Залежність від агресора: економіка України і досі залишається тісно пов`язаною з Росією

Російсько-українська війна триває вже сьомий рік. Але, судячи з економічної статистики, це протистояння абсолютно не зачіпає наші двосторонні господарські зв`язки.

Або зачіпає, але дуже поверхово. Принаймні російські інвестиції до нас активно надходять, а цілі галузі нашого народного господарства залежать від поставок із Російської Федерації.

Інвестиції з РФ: обмеження,
яких не було

Головним торговим партнером нашої країни в нинішньому році став Китай: за перші 8 місяців року Україна експортувала в Китай товарів на 4,35 мільярда доларів. Якщо порівнювати з минулим роком, то падіння експорту становило лише 1,6 відсотка. Іншими словами наша торгівля хоча й падає, але повільніше, ніж колись. Прем`єр-міністр України Денис Шмигаль вважає такі показники доволі позитивними. І заявляє, що в умовах світової кризи і падіння економік партнерів нашої держави ситуація могла б і значно відчутніше позначитися на зовнішній торгівлі України.
При цьому пан Шмигаль вбачає ще один плюс: Україна, за його словами, продовжує відкривати нові торгові ринки, зокрема в Африці й Азії. В цьому керівник Кабінету Міністрів бачить вагомий прогрес у напрямку підтримки українських експортерів. «До речі, товарообіг із Росією за цей період зменшився на 33 відсотки і зараз він на історичному мінімумі. Основна причина — зменшення імпорту російських товарів на 39 відсотків», — похвалився Денис Шмигаль.
Утім експерти заявляють: процес обмеження торгівлі з Федерацією аж ніяк не пов`язаний із залізною волею української влади, яка, за її словами, переорієнтовує вітчизняний товаропотік із країни-агресора на більш прогнозовані ринки. Тобто, так би мало бути. Але так, на жаль, не є.
За словами економічного експерта Єгора Кияна, у нас такого поняття, як обмеження інвестицій до Російської Федерації, не було застосовано взагалі й ніколи. «Були санкції або персональні, або проти будь-яких компаній, які були на українському ринку, наприклад, «Яндекс». У цілому ж економічна діяльність і відносини з Росією офіційно не обмежувалися. Відповідно у нас зберігся певний рівень інвестицій. На жаль, капітал, який приходить в Україну, — тимчасовий і короткостроковий», — пояснив експерт.
За статистикою Національного банку України, з 2009 по 2019 роки в Україні кількість російських банків знизилася з 13 до 5. Тобто, це приклад того, що відтік їх капіталу таки відбувається, а обсяг нових інвестицій падає. За минулий рік це було приблизно 200 мільйонів доларів, ще роком раніше було близько 500 мільйонів. У принципі, це суми невеликі. Гроші були спрямовані в ту сферу, яка страждала від певних обмежень, зокрема в банківський сектор.

«Вузькі місця» —АПК і нафтопереробка

Що стосується інших секторів, то тут немає жодної достовірної інформації. Взагалі, можливостей приховати інвестиції в інші сфери дуже багато. Це може бути придбання активів або прихід активів через треті країни, також це може бути придбання акцій. Але при цьому потрібно підкреслити, що у нас обмеження приходу російського капіталу в нашу країну не повинно бути саме метою, просто цей процес повинен бути прозорим. «Санкції повинні направити іншу сторону до певної поведінки — це найголовніше, що ми повинні розуміти», — каже Киян і додає, що інвестиції, які приходять із боку РФ у малий і середній бізнес, назагал не несуть суттєвої загрози для України, але інвестиції, які заходять у стратегічні підприємства або просто у великі підприємства — та ще й пов’язані з особами, які перебувають у переліку санкцій або пов’язані з урядом РФ, — то саме ці інвестиції можна вважати найнебезпечнішими для української економіки.
Щодо імпорту, то тут ситуація не виглядає аж настільки барвистою: за цілою низкою товарної номенклатури Україна залишається залежною від Російської Федерації. До них належать, зокрема, агропромисловий комплекс, для якого ми поставляємо з Росії міндобрива. Ну і, звичайно, це наші традиційні больові точки залежності від Росії — нафтопереробна галузь та атомна енергетика.
За словами експерта, на європейських ринках існує доволі сильна конкуренція, до того ж номенклатура товарів та товарних груп наразі тримає нас у залежності від країни-ворога. «Наприклад, ми не можемо домовитися про суцільний промисловий безвіз для українських товарів на європейський ринок, і тому в нас залишатимуться ті статті імпорту та експорту до РФ, які ми не зможемо поставляти в повному обсязі в Європу. Але, на жаль, зараз така ситуація, що ми більшою мірою залежимо від російських товарів, ніж Росія від нас. Загалом за останні 4 роки в торгівлі з Росією нічого не змінилося, незважаючи на різноманітні ембарго », — уточнив експерт, додавши, що за цілою низкою товарних груп ми залишаємося орієнтовані на російські ринки, відповідно існує певна залежність від тих ринків. Також є підприємства, які працюють на РФ, тобто є і певний вплив Росії на ці компанії.
І ця ситуація досі не міняється, навіть попри загиблих на війні та агресивну риторику нашого північного сусіда.

А ТИМ ЧАСОМ...

    Заробітчани платять менше
Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за перше півріччя 2020 року склав 7 млрд 168 млн доларів. Це на 6,4%, або на 493 млн доларів, менше, ніж роком раніше, коли загальна сума становила 7 млрд 661 млн доларів.
За твердженнями Національного банку України, регулятор враховував у своїй статистиці як офіційні, так і неофіційні канали надходження грошей в Україну. Так, наприклад, у січні-серпні 2020 року неформальні канали в Україні перевели 2 млрд 504 млн доларів, що на 1 млрд 281 млн доларів менше, ніж за цей же період роком раніше.
Торік, за цими ж даними, загальний обсяг цих коштів склав 12 млрд 17 млн доларів, що було на 8,2% більше, ніж за 2018 рік, коли загальна цифра становила 11 млрд 111 млн доларів.
Таким чином, рекордні суми надходження заробітчанських грошей до України, на думку аналітиків НБУ, привели до зміцнення курсу гривні до долара, яке ми спостерігали в 2019 році.