Вірменія відзначила День пам’яті загиблих у Карабасі військових: Франція солідаризується з вірменами

Неділя, 22 листопада, була оголошена в Вірменії Днем пам’яті військовослужбовців, загиблих у карабаській війні.

Рішення про траурну дату було прийнято в ході зустрічі президента Вірменії Армена Саркісяна і Католикоса всіх вірмен Гарегіна Другого.
    

За інформацією Єревана, в карабаському конфлікті 2020 року загинули 2425 військовослужбовців. До цього числа входять ті, кого вдалося впізнати, ще не всі загиблі внесені в списки втрат.

Крім того, міноборони невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки заявило про 1637 загиблих військовослужбовців армії оборони Карабаху.

21 листопада омбудсман республіки Артак Бегларян розповів, що з моменту початку пошукових робіт у Карабасі знайдено близько 350 тіл вірменських військовослужбовців. Тобто загальна кількість загиблих перевищує чотири тисячі. Азербайджан не повідомляє про свої втрати.
    

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що після недавньої війни в Нагірному Карабасі країна «стоїть перед необхідністю» реформування своїх збройних сил. Напередодні був призначений новий міністр оборони Вірменії Вагаршак Арутюнян.

«Ми повинні серйозно проаналізувати події, зрозуміти, де ми помилилися, і повинні з тих помилок зробити висновки», — заявив Пашинян.

Прем’єр Вірменії уточнив, що необхідність корінних змін у вірменській армії пов’язана з діяльністю Туреччини в Нагірному Карабасі, миротворчою місією Росії і післявоєнною обстановкою.

«Вважаю, що за короткий період ми підготуємо новий пакет реформ», — сказав глава вірменського уряду.
    

У Вірменії після підписання 10 листопада угоди про мир в Нагірному Карабасі не припиняються протести. Протестувальники, які належать до симпатиків попередньої влади, поваленої внаслідок народних виступів у 2018 році, вимагають відставки Пашиняна, звинувачуючи його в зраді.

Сам пан Пашинян пояснював, що у нього не було іншого виходу і що на необхідності перемир’я найбільше наполягали вірменські військові.

А ТИМ ЧАСОМ...

Влада Франції, за вказівкою президента Франції Емманюеля Макрона і міністра у справах Європи і закордонних справ Жан-Іва Ле Дріана, розпочала реалізацію програми надання широкої допомоги вірменам, які постраждали в результаті конфлікту в Нагірному Карабасі.

Про це повідомляє офіційний представник французького МЗС. Зазначається, що французька сторона організує низку авіарейсів. Крім того, Париж посилить шпитальну співпрацю між двома країнами. Також нададуть «підтримку тих проєктів у Вірменії, які здійснюють гуманітарні організації, а також агенції ООН».
    

Французькі парламентарії 19 листопада висловили бажання визнати незалежність Нагірного Карабаху. Відповідну резолюцію внесли в Сенат країни. Раніше в Парижі вітали перемир’я в регіоні. Французький президент Емманюель Макрон після підписання угоди про перемир’я також підкреслював свої дружні почуття до Вірменії і її народу.
    

Тим часом понад 120 французьких діячів культури, серед яких актори Ален Делон, Фанні Ардан, Жан Рено, Жюльєт Бінош, П’єр Рішар, Клаудіа Кардінале та кінорежисер Коста Гаврас, підписали відкритий лист із закликом підтримати Вірменію і Нагірний Карабах. Текст листа опубліковано в газеті «Фігаро».
    

«Понад століття після геноциду вірмен оттоманськими вождями в 1915 році цей же народ знову став жертвою двох авторитарних режимів. Обидва ці режими — і в Баку, і в Анкарі — розпалюють міжетнічну ненависть, щоб зміцнити свою абсолютну владу ще одним кривавим трофеєм. Доля вірменського народу тільки що була розтоптана в Нагірному Карабасі, регіоні, який вірмени називають Арцах. Уже понад два тисячолiття там живуть скромні та горді люди, всім серцем прив’язані до цієї суворої і прекрасної землі. Вони хотіли продовжувати своє існування там, де їхнi предки побудували будинки, школи й чудові монастирі — в серці неприступних гір і важких для оранки долин. Без будь-якої людської поваги Туреччина Реджепа Таїпа Ердогана і Азербайджан Ільхама Алієва вирішили знищити ці законні прагнення... У XXI столітті таке розпалювання ненависті викликає най­глибше обурення», — йдеться, зокрема, в цьому зверненні.