Наймасовіші та найдорожчі: якими рекордами відзначились вибори президента США-2020

У США у вівторок, 3 листопада, завершилися вибори президента. Власне, день виборів став фінішем у виборчому процесі, який тривав кілька тижнів.

Адже ще з жовтня розпочалося дострокове голосування і чимало американців могли віддати свій голос поштою.

За головну посаду в країні боролися чинний президент, республіканець Дональд Трамп, і колишній віцепрезидент, демократ Джозеф Байден.

Одночасно відбувалися вибори віцепрезидента країни, 435 членів Палати представників, 35 законодавців Сенату американського Конгресу і 13 губернаторів штатів і територій.

Підрахунок у нескінченність

Великий обсяг дострокового голосування поштою ускладнює процедуру підрахунку бюлетенів і може збільшити терміни очікування результатів виборів.

Правила і процедури підрахунку бюлетенів, поданих до 3 листопада, визначаються штатами, що збільшує непередбачуваність термінів. Розмах поштового голосування може обернутися зростанням числа судових позовів щодо потенційно спірних бюлетенів, а це теж може загальмувати підбиття підсумків.

Але головною проблемою може стати, і вже стала, як на попередніх виборах, так і на цих, архаїчна виборча система США. Її навіть американцям складно зрозуміти.

Прикметно, що безпосередній результат голосування американців не вплине на підсумок президентських виборів напряму. Останнє слово у питанні, хто посяде найвищу посаду в державі, залишається за електоральним коледжем або колегією виборників. Ця колегія складається з 538 представників від американських штатів.

Коли американці обирають свого президента, вони фактично вирішують, яка з двох партій відправить своїх виборників до колегії. Через місяць із гаком після голосування виборники зберуться в столицях штатів і проведуть фактичні ви­бори президента, а Конгрес до січня отримає і порахує голоси виборників усіх 50 штатів.

У підсумку кандидат, що набере щонайменше 270 голосів, стане президентом. Зазвичай волевиявлення народу збігається з волевиявленням виборників. Однак іноді стається інакше, і в таких випадках визначальне рішення — саме за голосуванням колегії. 

Уже чотири рази в історії США траплялося, що кандидат ставав президентом, хоча він набирав менше голосів, ніж його опонент. Востаннє так сталося у 2016 році, коли переміг Трамп, який набрав на три мільйони голосів менше від своєї суперниці Хілларі Клінтон, але при цьому став президентом, бо зібрав більше виборників.

Інший подібний випадок також стався зовсім нещодавно — у 2000 році. Демократ Ал Гор здобув на пів мільйона голосів більше, ніж республіканець Джордж Буш-молодший. Але Буш здобув підтримку 271 виборника і став президентом.

Колегія виборників — це результат компромісу між авторами Конституції США, що набула чинності у 1787 році. У ті часи демократія була рідкісною формою правління. Декотрі з авторів Конституції побоювалися, що прямі вибори президента призведуть до «панування натовпу».

За століття США сильно змінилися. Колегія й досі існує, хоча більшість американців хотіли б її скасувати. Згідно з опитуванням американського інституту Gallup, понад 60% хотіли б обирати президента напряму.  

У 48 штатах вибори проводяться за системою «переможець забирає все». Партія і її претендент, який набрав хоч на якусь частку відсотка більше за суперника, забирає собі голоси всіх виборників від штату. Таким чином, пропадають сот­ні тисяч, а інколи й мільйони голосів виборців (у залежності від кількості населення штату), які голосували за кандидата від партії, яка програла.

Попри високу підтримку ідеї змін до виборчої системи, реформувати її буде складно. Скасування колегії виборників потребуватиме підтримки двох третин Конгресу та трьох чвертей самих штатів. Такої підтримки наразі немає.

Стосовно підрахунку голосів на цих виборах, то загальна картина змінювалася, немов у калейдоскопі. Боротьба йде за штати з великим населенням (і, відповідно, великою кількістю виборників). Дональд Трамп невдовзі після завершення голосування заявив про свою перемогу, а Джо Байден закликав не поспішати до закінчення остаточного підрахунку голосів.

