Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Художниця Віра Цепкова біля інсталяції «Океан».
Художниця Віра Цепкова, усвідомлюючи недосконалість світобудови, створює картини довершеності та бездоганності.
Виставковий центр сучасного мистецтва Музею історії Києва представляє виставку цієї молодої мисткині «Де ніхто з нас не був — ідеальні світи: Ланай».
«У Віри все красиво, гармонійно й ідеально: в сім’ї, мистецтві, в спілкуванні з друзями, — підкреслила на відкритті виставки Тетяна Костенко, перша заступниця генерального директора музею.
— Отож і роботи яскраві, життєрадісні, надихаючі. Особливо це важливо у цей коронавірусний період».
Художницю надихнув на творчість один з островів Гавайського архіпелагу, а саме — Ланай. «Натхнення до мене прийшло, коли чекала на другу донечку, — розповідає Віра Цепкова. — Дуже хотілося створювати щось красиве, яскраве, екзотичне. А головне — донести ту красу до інших». Так народжувалися роботи «Кедрові сосни», «Гібіскус», «Геліконія» (екзотична квітка), «Кактуси», «Узбережжя»…
Абстрактний експресіонізм, що звільняє розум від будь-якого контролю над інтелектом та логічними принципами, дозволяє художниці спонтанно висловлювати свої думки та ідеї в абсолютно хаотичних нефігуративних формах.
Особливою рисою творів Віри є вільне та автономне нанесення фарб на полотно, що відбувається винятково під впливом емоцій.
За допомогою фарб і мастихіна Віра Цепкова по-особливому передає красу і відтінки природи: легко, сміливо, ненав’язливо. Дивлячись на її полотна, мимоволі замислюєшся, що краса навколо нас дійсно здатна врятувати світ.
Сміливі мазки яскравих кольорів, як самовираження як спосіб перенести свої думки і почуття на полотно — так можна охарактеризувати творчість художниці.
Вона — економістка-міжнародниця та перекладачка з німецької та французької мов. Свого часу знайшла себе в мистецтві і вже іншого шляху не уявляє. До цього Віра Цепкова брала участь у колективних виставках за кордоном, мала дві персональні виставки у Києві.
«Я рада, що мала честь відкрити художницю Віру Цепкову для французів. Цього літа до десятиріччя «Замку мистецтв» у Нормандії ми презентували роботи цікавої української художниці. Сподіваємося й віримо, що наступного літа художниця проведе у нас цикл майстер-класів», — телефоном розповіла Олена Внуковська, директорка Української міжнародної школи в Парижі».
На виставці представлено 22 роботи. Подивитися її можна до кінця листопада.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>