Хоче закінчити війну: Трамп чекає на зустріч із Путіним
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості вже зазіхає на авіазаводи
18.11.2020
Мінстратегпром хоче підім’яти під себе столичний завод «Антонов» i ще п’ять підприємств.
В українському політикумі та економічній царині спокій може лише снитися, й черговим доказом цього стали намагання новоствореного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості отримати ручний контроль над авіаційними заводами, забравши їх від концерну «Укроборонпром».
Ідеться про ласі шматки державного майна, які Мінстратегпром хоче підім’яти під себе, — це столичний завод «Антонов» i ще п’ять підприємств.
Від самого початку створення Мінстратегпром фахівці попереджали про те, що його «придумали» з метою відновити корупційні потоки на підприємствах «Укроборонпром».
І хоч нове Міністерство стратегічних галузей промисловості ще й досі не сформувало штат, ба, навіть не має власного приміщення та доступу до секретності, але, зрештою, воно вже встигло показати свої апетити.
Як заявив голова неурядової організації StateWatch, яка покликана утвердити принципи Good Governance в роботі органів влади, Гліб Канєвський, під час одного з найближчих засідань уряду віцепрем’єр — міністр стратегпрому Олег Уруський спробує знову проштовхнути постанову про передачу авіапідприємств до Мінстратегпрому.
На його думку, таке рішення є вершиною недалекоглядної політики, яке може спровокувати низку фінансово-економічних збитків для держави й члени Кабміну мають врахувати як стратегічні, так і організаційні перешкоди.
«Стратегічна перешкода виникла через відсутність… Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу, яку Мінстратегпром ще не розробило, а персональні заяви Олега Уруського лише посилюють дезорієнтацію в уряді. Наразі фактично неможливо надати оцінку планам Містратегпрому щодо Укроборонпрому: тобто на зустрічі з міжнародними партнерами із клубу НАТО, віцепрем’єр Уруський може говорити одне, а на засідання Кабміну виносити інше.
Такі суперечності загрожують спровокувати недовіру у відносинах між Києвом та Парижем та іншими європейськими столицями. А неквапливість із розробкою Стратегії ОПК призводить до того, що не можливо затвердити нову політику власності Укроборонпрому, — застерігає Гліб Канєвський.
Щодо організаційних перешкод, то голова StateWatch ставить низку риторичних запитань: «Як міністерство, яке, окрім повноцінного штату, досі не має власного приміщення та вебсайта, може забезпечити прийом справ та фінансово-господарської документації підприємств, які під грифом «таємно» працюють з українською армією та з військовими силами інших країн?
Як воно забезпечить функції безпеки, контролю та внутрішнього аудиту на підприємствах, які розташовані не тільки в Києві, а й у Запоріжжі та Харкові? Власне, як таке формально існуюче відомство забезпечить кадрову політику на шести підприємствах укупі з багатотисячним колективом?»
Варто наголосити, що Міністерство фінансів виступає категорично проти ініціатив нового міністерства тільки тому, що не може від нового відомства отримати відповідь на питання: «Хто відповідатиме за старі борги авіавиробників?».
Аби хоч якось вийти з патової ситуації, що склалася, експертна організація StateWatch пропонує Кабміну України здійснити наступні кроки, які вiдповiдатимуть законодавчим та організаційним реаліям ОПК.
Найперше, ДК «Укроборонпром» має підготувати для уряду комплексний аналіз наслідків, ризиків і економічного впливу рішень щодо перерозподілу власних підприємств-учасників з огляду на їхнiй стратегічний статус для обороноздатності. Мінстратегпром має розробити Стратегію ОПК, яка виключатиме ручне управління державними заводами та передбачить запровадження стандартів OECD.
Також на підставі Стратегії та на основі попередніх напрацювань Мінекономіки Мінстратегпром має розробити та внести на Кабмін політику власності ДК «Укроборонпром».
І лише коли всі плани щодо розвитку ОПК будуть затверджені основними документами, Кабінет Міністрів зможе ухвалити виважене рішення, яке не провокуватиме нові фінансово-економічні збитки для держави та конфлікти з європейськими партнерами, а стане елементом далекоглядної стратегії.
