Днями в мікрорайоні Алмазний на вулиці 23 Вересня 66-річна працівниця КП «ЖЕО №2», виконуючи свої професійні обов’язки, згрібала листя на узбіччі й раптово провалилася в глибоку яму.
Це сталося на очах у молодика, котрий проходив повз.
Не в змозі допомогти самостійно, він викликав «швидку» та рятувальників. За його словами, спочатку з провалля долинав стогін, та невдовзі все стихло.
«Коли працівники нашої служби прибули на місце події, з ями завглибшки майже 5 метрів ішов неприємний різкий запах. Працювати їм довелося в складних умовах, адже зверху отвір був порівняно невеликим, а при спуску вниз провалля стало ширшим, відтак була небезпека зсуву ґрунту, — розповів про подробиці начальник відділу інформації та комунікацій із громадськістю ГУ ДСНС України в Полтавській області Віталій Шкаревський.
— Рятувальники обв’язали рятувальними мотузками як драбину, так і колегу, який спускався в западину, аби в разі обвалу його можна було швидко витягнути. Також він був в апараті для захисту органів дихання. Жінка, яка лежала на дні провалля, не подавала ознак життя. Бездиханне тіло обв’язали мотузкою й підняли на поверхню. На жаль, медикам лишилося тільки констатувати смерть».
Тепер причини та обставини трагедії з’ясовують правоохоронці. Як повідомив заступник начальника відділу комунікацій Полтавської поліції Роман Грішин, за згаданим фактом відкрито два кримінальні провадження: за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 2 ст. 367 (службова недбалість, що потягнула тяжкі наслідки) ККУ.
У межах розслідування кримінального провадження, відкритого за фактом службової недбалості, що призвела до загибелі працівниці комунального підприємства, поліцейські провели санкціоновані обшуки у службових приміщеннях «Полтававодоканалу».
Тим часом багато хто з містян припускає, що таке глибоке провалля могло утворитися внаслідок обвалу застарілого каналізаційного колектора.
Річ у тiм, що такі колектори споруджували здебільшого за радянських часів (у 70—80-х роках минулого століття) із залізобетону — це було вигідно, адже не потребувало значних капіталовкладень.
Однак і термін експлуатації цих залізобетонних конструкцій не надто тривалий — щонайбільше 25 років, і він, зрозуміло, уже давно сплив. У деяких місцях подібні трубопроводи зруйнувалися повністю.
Відтак стоки нерідко течуть підземними «коридорами», що утворилися, і вимивають ґрунт. Там, де цей ґрунт структурно нестійкий, він деформується. Нагорі ж ми спостерігаємо обвали. Так, улітку минулого року в Полтаві біля гаражного кооперативу на вулиці Огнівській буквально за лічені хвилини пішов під землю легковий автомобіль.
Дякувати Богу, тоді ніхто з людей не постраждав. Та подібні обвали ґрунту в обласному центрі відбуваються все частіше й частіше. Тож де й коли обвал може статися наступного разу і хто стане його черговою жертвою, наразі ніхто прогнозувати не в змозі.