Землю — на чисту воду: через тіньові оборудки бюджет України втрачає мільярди гривень

17.11.2020
Землю — на чисту воду: через тіньові оборудки бюджет України втрачає мільярди гривень

Агропромисловий сектор України з нетерпінням чекає на скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

 

Головні сподівання — він дасть поштовх до розвитку економіки та зростання ВВП і зробить відносини в аграрній сфері прозорішими. Що, у свою чергу, також сприятиме розвитку нашої економіки.


Дірка у 5 мільярдів і «сірі» схеми


На думку галузевих експертів, бю­джети різних рівнів в Україні багато років поспіль недоотримують кошти через тіньову оренду сільськогосподарських земель та інші шахрайські оборудки з землею. Ліквідація цих схем, за оцінками експертів, і взагалі земельна детінізація можуть принести додатково у бюджет мільярдні надходження.
    

«Дефіцит бюджету в нинішніх умовах, коли ми маємо проблему, пов’язану з економічною кризою та наслідками коронавірусу, має бути перекритий, і ми повинні мати впевненість у цьому, — сказав президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Наприклад, якщо це робити за рахунок цінних паперів, емісію яких проводить уряд, — це створює ще більшу небезпеку, ніж ми маємо сьогодні».
    

Тож, на думку експерта, у нас є інші джерела покриття дефіциту, безпечніші: детінізація ринку землі. «Ми маємо безліч прикладів, коли суб’єкти господарювання обробляють землю в «тіньовому» режимі і не сплачують жодних податків.

 

Втрати бюджету від цього оцінювалися в 2018 році приблизно в 4,7 млрд грн. Вважаю, що зараз ця сума навіть збільшилася, адже у нас збільшилися суми орендної плати в перерахунку за гектар. Тож суми несплачених податків приблизно перевалили за 5 млрд грн», — прокоментував Леонід Козаченко.
    

Владі, яка намагатиметься закрити бюджетні дірки, доведеться попрацювати чимало. Так, на думку голови Держ­геокадастру Романа Лещенка, наприклад, 40% із понад 500 тис. га земель Міністерства оборони досі не внесені до Державного земельного кадастру. 
    

«Землі оборони повинні працювати на підвищення обороноздатності країни, а не на тіньовий ринок. Раніше Держ­геокадастр уже оприлюднював факти про те, як на деяких військових полігонах замість танків їздять трактори і комбайни, а сама така діяльність завдає збитків державі на сотні мільйонів гривень», — заявив Лещенко.
    

«Після публікації на кадастровій карті інформаційного шару земель Мін­оборони, ми побачили, що на них є і приватні наділи по 2 гектари, навіть цілі житлові райони. Інвентаризація припинить процес «дерибану» землі Міноборони та покаже, де ще відбулися процеси, які потребують втручання правоохоронних органів», — наголосив він.
    

Лещенко додав, що бачить  щире прагнення керівництва Міністерства оборони України вивести землі відом­ства з тіні, й тому Держгеокадастр зробить усе можливе, щоб допомогти міні­стерству в проведенні інвентаризації.


Побоювання перебільшені


Думка, що наші співвітчизники не можуть дочекатися скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, аби одразу ж позбутися належних їм гектарів ріллі, надто песимістична.

 

На думку експертів, які спрогнозували можливий розвиток ситуації, українці схильні до консервативного розвитку подій, а тому не поспішатимуть продавати свої земельні ділянки.
    

На думку керівника відділу земельної політики та майнових відносин агроіндустріального холдингу МХП Володимира Нагорного, переважна більшість — 70-75% власників паїв — це жителі сільських населених пунктів.

 

Середній вік — 55-65 років. Решта 25-30% — в основному, люди у віці 45-55 років, які не проживають у місцевості розташування паю. Відповідно, основна група, рішення якої впливатимуть на кількісні показники угод із продажу земель, складається з місцевих жителів зрілого та похилого віку.
    

Офіційно пенсійний вік в Україні — 60 років. Фактично незначна частина сільських жителів має достатню працездатність в такому віці.

 

«Для забезпечення життєвих потреб їм потрібні засоби для існування. Розмір середньої заробітної плати, за даними Держстату, близький до 9 тис. 750 грн. Зрозуміло, що в сільських населених пунктах він значно нижчий, приблизно вдвічі, або ж можливість заробляти взагалі відсутня.  

 

При цьому дохід сільського жителя — це часто вже не заробітна плата, а пенсійні виплати та плата за передачу землі в оренду», — пояснює спеціаліст і додає, що у розвинених сільськогосподарських регіонах розмір орендної плати з вирахуванням податку на доходи фізичних осіб становить 3,5-4 тис. грн за кожен гектар або 8-9 тис. грн за пай.

 

«Іншими словами, 45% свого річного доходу середньостатистичний житель села отримує від того, що передав пай в оренду. Думаю, не слід детально нікому пояснювати, що 45% від річного доходу є досить важливим для людини з низьким рівнем працездатності, який живе на межі бідності», — каже Нагорний.
    

І саме цей фактор — важливість землі в житті середньостатистичного власника — і буде причиною того, що українці не продаватимуть свої паї, оскільки власники значною мірою фінансово залежать від цього майна.

 

«Звичайно, я не  заперечуватиму наявність бажання у деяких власників продати свою землю. Однак уже сьогодні спробую спрогнозувати, що в перший період після скасування мораторію, що станеться в другій половині 2021 і упродовж 2022 року, вирішать продати землю не більше 3% власників. Це не матиме істотного впливу на відносини землекористування в Україні», — резюмує він.