Бюджет «плану капітуляції»: Порошенко розкритикував кошторис на 2025 рік
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
Українська влада сама порушила всі свої домовленості з МВФ і тим самим ускладнила шлях до власних грошей. (Фото з сайта 112.ua.)
За підрахунками фінансових аналітиків, цьогорічна «діра» державного кошторису — рекордна.
Адже 300 млрд грн — це майже третина всього річного кошторису країни. Знайти ресурси для її «латання» у вітчизняній економіці влада так і не змогла. І це не дивно.
З одного боку — епідемія коронавірусу, яка пригальмувала економіку вже з березня, з другого і третього — передвиборчі дії партії влади на кшталт популістського підвищення заробітних плат та конституційна криза, яка взагалі дезорганізувала країну.
Відповідь на сакраментальне питання «Що робити?» будь-яка українська влада знає чітко — треба просити грошей у наших фінансових кредиторів. Але якщо попередникам президента Володимира Зеленського це назагал вдавалося, то народній Зе-команді доведеться непросто.
І про це йому вже повідомили. Прямо, без натяків і офіційно. «Для перегляду програми МВФ Україна повинна досягти повного взаєморозуміння в кроках для подальшої співпраці, — заявила у «Твіттері» директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва одразу після телефонної розмови з президентом України.
«Конструктивна телефонна розмова з Володимиром Зеленським щодо реалізації програми МВФ, незалежності центрального банку і зусиль щодо боротьби з корупцією. Перегляду програми має передувати повне взаєморозуміння в кроках», — жорстко прокоментувала Георгієва свій ляпас вищому керівництву нашої держави.
«Україна порушила свої зобов’язання: це питання і керівництва НБУ, й антикорупційних органів, і електронного декларування. Поки ці позиції, принаймні дві останні, не будуть виконуватися, про транш не може навіть ітися. І навіть якщо ці два питання будуть вирішені, залишається багато інших обіцянок, які українська влада не виконала», — прокоментував ситуацію економіст Ілля Несходовський, зазначивши, що Україна не отримає транш МВФ найближчим часом, — і в наступному бюджетному році це відчує бізнес.
Його колеги додають: не тільки бізнес, а й пересічні українці. «Дуже часто можна почути таке запитання: «А коли українці відчують проблеми у зв’язку з заморожуванням співпраці з МВФ?». Відповідь: «Уже відчувають, — написав інвестиційний банкір Сергій Фурса. — Насправді українці зараз більш ніж відчувають. Навіть на тлі збереження стабільності гривні. Навіть без запуску друкарського верстата».
Україна, за його словами, не виконує план із запозичень.
«Ніхто не дає Україні в борг. І це в той момент, коли світові фондові ринки перебувають на історичних максимумах. Коли в світі дуже багато грошей. А відсотки рекордно низькі. Хто завгодно може залучити гроші в борг, всі цим займаються, крім України. Ми не можемо взяти в борг у той момент, коли взяти в борг простіше і дешевше за все, — продовжує Фурса.
І пояснює: — Все тому, що в нас проблеми з МВФ. Тому що для всіх співпраця з МВФ — це ще й сигнал того, що країна-позичальник адекватна. До співпраці з МВФ прив’язане фінансування від ЄС, а 1,2 млрд. євро зараз би дуже не завадили, і Світовим банком. Усі ринкові гравці, люди, що керують трильйонами доларів, чекають від України співпраці з МВФ».
«Наступний транш Міжнародного валютного фонду в Україні очікується в кінці нинішнього або на початку 2021 року — Київ повинен узгодити з Фондом три основні питання», — висловив сподівання влади представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан, маючи на увазі ухвалення Держбюджету на 2021 рік, а також питання антикорупційної структури і незалежності Національного банку.
«При цьому чутки про те, що програма під загрозою, не відповідають дійсності, — сказав Мокан. — Триває взаємодія і комунікації з МВФ».
«Розумних людей можна обдурити. Але тільки один раз», — прокоментував бадьорі заяви чиновника Сергій Фурса, маючи на увазі клятвені заяви української влади вашингтонським фінансистам. За його словами, заява української сторони про те, що ми все виконали для першого траншу, некоректні. «Ми, може бути, виконали все, що повинні були зробити на кінець липня. Але кінець липня був давно, — продовжив Фурса.
— А меморандум передбачає розклад кроків, тайм-план реформ. І, може, для когось це стане сюрпризом, але чим пізніше ви виконуєте вимоги, тим більше вимог вам треба виконати. І якщо ви виконали те, що повинні були в липні, але говорите про транш у грудні, то ви не отримаєте транш, поки не зробите все, що треба було виконати до грудня. Тому що ви не виконуєте план співпраці. Тому що ви не виконуєте взяті на себе зобов’язання».
На його думку, Україна сама закрила собі доступ до грошей.
«Це зробили не злі іноземці. Це українська влада порушила всі домовленості з МВФ. Зруйнувала частину реформ. Атакувала антикорупційну інфраструктуру, підірвала довіру до Нацбанку. Українська влада за своїми незрозумілими для нас причинами зробила розворот у реформах, що залишило нас без грошей. І тепер неважливо, чому вони це зробили. Або чому не завадили КС це зробити. Важливий результат», — наголосив Фурса.
А результат — сумний і тривожний. І привид дефолту, який іноді з’являється над Україною, знову починає матеріалізовуватися над нами всіма.
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
Гранти на розвиток переробної галузі виграли ще 20 українських підприємств – вони отримають загалом 84,9 млн. >>
В інформаційному просторі додалося багато адреналіну: 17 жовтня німецький таблоїд Bild написав, нібито Україна має відповідні матеріали й знання, аби за кілька тижнів відновити свій ядерний арсенал. >>
Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Україна підписали Меморандум для забезпечення виплат на тверде паливо протягом зимового періоду для обігріву домівок. >>
Оголошену консенсусну позицію лідерів країн «Групи семи» щодо рішення колективно надати Україні фінансову допомогу у вигляді макрофінансового кредиту на 45 мільярдів євро привітала Європейська комісія. >>
Литва інвестує 10 мільйонів євро у виробництво ракети-дрона «Паляниця» за прикладом «данської моделі», тобто шляхом прямого фінансування українського виробника. >>