Фінансова система України, яка і до пандемії коронавірусу стрімко освоювала онлайн-інструменти, тепер ще активніше переходить на мережеві технології роботи.
Відтак «дівчинка-оператор» за склом відділення потроху стає анахронізмом, як і саме відділення.
Прискорює процес й економічна криза: грошей стає менше, і багато банківських відділень тільки зменшують їх прибутки, а не навпаки.
Українські банки закривають сотні «зайвих» відділень. Найбільше наразі не закритих підрозділів залишається у державних фінустановах.
Так, за підрахунками НБУ, мережа відділень українських банків у третьому кварталі нинішнього року скоротилася на 251 структурний підрозділ і становить 7 329 одиниць.
За зауваженнями галузевих експертів, ця тенденція не нова, і вона посилюється. Так, за весь минулий рік у країні закрилося 507 відділень банків, а з початку 2020-го їх кількість скоротилася вже на 673. При цьому найбільше діючих відділень станом на сьогоднішній день налічується у державних фінустановах: в «Ощадбанку» — 1 931 відділення, та «Приватбанку» — 1 750.
Утім вони ж і скоротили свої мережі найсильніше: на 166 і 83 відділення за квартал, відповідно. Державний «Укргазбанк», навпаки, розширив регіональну мережу і відкрив 21 підрозділ.
З одним відкритим відділенням, як і в першому півріччі, працюють «Промінвестбанк» (ПІБ), «Альтбанк», «БТА Банк», банки «Траст-Капітал», «Кредит Європа» і «Фамільний», а без підрозділів — «ІНГ банк Україна», «Сітібанк», «Український банк реконструкції та розвитку», «Кредитвест банк», «Дойче банк ДБУ», «СЕБ Корпоративний банк», «Альпарі банк», банк «Авангард» і банк «Портал» .
Аналітики НБУ пояснюють: банки позбавляються від збиткових відділень заради оптимізації витрат, або, простіше кажучи, економії коштів.
Адже портфель гривневих кредитів, виданих банками для корпоративного сектору, у вересні зменшився на 0,4%, а за три квартали — на 2,3%, і становить сьогодні 430 млрд грн. Скоротилися і валютні кредити — на 11,1%, при цьому за три квартали падіння становить 13,9%, або 11,66 млрд доларів у грошовому вимірі.
Натомість обсяг депозитів, навпаки, зростає. Особливо у гривні. Так, у вересні він збільшився на 1,8%, а за три квартали ми мали навіть плюс 17,2%, — до 368,8 млрд грн. А валютних — незначно зменшився: на 0,6% і становить сьогодні 9,66 млрд доларів.
При цьому обсяг гривневих вкладів корпоративного сектору у вересні зріс на 5,1%, за три квартали ми мали зростання на 15,5%, і становить сьогодні 376,8 млрд грн. Валютні зросли на 2,6%, (за три квартали — на 3,8%) — до 8 млрд доларів.
Тим часом кількість платіжних систем на нашому ринку, навпаки, навіть зросла. «Платіжний ринок становить 36, а раніше у нас було 35, платіжних систем, створених резидентами та 13 міжнародних платіжних систем — нерезидентами.
У вересні було створено нову внутрішньодержавну платіжну систему», — повідомили в НБУ. Нова платіжна система, яку створили у вересні, має назву Moneycom.
Банкопад же в Українi тим часом продовжується. Шість фінансових компаній покинули ринок за власною ініціативою. Водночас зареєстровано нову лізингову компанію та нового страхового брокера.
Усього ж фінансовий ринок України складається iз 74 банків та 2080 учасників ринків небанківських фінансових послуг. Кількість діючих банків зменшилася з 75 до 74 після відкликання банківської ліцензії у банку «Аркада».
ДО РЕЧІ
Грошей стає більше
Грошова маса в Україні у вересні 2020 року зросла на 2,9% — до 1 трлн 723 млрд грн. За минулий місяць вона зросла на 1% — до 567,87 млрд грн. Національний банк України також наголошує: грошові кошти в обігу поза банками у вересні зросли також на 1%, і сьогодні їх загальний обсяг становить 475,07 млрд грн.
За його ж даними, чисті міжнародні резерви у вересні знизилися на 11,3% — до 15,79 млрд доларів. У серпні, як відомо, грошова маса в Україні зросла на 0,7%, грошова база — на 2,4%, у тому числі гроші поза межами банків — на 1,8%. Депозитний і кредитний портфелі банків за серпень збільшилися на 0,2%.
Згідно з даними в інфляційному звіті, оприлюдненому центробанком у липні, регулятор переглянув прогноз зростання грошової бази на 2020 рік iз 7,5% (у квітневому прогнозі) до 20,7% і грошової маси — з 3,5% до 19,5%.
