Перед проваллям, на краю: економіка України суттєво пригальмувала порівняно з минулим роком

Сьогоднішні економічні успіхи України — це наслідки наших дій, зроблених учора. Саме тому ми не обвалилися з початком економічної кризи так низько, як могли би.

 

Натомість сьогоднішні кроки влади оптимізму не навіюють. Це констатують не лише вітчизняні економісти, а й зарубіжні фінансові аналітики. 

 

Українська економіка, як би це не подавала влада, падає в яму. Сьогоднішні результати — суттєво гірші за минулорічні, прогноз на завтра оптимізму також не додає. 

Падіння ВВП в Україні в 2020 році очікується меншим, ніж у багатьох країнах регіону, — на рівні 5,5%. Своєрідний «бонус» для України може бути досягнуто завдяки зваженій монетарній і фіскальній політикам протягом попередніх років.

 

«Однак, за нашими оцінками, відновлення економічного зростання буде помірним — 1,5% в 2021-му і 3,1% у 2022-му роках на тлі сповільнення темпів впровадження структурних реформ», йдеться в звіті Світового банку. А тому, в порівнянні з червневим оглядом, прогноз спаду ВВП України на рік погіршений одразу на два відсоткові пункти.

 

«Критично важливо якнайшвидше впровадження заходів державної політики, спрямованих на підвищення інвестицій і збереження макроекономічної стабільності», — наголосив банк, уточнивши, що згідно з негативним сценарієм зростання ВВП України в наступному році може бути ще меншим — усього 1%.

 

Також аналітики Світового банку вважають: ініціатива підвищити мінімальну зарплату на 37% в 2021 році може призвести до збільшення бюджетного дефіциту на понад 6% ВВП, як це передбачає поданий урядом проєкт бюджету на наступний рік. Виникне суттєва «діра» у бюджеті, яка вимагатиме додаткового фінансування у розмірі більш ніж 13% ВВП. Для кризової української економіки — це дуже серйозний виклик. І оскільки покрити такий дефіцит наразі нічим — передумов, що наша економіка різко стрибне черговим «тигром», практично жодних — влада риє яму для усієї держави. Під гаслами чергових «покращень». 

 

Фінансові ризики, на думку експертів Світового банку, залишаться високими і в середньостроковій перспективі. Найбільше відновленню економіки перешкоджають низькі інвестиції. Так чистий приплив прямих іноземних інвестицій у цьому році очікується на рівні 2019-го — тобто 2,1% ВВП. У наступному, «посткоронавірусному», цей показник, якщо все буде добре, може вирости до 2,5% ВВП. Зовсім небагато, і аж ніяк не ці проривні успіхи команди влади, про які розповідають її очільники. 

 

Пожвавлення інвестицій вимагає прогресу реформ, але жодними успіхами тут Україна похвалитися не може. Наприклад, щодо врегулювання проб­лемних кредитів: іноземні експерти, які до цього питання ставляться напрочуд уважно. Які додатково зазначають: у вас, українці, наразі «провисають» і ринкові перетворення в аграрному секторі — через слабку готовність до запровадження ринку землі, відсутність справді конкурентного середовища, а також надмірно великої кількості дер­жавних підприємств. 

 

«Для зміцнення довіри інвесторів необхідні постійне дотримання антикорупційних реформ та виважена макроекономічна політика», — вкотре радить нам Світовий банк. 

До описаних ризиків у наступному році в Україні додадуться й інші. На думку експертів, істотний негативний шок для економіки може бути викликаний погіршенням умов зовнішнього фінансування і зростанням безробіття.

 

Щодо останнього, то станом на жовтень 2020 року кількість безробітних у нашій державі зросла до 427 тисяч осіб. Це майже на 60% (!) більше, ніж за такий же період минулого року. За даними Державного центру зайнятості, найбільше безробіття спостерігається в Київській, Одеській, Закарпатській, Львівській областях, а також у Києві. За підрахунками відомства, воно зросло в 1,8-2,8 раза. Також суттєво зросла кількість безробітних у Луганській, Сумській, Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій областях, де вона становить 32-38%. 

 

Одночасно із збільшенням кількості незайнятих осіб падає і кількість вакансій. Так, станом на минулий місяць було зареєстровано 67 тисяч вакансій, що на 34% менше, ніж минулого року. «Станом на 12 жовтня на одну вакансію претендувало шість безробітних. На відповідну дату минулого року — три людини», — повідомили у відомстві й уточнили, що за цей час статус безробітного отримали 525 тисяч осіб. Цей показник на 53% вищий, ніж за такий же період у 2019 році.

 

Це означає, що економіка держави стрімко занепадає: виробництво скорочується, відтак потреба в робочій силі — також. Ще один наслідок реформ влади, поєднаних із викликами пандемії: пересічному українцеві буде важко знайти працю і дуже важко нагодувати свою родину. 

Пандемія коронавірусу плюс відсутність стратегічного бачення з боку керівництва держави нанесе удар і по регіональних бюджетах. Так податкові надходження у новостворені вітчизняні об’єднані територіальні громади будуть суттєво меншими, ніж планувалося раніше. Навіть більше того, на думку західних експертів, несприятлива економічна кон’юнктура прискорить процес погіршення показників боргу українських міст і в середньо­строковій перспективі. 