У нього кращі, ніж у Трампа, шанси на перемогу, але повної визначеності немає. Як 2000 року ключовим штатом була Флорида, де підрахунок і перерахунок голосів тривав тижнями, так тепер таким визначальним штатом може стати Пенсильванія. У Пенсильванії бюлетені, відправлені поштою в день виборів, будуть враховані, якщо надійдуть до п’ятниці. Тож підрахунок голосів у штаті може тривати довго. 

Виборчі рекорди

Фахівці університету Флориди повідомили в середу, 4 листопада, що явка на президентських виборах в США становила 66,9% — рекордний показник за останні 120 років. Чинний рекорд явки був встановлений в 1900 році і становив 73,7%. Крім того, за даними U.S. Elections Project, вище 65% показник піднімався востаннє в 1908 році.

Раніше повідомлялося, що на виборах був зафіксований рекорд дострокового голосування — до 3 листопада свій вибір зробили понад 100 мільйонів американців. Такі дані озвучив U.S. Elections Project при університеті Флориди. Це майже 40% усіх громадян, що мають право голосу.

Однак і кількість тих, хто прийшов на виборчі дільниці в день голосування, виявилася рекордною. На президентських виборах в США в 2016 році явка становила близько 60%. На виборах-2020 цей показник збільшився до 66,9%.

Особливо високу явку в порівнянні з 2016 роком констатували в штатах Вісконсин, Вермонт і Мічиган. У Вісконсині виборчі дільниці відвідали 78,5% громадян, які мають право голосу, що на 12,29% більше, ніж чотири роки тому. У Вермонті зафіксували зростання явки на 10,02% в порівнянні з 2016 роком, а в Мічигані — на 9,97%.

Спеціаліст університету Флориди Майкл МакДональд зазначає, що понад 160 мільйонів осіб у всій країні відвідали виборчі дільниці в день голосування. Особливо вражаючими ці дані виглядають у контексті пандемії COVID-19 і санітарних обмежень.

Джо Байден став кандидатом у президенти США, який отримав найбільшу кількість голосів на виборах у США в історії, повідомляє британське видання «Гардіан». За нього вже віддали голоси понад 70 мільйонів виборців.

Таким чином, він побив попередній рекорд Барака Обами у 2008 році, коли за нього проголосували 69 498 516 виборців. Дональд Трамп посідає третю сходинку рейтингу — за нього наразі віддали голоси 67 375 754 виборці. Втім підрахунок голосів iще триває і позиції кандидатів можуть змінитися.

Найдорожчі в історії США

Понад 14 мільярдів доларів — стільки, за оцінками американської неурядової організації Центр за відповідальну політику (CRP), було витрачено на вибори президента та законодавців цього разу.

Десять років тому було важко уявити кандидата у президенти з мільярдом доларів, зазначає директор CRP Шила Крумгольц. Найбільшу частку з цих коштів було спрямовано на рекламу та заходи, організовані виборчими штабами кандидатів у президенти.

«Навіть у часи пандемії всі роблять більше пожертв у 2020 році, від звичайних людей до мільярдерів, які виписують чек iз вісьмома нулями, до супер PAC (так званих комітетів політичної дії), чиї правила та обмеження на фінансування відрізняються від тих, якими керуються політичні партії», — заявила організація.

Демократи мали фінансову перевагу над республіканцями, йдеться в повідомленні CRP. Навіть, якщо не враховувати гроші, витрачені мільярдерами, які брали участь у президентських перегонах, Майклом Блумбергом та Томом Стеєром, кандидати-демократи та відповідні групи витратили 5,5 мільярда доларів, а республіканці — 3,8 мільярда, повідомляє організація.

Пожертви на користь Демократичної партії зросли після того, як кандидат від партії Джо Байден оголосив про вибір Камали Гарріс  кандидаткою у віцепрезиденти. Другою подією, яка підштовхнула пожертви, стала смерть судді Верховного суду Рут Гінзбург. Підтримку кампанії Байдена у Флориді надав мільярдер Майкл Блумберг, який у вересні профінансував рекламну кампанію кандидата в штаті на 100 мільйонів доларів, пише «Нью-Йорк Таймс».

Водночас поки основна увага прикута до головних гравців Трампа і Байдена, поза кадром залишається можлива перемога на посту віцепрезидента Камали Гарріс, наголошують міжнародні експерти. Вона є першою темношкірою жінкою в історії американської політики, яку один із кандидатів у президенти обрав на посаду віцепрезидентки. І саме вона, найімовірніше, стане наступним кандидатом у президенти від демократів.

