Букет із шин та асфальту: День гідності та свободи пройде на тлі обвалу рейтингу Зе-команди

День гідності та свободи, який Україна відзначає в суботу, 21 листопада, може стати серйозним випробуванням принаймні для двох головних дійових осіб держави: патріотично налаштованих пасіонаріїв та діючої влади.

Перші прагнуть захистити своє майбутнє і не допустити в розвитку держави повороту назад, тобто до Москви. Владний інститут має значно скромнішу мету: гарантувати собі простір для маневру, убезпечити суспільство від радикальних зрушень та продовжити нинішню ситуацію невизначеності.

Із кожним днем після приходу до влади Зе-команди це протиріччя загострюється. Частина патріотично налаштованих сил уже прозоро натякнула: одним лише маршем їхній виступ може не завершитися…

А деякі вітчизняні ЗМІ пишуть конкретніше: річниця початку Революції гідності може стати першим днем нового Майдану. Як стверджує «Ділова столиця», якщо влада намагатиметься застосувати силу проти мітингарів, ті тримають у запасі шини і коктейлі Молотова. І ще не розучилися використовувати їх у середмісті Києва.

І причин для цього більше, ніж достатньо. Майстер дво­значностей і недомовок президент України Володимир Зеленський, схоже, сам загнав себе у пастку.

З одного боку, під час передвиборчої кампанії він не цурався патріотичних гасел і навіть обіцяв довести до логічного кінця деякі незавершені справи свого попередника Петра Порошенка: покарати винних у розстрілі Небесної сотні, надати пільги родичам героїв тощо. З іншого — певні аванси Зе-кандидат роздавав і прихильникам Москви, а отже, вони також хочуть отримати від нього свій профіт.
    

Таким чином махровий популізм, який феєрично привів до керівництва державою 95-й квартал, зараз починає працювати проти нього, — і, на жаль, проти держави Україна. Відтак у країні настає саме та поляризація суспільства, проти якої обіцяли боротися представники «зеленої» влади і яку де-факто вони самі й породили.
     

Ситуація для влади загострюється ще й через пандемію коронавірусу, яка показала нездатність влади вирішувати не лише стратегічні завдання у сфері національної безпеки, а й тактичні — більш-менш ефективно захистити українців від хвороби та не забирати в них можливість заробляти.
    

Те, що влада «зливає» Майдан, для більшості патріотів сьогодні стає цілком очевидним. Ложку олії до багаття підливає близький до проросійського політика Віктора Медведчука телеканал «ЗІК», коли на нинішньому тижні знову повторив фразу річної давнини соратниці експрезидента Віктора Януковича Олени Лукаш: «Список Небесної сотні наполовину сфальсифікований».

Тоді, нагадаємо, Лукаш закликала економити бюджетні кошти, які уряд, мовляв, надміру щедро роздає родичам загиблих за Україну. За її підрахунками, за 6 років сума становила 250 млн. гривень, які Лукаш порадила владі використати на потрібніші цілі.

Офіс президента та вся Зе-команда той випад проковтнули, даючи підстави вважати, що влада насправді погоджується із провокаціями колишніх. Адже президент Володимир Зеленський, який два тижні тому блискавично відреагував на несправедливі звинувачення свого друга — російського режисера вірменського походження Саріка Андреасяна, цього разу змовчав, не захистивши національних героїв.
    

Змовчали члени Зе-команди і про випадок наруги над пам’яттю загиблих, коли молодик публічно справив природну потребу на алеї Небесної сотні. Суспільного осуду — нуль, закликів до поліції з’ясувати деталі та підготувати доказову базу для суду — жодних.
    

А вчора ми побачили вишеньку на торті — обшук у Національному музеї Революції гідності.
    

«До нас прийшли правоохоронці саме у той день, коли ми опублікували пояснення, чому ці події не можна вважати дер­жавним переворотом», — пояснили представники закладу в ефірі канала «Еспресо».
    

