Сікорський повертається додому: активісти створили унікальний музей Museum Sikor Sky

28.10.2020
Сікорський повертається додому: активісти створили унікальний музей Museum Sikor Sky

Конструювання легких маневрених машин iз вертикальним злетом Ігор Сікорський вважав найбільшим своїм досягненням, бо вони могли прийти на допомогу в найскладніших ситуаціях.

Геніальний винахідник, авіаінженер світового рівня, що сконструював гвинтокрил та інші літальні апарати, напрацюваннями якого досі користується світова авіація, — усе це Ігор Сікорський.

Він став успішним і відомим поза межами України.

Але ми не перестаємо пам’ятати, що він наш, і мріємо повною мірою повернути історію Містера Гелікоптера «додому».

Більше того, знайшлися громадські активісти, що взялися відновлювати справедливість і створили унікальний інтерактивний музей Сікорського Museum Sikor Sky. 

Сімейний будинок Сікорського в Києві 

Генієм авіації Містером Гелікоптером наразі пишаються США, а в штаті Коннектикут, де він жив і працював останні роки, навіть є його Цифровий архів. Частково своїм його вважає Росія (були часи, коли Україна входила до складу Російської імперії, а українці вважалися її громадянами). 
 
У кого ж є більше прав пишатися? У всіх. Звичайно, є багато відомих людей, світових зірок, українського походження (Міла Йовович, Ольга Куриленко, Квітка Цісик, Сильвестр Сталлоне навіть, в якого бабця одеситка, та багато інших). Але ж у Сікорського є цілий сімейний будинок у Києві, він був студентом Політеху та й, врешті-решт, перші його досягнення як авіатора належать саме до київського періоду життя. 
 
Дід Ігоря Сікорського був священником у Київській губернії. Батько Іван Олексійович навчався в духовній академії, згодом — в університеті св. Володимира (зараз — університет ім. Шевченка), де й потім викладав. І сам Ігор Сікорський, перебуваючи вже в Америці, відповідав на питання щодо походження, що має українське коріння. 
 
Тому на питання «чий Сікорський?» можна відповісти, що до 1912 року він київський, до 1918-го — санкт-петербурзький, а після цього — американський. 
 
У Києві завдяки Ігорю Сікорському піднявся перший літак вітчизняного виробництва в Російській імперії. Тут він конструював свої перші гвинтокрили, а вже в Америці запровадив їх серійне виробництво, а також винайшов «літаючі човни» — трансатлантичні літаки-амфібії, що могли приводнюватися.
 
До речі, саме винахід Сікорського дозволив розвинути Панамериканські авіалінії — сполучення між Північною та Південною Америками. У Петербурзі ж перед Першою світовою війною він зробив багатодвигунні літаки (спочатку «Гранд» та «Русский Витязь», потім — легендарний «Ілля Муромець»). 
 
Ігор Сікорський вчився 
у Київській політехніці 
у 1908—1911 роках.

Чому родинна будівля авіатора не може бути музеєм?

Повертаючись до Києва, слід зазначити: у столиці наразі є вулиця Сікорського (колишня Танкова, де розташована амбасада США), є два пам’ятники відомому авіатору: один на території КПІ, а другий нещодавно встановили в Жулянах, біля аеропорту «Київ» імені Сікорського. Нині у столиці проходить виставка, присвячена знаменитому уродженцю, в Музеї української діаспори. 
 
Власного музею свого імені Сікорський в Україні не мав до цього часу. Але є напівзруйнований дім Сікорських, по вулиці Ярославів Вал,15-Б. Можна було б зробити його там. Але це лише теоретично, адже історія з ним складна. 
 
Будинок, у якому проживала родина Сікорських, сьогодні майже не помітний серед величних новобудов, до того ж перебуває у досить жалюгідному стані. А саме тут хлопчик мріяв створити літальний апарат, надихаючись творами Жуля Верна, особливо книжкою «Робур — завойовник», та кресленнями Да Вінчі. 
 
Саме в цьому будинку — в майстерні у підвалі та у дворі садиби — він сконструював перші літальні апарати. До речі, в 12 років саме тут малий Ігор запустив у небо свій перший власноруч зроблений гвинтокрил iз гумовим двигуном. 
 
