Феміда для «зелених»: головні інвестори у відновлювану енергетику таки подали до суду на державу

Як раніше прогнозувала «УМ», бізнесмени, що працюють у галузі відновлюваної енергетики, можуть звернутися до суду — з позовами до держави Україна, яка змінила правила гри у цій сфері.

Простіше кажучи, різко знизила тарифи на вироблену електроенергію, порушивши раніше дану обіцянку.

Відтак власники електростанцій опинилися у непростій ситуації: вони заборгували банкам, адже отримали значно менші прибутки, ніж планували раніше.

Постраждала і репутація України в очах зарубіжних інвесторів. Зрештою, погіршилися умови і для розвитку нетрадиційної енергетики при тому, що у світі її частка постійно зростає.

Бізнесмени пішли до суду

Через борги за надану електроенергію значна кількість інвесторів у відновлювану енергетику подала позови до державного трейдера «Гарантований покупець». На кінець жовтня в реєстрі судових рішень значилося 50 позовів від 43 компаній до державного трейдера.

Це єдиний в країні оператор із продажу електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Загальна сума претензій — 584 млн грн. Це близько 2,4% від загальної суми боргу держави перед «зеленим» бізнесом. Станом на 23 жовтня підприємство заборгувало виробникам відновлюваної енергетики 24,1 млрд грн.

Як відомо, з липня минулого року всю «зелену» електроенергію в країні купує і продає спеціально створена Кабміном держкомпанія «Гарантований покупець». Її завдання — підтримувати розвиток в Україні альтернативних джерел енергії: насамперед сонячних, вітрових, біогазових і мінігідроелектростанцій.

Однак в Україні «зелений» тариф прив’язаний до курсу євро. Це робить його в рази вищим, ніж вартість електроенергії інших виробників — атомних, теплових і гідроелектростанцій.

За словами експертів, саме ринок диктує ціни на електроенергію від виробників і трейдерів — і ДП «Гарантований покупець» не виняток. Утворену різницю держпідприємство покриває за рахунок двох джерел: перепродажу дешевої атомної і гідроелектроенергії за ціною ринку та грошові компенсації Укренерго, закладені в її тариф на передачу електроенергії для споживачів.

Утім держава не може впоратися з проблемою, що виробництво електроенергії з відновлюваних джерел… зростає. Як це відбувається у цілому світі.

За даними керівника Комітету Верховної Ради з енергетики і ЖКГ Андрія Геруса, з 2018-го по липень 2020 року потужності «зелених» електростанцій в Україні зросли на 220% — з 2,13 до 7,18 ГВт. Це призвело до додаткового фінансового навантаження на ДП «Гарантований покупець», у якого фізично не вистачає грошей.

За прогнозами Міненерго, в 2020 році «зелені» електростанції вироблять електроенергії на 52 млрд грн, що на 18,8 млрд грн більше, ніж держкомпанія зможе виплатити самостійно.

Найбільшу суму позову мають «Оріль-Лідер» і «Вінницька птахофабрика», які експлуатують дві біогазові електростанції і вимагають від «Гарантованого покупця» за вироблену електро­енергію 139,7 млн грн.

На другому місці опинилася компанія з Дніпропетровської області «Аякс Дніпро», яка вимагає від держпідприємства 79,4 млн грн. Третя — компанія «Віта Солар», яка належить канадській енергетичній компанії TIU Canada, яка вимагає 49,5 млн грн.

Перехід на нові технології

На щастя для нас, зовсім покидати Україну і згортати свої проєкти бізнесмени наразі не планують. Сьогодні вони розглядають проєкти з розбудови мережі накопичувачів енергії в Україні, так званих «Енерджісторіз», та розвитку «розумної» системи передач. Вони є стратегічно важливими для держави, заявив заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков.

Наразі нам допомогу надають французькі колеги, ЄБРР, МФК, щоб ми почали будувати систему накопичувачів «Енерджісторіз» на базі «Укренерго», підприємств, які працюють у сфері електроенергетики. Щоб зелена генерація могла забезпечувати пікове споживання. Вартість будівництва мінімальної системи із накопичення енергії коштує від 150 мільйонів доларів.

«Це великі кошти для держави, але цю роботу потрібно виконати», — наголосив заступник міністра, зазначивши, що проєкт вимагає будівництва додаткових високоманеврових потужностей.

За оцінками Укренерго, до 2025 року в Україні необхідно побудувати близько 2 ГВт маневрових потужностей, щоб урівноважити денні графіки навантаження на енергосистему. За відсутності резервів первинного регулювання до 2021 року необхідно ввести додатково не менше 200 МВт систем акумулювання електричної енергії для забезпечення резервів підтримання частоти.

ДО РЕЧІ

Чорнобиль і «зелений водень»

Тим часом міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський заявив: Чорнобильська зона відчуження може привабити інвестиції у виробництво «зеленого» водню та відновлювану енергетику. Як відомо, Міні­стерство енергетики у жовтні оголосило тендер на проведення дослідження потенціалу і можливостей впровадження в Україні водневої енергетики на базі відновлюваних джерел енергії.

«У зоні відчуження можемо надати вигідні умови, оскільки там невисока вартість оренди землі, з коефіцієнтом 0,15 від звичайної вартості. Чи готові сприяти інвесторам у Чорнобильській зоні. Це можуть бути і промислові інвестиції, наприклад вітрові станції, виробництво «зеленого» водню», — сказав він.

А ТИМ ЧАСОМ...

400 мільярдів — за широту і довготу

Нещодавно уряд презентував економічний аудит країни ReThink. У Міністерстві цифрової трансформації готують проєкти для залучення інвестицій в Україну.

«Інвестиційний потенціал України оцінюється в 63 млрд дол. Команда Мінцифри готує проєкти і зміни, спрямовані на залучення інвестицій і сприятливий бізнес-клімат — Дія City, е-Резидентство. Аудит стане основою Національної економічної стратегії до 2030-го. Вперше було зроблено комплексний аналіз Україні, щоб визначити допущені помилки за роки незалежності держави. Це дозволить вибрати найбільш ефективні напрямки розвитку», — сказав міністр Михайло Федоров, додавши, що нереалізований потенціал української землі становить 85 млрд доларів, надр — 409 млрд доларів, води — 12 млрд доларів, лісів — 40 млрд доларів, географічного розташування України — 407 млрд доларів.

«Залучені експерти, представники влади та бізнесу, вчені, провідні українські аналітичні центри, міжнародні аналітики, народні депутати, бізнес-асоціації. Вектори розвитку стануть головним планом і дорожньою картою для влади», — підсумував міністр.