Наразі ж напередодні святкування музей зачинено.
    

Зрештою, Зе-президент, як виглядає, не планує виконувати і власні передвиборчі обіцянки щодо завершення слідства про події 2013-2014 років. Як повідомляє сайт UNN, із початку року було проведено 30 слідчих експериментів на вулиці Інститутській. Наразі їх планується ще 170. А це означає, що турборежим у цій справі влада організовувати не планує.
    

А тому громадська організація «Рух опору капітуляції» планує особисто повідомити про ці проблеми головному пацієнту коронавірусного відділення лікарні «Феофанія».

«У День свободи й гідності ми маємо захистити національні та громадянські права, — заявили в «РОК» і пояснили свій план дій. — О 14-й годині збираємося на Європейській площі. Звідти ми їдемо до «Феофанії», де Зеленський iз ВІП-палати записує відосики. Якщо президент до того моменту звідти втече — поїдемо шукати його додому, на дачу, під офіс президента, якщо поїде в іншу область — наші активісти знайдуть його і там».
    

Активісти мають для влади подарунки — шини та шматки асфальту. «Ми повернемо президенту те, що він підсунув нам замість ліків та апаратів ШВЛ. Зеленський, ти відповіси за те, що ти зробив iз країною. Ти можеш спробувати в цей день сховатися, але наголошуємо: втекти від відповідальності не вдасться», — цитує активістів Gazeta.ua.
    

Ще рік тому подібні настрої у суспільстві були винятком, їх  одразу ж оголошували інспірованими попередниками, зокрема «непосадженим баригою» Петром Порошенком. Сьогодні ж Зеленський-Голобородько швидко перетворюється з улюбленця нації на  малозначущого персонажа з відеороликів. Що суттєво зменшує можливості маневру для влади, а в уяві патріотів перетворює всю Зе-команду в продовжувачів справи Віктора Януковича. І, враховуючи дії офісу президента та монобільшості, заперечити тут важко.
    

«Зараз Зеленський не є фігурою, від якої очікують чогось цікавого. Це новий етап президентства Зеленського. Коли він уже не президент надії, а тимчасова фігура на чолі держави, поки не прийдуть інші. Таких поки що немає», — каже політичний оглядач Леонід Швець, наводячи дані соціологічних досліджень: рік тому кількість людей, які казали, що країна розвивається у правильному напрямку, перевищувала 50 відсотків. Зараз — 15–16.  
    

Тим часом, як зазначає портал «Твоє місто», постраждалим учасникам, які отримали тілесні ушкодження під час масових акцій громадського протесту в Україні, що розпочалися 21 листопада 2013 року, виплатять матеріальну допомогу. Одноразову матеріальну виплату отримають 68 мешканців Львова по 1500 грн.

На ці потреби у міському бюджеті Львова передбачили 102 тис. грн. У місті цього дня відбудеться низка заходів: «Студентське Браство Львівщини» встановить майданівський намет біля пам’ятника Тарасові Шевченку, в якому працюватиме фотовиставка, приурочена до подій Євромайдану. Увечері того ж дня на проспекті Свободи на великому екрані покажуть відеоретроспективу тих подій.

Але чи не найбільшим успіхом — патріотичних сил, не влади — є значне розширення географії святкування: не лише на столицю і західний регіон. Як повідомляє сайт «Главком», цьогоріч масові заходи пройдуть, зокрема, в Одесі та інших містах, що їх намагаються позиціонувати як проросійські.
    

Патріотичні сили демонструють, що вони не втрачають ні масовості, ні завзяття. Влада — що вона за все добре, проти всього поганого, — без зайвої деталізації і заглиблення у проблему. Принаймні без пояснення, що вона вважає добрим, а що — поганим.

Але якщо політика ігнорування дійсності та перетворення суспільних процесів у жанр водевілю призведе до тектонічних зсувів у державі, разом з усіма супутніми втратами і ризиками, то винними у цьому будуть аж ніяк не національні патріоти.