Нині ситуація з будівлею складна: багато років у ній ніхто не живе. Як розповів в інтерв’ю Українському радіо керівник проєкту Museum Sikor Sky, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, дослідник історії родини Сікорських Віктор Гріза, з 1919 року споруда підпорядковувалася різним військовим інституціям. І дотепер перебуває у складі майнового комплексу готелю «Козацький», що на майдані Незалежності. З причини судового позову до «Козацького» потерпає будинок Сікорських, адже юридично ані держава, ані приватні інвестори не мають права вкладати в будівлю свої кошти. 
 
А якби й могли, то, за попередніми підрахунками, потрібно було б виділити мінімум 80-100 млн грн на першочергові протиаварійні заходи, реставрацію, обладнання тощо. Хто може виділити такі кошти? 
 
У квітні 2019 року, коли остаточно стало зрозуміло, що фізично відновити будинок Сікорського — непідйомна сьогодні задача, ГО «Креативна Україна» вирішила шукати інші шляхи. І вони знайшлися! Зважаючи на те, якими темпами розвиваються 3D-технології, виникла ідея створити онлайн-музей. Більше того — всесвітній музейних хаб. І саме у цьому і є унікальність проєкту. 
 
Музей існуватиме у віртуальному просторі, але на основі сканування та відтворення у цифровому вигляді реальної будівлі на колишній вулиці Велика Підвальна. Звісно, що є музеї, які існують фізично і мають «представництво» у мережі, а Museum Sikor Sky — це винятково цифрова історія.

Уже можна прогулятися віртуальними коридорами модерну

Отже, будівля вже відсканована, інтер’єри створені заново, основна експозиція сформована та доповнюється деталями, і вже можна прогулятися коридорами, якими ходив сам Сікорський, не виходячи з дому. Інтер’єри у кімнатах — це дух тогочасної епохи, київський модерн. Тому проєкт можна розглядати ще й як спробу культурної реконструкції. 
 
«Проєкт вирішує ще одну болючу проблему суспільства — збереження культурної спадщини. Зараз, на жаль, не маємо можливостей відновити будинок, він в аварійному стані, і ми його поступово просто втрачаємо. Тому цифрова фіксація об’єкта культурної спадщини світового масштабу дозволить не лише зберегти та дослідити, а й залишити базу для подальшої реставрації та відновлення в реальному житті. Ми вдячні Українському культурному фонду, завдяки якому мрія багатьох українців стане хоча б і віртуальною, але реальністю», — коментує Віктор Гріза.
 
Вхід до музею за новою адресою sikorsky.kiev.ua. Тут можна походити поверхами, подивитися на документи, фото, плакати того часу, 3D-моделі перших творінь Ігоря Сікорського.
 
Реальні моделі зробив моделіст Євген Галущенко, і вони розміщені у фізичному вигляді в експозиції «Наш Сікорський» у Музеї української діаспори. Вже відібрана колекція авторських креслень, створені 3D-моделі, зокрема, першого гелікоптера Н-1, який розробив Ігор Сікорський, та літака БіС-2, на якому він уперше піднявся в небо. Всі моделі проєктовані з використанням оригінальних даних. 
 
Зараз формуються й інші цифрові колекції. І в цьому дуже допомагає Цифровий архів Сікорського у США. Крім того, планується у рамках реалізації ідеї й музейний хаб. Тобто, будуть віртуальні «двері» в ньому в інші музеї, що долучаться до ініціативи.
 
Також на платформі будуть розвиватися навчальні науково-технічні проєкти. Наприклад, можливість для охочих віртуально конструювати літаки та гвинтокрили, буде симулятор польотів для пілотів та ще багато цікавого! Це проєкт майбутнього, спрямований у майбутнє, але зважаючи на доробки минулого. 
 
Над створенням музею в одній команді працюють керівник Віктор Гріза, директор Музею української діаспори Оксана Підсуха, генеральний директор Національного музею «Київська національна галерея» Юрій Вакуленко, генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week Володимир Нечипорук, графічний дизайнер Єлизавета Зігура, кураторка музейних експозицій Ганна Лексіна, авіамоделіст та історик української авіації Євген Галущенко, членкиня Європейської асоціації з оцифрованої культурної спадщини Europeana Network Association Ольга Баркова, яка забезпечує зберігання цифрових колекцій, керівник Aero3Dengineering Сергій Присяжний (саме його співробітники оцифровують будинок), автор багатьох вагомих культурних проєктів Віктор Кожевніков i багато небайдужих фахівців та громадських діячів і волонтерів — директорка Державного політехнічного музею КПІ Наталія Пісаревська, видавець Алла Істоміна та інші.
 
Сайт музею Museum Sikor Sky вже відкрив для кожного свої віртуальні двері.