Касові апарати для ФОП: як руками дрібних підприємців намагаються залишити в тіні доходи великих

Дебати щодо введення реєстраторів розрахункових операцій для бізнесменів будь-якого штибу тривають уже давно. Але наразі настала точка кипіння, викликана провалом 4 листопада Верховною Радою проєкту закону щодо відтермінування впровадження касових апаратів для ФОП.

Депутати відправили законопроєкт на повторне перше читання. Після чого розпочалася безстрокова Всеукраїнська протестна акція #SaveФОП, мета якої — захистити малий бізнес від додаткового фінансового навантаження. 

Уже минулого тижня люди перекривали трасу в Чернігівській області. Проєкт закону передбачав відтермінування до 1 січня 2022 року впровадження реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку II-IV груп (фізичних осіб підприємців), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
    

Нагадаємо, що з 1 серпня почався перший етап запровадження програмних касових апаратів. Відтоді бізнес за бажання може користуватися спеціальним додатком — так званим «РРО в смартфоні». З початку наступного року використання РРО для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців мало стати обов’язковим.

А з 1 квітня 2021 року мав початися третій етап — РРО (традиційний або програмний) стане обов’язковим для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ-IV груп незалежно від видів діяльності.
    

Показовими є результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» із 29 жовтня по 2 листопада: 51% опитаних українців вважають, що розширення застосування касових апаратів (РРО) — це, швидше, наведення порядку у сфері сплати податків. Водночас 37% переконані, що це, швидше, утиски малого підприємництва.
    

Зазначається, що думка про утиски малого підприємництва особливо поширена серед тих, хто має власну справу (63%). При цьому, дві третини погоджуються з твердженням, що посилення контролю за дiяльнiстю бiзнесу з боку держави покращує якiсть товарiв та послуг, а третина — протилежної думки. Близько половини (54%) згодні, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки.
    

Думки фахівців iз приводу тотального запровадження РРО можна розділити на два основнi судження. Користь від запровадження касових апаратів полягає у: збільшенні надходжень до бюджету; виведенні частини малого бізнесу з тіні; припиненні використання частини ФОП для ухилення від сплати податків великим бізнесом; спрощенні внутрішнього обліку для самого підприємця; мінімальних додаткових витратах — якщо йдеться про програмне РРО; використанні європейського досвіду оподаткування малого бізнесу.
    

А ось до шкоди від запровадження касових апаратів експерти відносять: критичне збільшення витрат на обслуговування РРО (дрібні сільські підприємці старшого  віку, мало обізнані з інтернетом та й часто просто позбавлені якісного інтернет-покриття, називають початкову суму вкладення для забезпечення виконання закону вже з 1 січня 2020 року — до 60 тис. грн), додаткову звітність та облік, а відтак «фактичну ліквідацію спрощеного оподаткування»; доступ нереформованої фіскальної служби до всіх операцій малого бізнесу, що загрожує збитками від штрафів та перевірок та зростанням корупції; параліч мікробізнесу в сільській місцевості, де підприємці можуть не дати ради з програмним РРО чи касовим апаратом, зокрема і через поганий зв’язок.
    

Не треба бути великим фахівцем, аби спрогнозувати, що дрібний бізнес із дуже малим оборотом, особливо в теперішній  період пандемії, не «потягне» додаткових витрат навіть у кілька десятків тисяч гривень. А  те, що законотворці не виокремлюють підприємців із малим доходом, свідчить про те, що працюють  вони на  інтереси тих, хто має доходи понад у 1 млн грн.