це додаткові витрати. Ні, ми не відмовляємося від усунення недоліків, але тільки за умови, якщо АТ «Полтавагаз» виділить нам на це певний період часу й відновить постачання блакитного палива. До слова, ті мешканці, котрі, на відміну від мене, мають фінансові можливості, уже роблять перші кроки з узаконення газових водонагрівачів.

Олег Тарануха додає, що не йдеться ж про якусь супераварійну ситуацію — насправді катастрофічних неполадок немає, і переймається тим, що через ось такі дії газовиків мешканці як альтернативу газовим колонкам почнуть встановлювати електричні бойлери (до речі, багато хто це вже робить), внаслідок чого електромережа старого приміщення може не витримати навантаження. Відтак реальною є загроза лишитися ще й без електрики.

«Вийдемо на вулицю!»

Петро Радченко зазначає, що, аби якось вплинути на газопостачальне підприємство, звертався до облдержадміністрації, однак там його попросили подати звернення в письмовому вигляді, на що літній чоловік відповів: поки я, мовляв, напишу вам листа й поки ви дасте на нього відповідь, мине час, а газ нам потрібен зараз. Обурені люди нарікають, що в такий складний час, коли бушує пандемія коронавірусної інфекції, інші держави намагаються якось полегшити життя своїх громадян, а наша — навпаки, його ускладнює, і погрожують: у разі, якщо АТ «Полтавагаз» не піде їм назустріч, а й далі випробовуватиме їхнє терпіння, вони гуртом вийдуть на вулицю й на знак протесту перекриють рух автотранспорту.

Нове законодавство твердить: чиї мережі, того й відповідальність та оплата за їх технічне обслуговування

Згідно із Законом України «Про житлово­комунальні послуги», який в останній редакції набрав чинності 1 травня 2019 року, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання здійснюється суб’єктом, визначеним співвласником багатоквартирного житлового будинку, за його кошт. Точкою розмежування фактично є засувка на вводі газової труби до будинку. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між оператором ГРМ та власником визначається в акті розмежування. Лише після підписання таких актів власники мають право укладати договори на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання з будь­якою організацією, що має дозвільні документи на виконання таких робіт.

Як повідомила прессекретар АТ «Полтавагаз» Ольга Артеменко, у житловому будинку, про який ідеться, наявне корозійне пошкодження труби, що, хоч і пролягає фасадом будівлі, належить до внутрішньобудинкової газової мережі, а отже, вона в зоні відповідальності співвласників житла.

— Раніше обслуговування внутрішньобудинкових мереж було покладене на ЖЕО, яке було балансоутримувачем житлових будинків, це було внесено до тарифу. Закон про житлово­комунальні послуги в редакції 2017 року цей пункт виключив. На балансі ж АТ «Полтавагаз» внутрішньобудинкові газопроводи ніколи не перебували, — пояснює вона.

— Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання, якщо є витік природного газу, оператор ГРМ зобов’язаний припинити його розподіл, встановивши інвентарну заглушку, що наші фахівці і зробили. Якщо співвласники будинку мають акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності, то в ньому може бути прописано, що АТ «Полтавагаз» бере під свою відповідальність газову мережу не до вводу до будинку, а, скажімо, до стояка.

У співвласників будинку, що на вулиці Небесної Сотні, 11/21, немає ані згаданого акта, ані договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання. У Законі України «Про житлово­комунальні послуги» зазначено, що поточний ремонт газових мереж та будь­які інші планові роботи проводяться за кошт співвласників із залученням ними будь­якої організації, яка має право на проведення таких робіт.

Ми не наполягаємо на тому, щоб це було АТ «Полтавагаз», — у Полтаві є фірми, які мають відповідну ліцензію, тож мешканці будинку, які звернулися до вашої редакції, мають право вибору. Принципово одне: газопровід має бути відремонтований — без цього постачання природного газу їм ніхто не відновить. Так само відповідальністю кожного власника газової колонки (як і інших газових приладів) є її узаконення.

Думаю, усім відомо, що при її заміні потрібно вносити зміни до проєкту. Ми регулярно інформуємо про все це споживачів наших послуг і на сайті АТ «Полтавагаз», і на сторінці організації у «Фейсбуці», тож дуже дивно, чому люди не в курсі.

Після того, як газопровід буде відремонтований, має бути письмове звернення співвласників житлового будинку до Полтавського управління газового господарства — і тоді вже оператор ГРМ відновить постачання природного газу. Можна й приходити особисто, але попередньо зателефонувавши, оскільки в умовах карантину ми працюємо в обмеженому режимі.

Що тут іще скажеш? Дорогі співвітчизники, звикаймо до того, що за все доведеться платити: і за сам природний газ, і за його транспортування, і за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, які не ремонтували десятиріччями (хоч плата за це була закладена в тарифі) і, відпрацювавши свій ресурс, тепер нерідко стають непридатними та потребують заміни.