Кількість безробітних у нашій державі зростає, навіть попри доволі високу трудову міграцію.
Це прямі наслідки пандемії коронавірусу і суворого карантину, який супроводив її.
Працедавці при цьому збільшують обсяги заборгованості і поповнюють армію безробітних.
А тим часом статисти дослідили, на які саме потреби витрачають свої кошти наші співвітчизники.
«Армія» зростає
Державна служба статистики України назвала кількість українців. котрі працюють неформально, у першому півріччі 2020 року у віці 15–70 років: 3 млн 291 тис. осіб. Це 20,5% від загальної чисельності працездатних українців цього віку.
За даними статистичного відомства, у другому півріччі 2020 року неформально зайнятими працювали 1 млн 437 тис. осіб, не за наймом — 1 млн 853 тис. осіб. За останній квартал кількість неформально зайнятих скоротилася на 4,9%.
Тим часом заборгованість підприємств із виплати заробітної плати в Україні в серпні 2020 року зросла на 0,6% у порівнянні з липнем і становить 3,42 мільярда гривень. За даними Держстату, заборгованість працівникам економічно активних підприємств станом на перше вересня склала 2,198 мільярда гривень, що на 0,8% більше показника місяцем раніше. У липні заборгованість підприємств із виплати заробітної плати зросла на 8,1%. Зокрема, заборгованість працівникам економічно активних підприємств на 1 серпня поточного року зросла на 12,2% і становила 2,18 мільярда гривень.
Держстат також зазначає: дані наводяться без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях.
Щодо регіонів, то найбільше зростання заборгованості спостерігалося у Рівненській області — на 38,5%, Херсонській — на 19,2%, Кіровоградській — на 18,2%, Харківській — на 8,3%, Чернігівській — на 7,8%, Черкаській — на 4,8%, Вінницькій — на 3,4%, Дніпропетровській — на 3,3%, Запорізькій і Миколаївській областях — на 2,5% і Києві — на 10,4%.
Натомість у частині регіонів рівень заборгованості із зарплати скорочується. Це насамперед зафіксовано у Львівській — на 25,5%, Чернівецькій — на 22,6%, Луганській — на 17,4%, Тернопільській — на 12,9%, Закарпатській — на 9,4%, Житомирській — на 8,7%, Донецькій — на 4,1%, Одеській — на 3%, Сумській — на 2,7%, Хмельницькій — на 1,1%, Полтавській області — на 1%.
У містах витрачають на послуги, в селах — на господарство
Державна служба статистики України проаналізувала, на які потреби наші співвітчизники витрачають найбільші суми коштів. Виявилося, що це продовольчі товари та харчування поза домом, — на ці потреби українці витрачають 48,1% своїх доходів.
На непродовольчі товари українці витрачають 29,6% своїх доходів, на оплату різних послуг — 14,1%, на особисте підсобне господарство — 1,3%, на інші цілі — 6,9%.
При цьому витрати жителів міст і сіл неоднакові. Якщо міські жителі витрачають на продтовари і харчування поза домом 48,5% своїх доходів, то жителі сіл — 46,4%. На непродовольчі товари жителі міст витрачають 28,7% своїх доходів, жителі сіл — 32,1%, на оплату послуг у містах витрачають 16,1% доходів, у селах — 9,3%.Натомість на особисте підсобне господарство жителі міст витрачають лише 0,3% своїх доходів, тоді як жителі сіл — 3,8%. Інші витрати в містах становлять 6,4%, а в селах — 8,4%.
При цьому середні споживчі витрати одного домогосподарства в Україні становлять 8 тис. 219 грн на місяць, неспоживчі витрати — 732 грн на місяць, що в сумі дорівнює 8 тис. 951 грн. З цієї суми на продтовари і харчування поза домом витрачається 4 тис. 301 грн, на непродовольчі товари — 2 тис. 641 грн, на послуги — близько 1 тис. 400 грн.