Як незручно вийшло...

Звикле у післявиборчу гру «поздоровити переможця першим» грають васали більш сильних країн. Але прем’єр-міністр Словенії Янез Янша, чия країна якось нічим особливим не завдячує США, привітав Республіканську партію США з «сильними результатами» вже через кілька годин після закінчення голосування.

«Доволі зрозуміло, що американський народ обрав Дональда Трампа й Майкла Пенса (чинного віцепрезидента. — Ред.) ще на 4 роки», — написав очільник словенського уряду в «Твіттері», незважаючи на те, що ще й близько не було офіційних результатів і тривав підрахунок голосів.

Поспішливість, певне, пояснюється тим, що 50-річна дружина Дональда Трампа — Меланія, яка в молоді роки була моделлю, є уродженкою Словенії. Але ймовірно, станеться так, що з цим привітанням дуже «незручно вийшло»...

ДО РЕЧІ

США офіційно вийшли  з Паризької кліматичної угоди    У середу, 4 листопада, США офіційно вийшли з Паризького угоди по клімату. Паризька хартія по клімату була підписана представниками 195 країн у 2015 році. Вона мала набути чинності в 2021 році та бути спрямованою на скорочення викидів парникових газів, стримування глобального потепління і виділення країнам, що розвиваються, грошових коштів для вирішення екологічних проблем.

Сполучені Штати, президентом яких на той момент був Барак Обама, також приєдналися до угоди. Натомість наступний президент Дональд Трамп почав критикувати угоду та обіцяти вихід iз неї США з моменту свого вступу на посаду.

У 2019-му Вашингтон запустив офіційний процес виходу з угоди попри гостру міжнародну критику такого кроку. При цьому, за даними Світового банку, США і Китай очолюють список країн із найбільшою емісією вуглекислого газу та інших шкідливих речовин в атмосферу.

Також до п’ятірки таких країн входять Індія, Росія і Японія. Французька газета «Фігаро» зазначає, що такі країни, як Бразилія, Саудівська Аравія та  Австралія скористалися прецедентом, створеним США, щоб оскаржити або пом’якшити частину вимог, сформульованих у Паризькій угоді. Суперник Дональда Трампа в боротьбі за посаду президента Джо Байден обіцяв, що в разі його перемоги на виборах, США знову приєднаються до Паризької угоди.

А ТИМ ЧАСОМ...

Жити стане краще, жити стане «кайфовіше»

Одночасно з виборами в низці американських штатів відбулися місцеві референдуми щодо легалізації марихуани. Рух за послаблення законодавства про обіг наркотиків у США у вівторок отримав певні здобутки. Це жваво обговорюють місцеві ЗМІ.

Питання, що стосуються наркотиків, були включені в бюлетені в 32 штатах. Згідно з даними агенції «Рейтер», виборці у Нью-Джерсі та Аризоні схвалили заходи з легалізації марихуани для людей, старших за 21 рік, iз рекреаційною (для розслаблення) метою.

Південна Дакота стала першим штатом, виборці якого схвалили використання марихуани як в рекреаційних, так і в медичних цілях. У Міссісіпі виборці, скоріш за все, схвалили легалізацію медичної марихуани. Виборці штату Монтана схвалили легалізацію рекреаційної марихуани.

Ще п’ять штатів легалізували використання марихуани дорослими, а виборці в Орегоні зробили свій штат першим, який скасував кримінальну відповідальність за зберігання невеликих кількостей «вуличних наркотиків», тобто таких сильних наркотиків, як кокаїн, героїн та метамфетамін.

Ініціатива, підтримана в Орегоні, дозволить людям, заарештованим iз невеликою кількістю важких наркотиків, уникнути суду і можливого тюремного ув’язнення за умови виплати штрафу в розмірі 100 доларів і проходження програми щодо позбавлення залежності.

Американське лібертаріанське видання Reason заявило у «Твіттері»: «На поточний момент наркотики є головним переможцем виборів у США». Видання Vox у своєту твіті констатує, що «день виборів позначився важливою відмовою від війни проти наркотиків». «Виборці завдали серйозного удару по війні проти наркотиків», — пише видання Vice News.