 

За оцінками рейтингової агенції «Фітч», на операційних доходах українських міст, які вивчають її аналітики, негативно позначатимуться ни­жчі надходження від прибуткового податку — тобто їх основного джерела доходів. А також зниження надходжень від місцевих податків, за деякими з яких було оголошено мораторій на кілька місяців без компенсації з боку держави. 

 

На думку агентства, ймовірний подальший перерозподіл зобов’язань між бюджетами різних рівнів — при цьому збільшується ризик передання непрофінансованих повноважень. При цьому короткостроковий характер боргу місцевих і регіональних органів влади підвищує ризик рефінансування і чинить тиск на показники забезпеченості боргу.

 

«Ми вважаємо, що пандемія зумовить складнішу кон’юнктуру на ринках капіталу, зокрема погіршення доступу до фінансування на тлі зниження перспектив зростання, і високий тиск у плані рефінансування на суверенного емітента», — зазначає агентство, констатуючи, що боргове навантаження українських міст залишатиметься на середньому рівні. 

 

«Проте вони мають значні балансові зобов’язання, зумовлені муніципальними компаніями, здебільшого збитковими, — кажуть аналітики і додають: — Щодо значної частини боргу міст і муніципальних компаній існує валютний ризик, що чинить тиск на їхні бюджети, зважаючи на волатильність української гривні та відсутність механізмів хеджування». 

 

Станом на сьогоднішній день, агенція «Фітч» присвоїла рейтинг кредито­спроможності «В+» восьми українським містам: Києву, Харкову, Львову, Одесі, Миколаєву, Маріуполю. Їх рейтинг, утім, міг би бути й більшим, але його стримує суверенний рейтинг України на рівні «В» зі стабільним прогнозом. Ще два міста — Кривий Ріг і Запоріжжя — мають рейтинг кредито­спроможності на рівні держави,  тобто «В». 

 

Ложка меду в бочці дьогтю — при цьому перестав бути актуальним ризик різкого зростання цін на енергоносії (зокрема на нафту), що назагал позитивно впливатиме на нашу економіку. Але на цьому наші успіхи вичерпуються. 

 

І ми продовжимо рахувати збитки. Так, зниження обсягів транзиту газу з Росії по території України, яке опуститься із 65 млрд. кубометрів у 2020 році до 40 млрд. кубометрів у 2021-му, що завдасть нам шкоди приблизно у мінус 0,6% ВВП. Посилення гібридних загроз національній економіці з боку РФ призведе до втрати ще 0,2% ВВП. Формування істотного дисбалансу на ринку праці, скорочення зайнятості оцінюється в мінус 1,1% ВВП. Дефіцит зовнішнього фінансування і звуження доступу до міжнародних ринків капіталів — мінус 0,7%. Отримання низького врожаю зернових культур — ще мінус 0,9% ВВП. 

Як відомо, в другому кварталі ВВП Украни знизився на 11,4% у річному вимірі. Реальний ВВП за квітень-червень зменшився на 9,9% у порівнянні з першим кварталом через жорсткі карантинні обмеження і падіння попиту. У річному вимірі він скоротився на 11,4%. У Національному банку України, у свою чергу, також виокремили кілька причин падіння вітчизняної економіки. На перше місце аналітики НБУ ставлять скорочення внутрішнього попиту. На їхню думку, карантинні обмеження призвели до суттєвого зменшення попиту на товари і послуги не першої необхідності, — значно більшого, ніж прогнозувалося раніше. При цьому підприємства відклали інвестування в бізнес-проєкти. До того ж уперше з 2015 року споживчі витрати домогосподарств в Україні не зростали, а, навпаки, скоротилися. Так, у другому кварталі це падіння склало цілих 10,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також зменшилося споживання держсектору, а його скорочення сповільнилося до 1,7%. 

 

Падіння інвестицій — традиційна проблема для нашої держави. Як вважають у Національному банку України, валове нагромадження основного капіталу зменшилось на 22,3% через ослаблення зовнішнього і внутрішнього попиту та невизначеності законодавства. Фінансові результати підприємств погіршилися через пандемію. При цьому інвестиції — хоча би трохи — підтримувало нарощування бюджетних витрат на дорожнє господарство.

 

Обсяги експорту з України скоротилися на 9%, а імпорту — на 23,4%. Падіння експорту обумовлене спадом у сільському господарстві, слабким попитом на чорні метали і меншими обсягами транзиту газу. На скорочення імпорту вплинув слабкий інвестиційний і споживчий попит.

 

Також у другому кварталі погіршилися показники діяльності практично всіх галузей економіки. Значно вплинув на спад ВВП пізній старт збиральної кампанії в аграрному секторі і зниження врожайності пшениці. За оцінками НБУ, цей сектор продемонстрував падіння на 0,9%. Крім істотного просідання українського АПК, що традиційно виступав у ролі «локомотива» нашої економіки, суттєво посилився спад у промисловості, будівництві, IT, а також усіх секторах послуг. Що назагал виглядає цілком логічно: локдаун, який охопив нас навесні, ніяк не сприяє зростанню споживання. Його ж згубну дію ми будемо відчувати ще довго. 

 

 

А ТИМ ЧАСОМ...

ТІЛЬКИ ЦИФРИ