ПРИКОЛИ про зятів і тещ
— Фаїно Георгіївно, куди ви так нафарбувалися?
— Піду в гості, поки вони самі не приперлися. >>
Приходить людина в адвокатську контору «Рабинович—Брехер—Вайнштейн—Лідман—Кац та Іванов» і просить, щоб його справи вів Іванов.
— Але чому не хтонебудь з інших компаньйонів фірми? — питає його секретар.
— Ви знаєте, я якось більше довіряю людинi, яка зуміла пролізти в таку тісну компанію.
* * *
— Ви знаєте, я винайшов новий спосіб розбагатіти.
— Знаю. Але у мене ви вже позичали.
* * *
Якщо підiйти до сплячої людини й гаркнути в неї над вухом «тринадцять», вона схопиться і злякано озиратиметься, що ще раз підтверджує магічну природу таємничого числа.
* * *
П’яний чоловік повертається додому о 3й годині ночі. У передпокої падає, лунає страшний гуркiт. Із кімнати вибігають переляканiдружина і двоє дітей.
Чоловiк:
— Що, без татка не можете заснути?
* * *
— Галочко, чи було коли-небудь, щоб твiй чоловiк увечерi не прийшов додому?
— Тiльки раз, через мiсяць пiсля весiлля. Але сподiваюся, що вiн iще повернеться.
— Фаїно Георгіївно, куди ви так нафарбувалися?
— Піду в гості, поки вони самі не приперлися. >>
Якщо комусь дуже хочеться розлучитися, передаю цінну пораду своєї бабусі: терпiть і любіть одне одного, дві пенсії краще, ніж одна. >>
Сповідь чиновника в церквi нагадує свідчення. >>
— Тату, а скажи, всi казки починаються зі слів «Жили-були»?
— Ні, синку. Найкращі казки починаються зі слів «Якщо ви проголосуєте за мене на виборах...» >>
— Послухайте, Абрамовичу, як у вас справи з комп’ютерною грамотністю?
— Просунутий користувач — домофон я вже опанував >>
Вовочка:
— Мамо, йди в кабінет, впала велика драбина.
— Ну тато тобі дасть, коли довідається.
— Тато вже знає, він висить на люстрі. >>